- •Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни „Бюджетування діяльності суб’єктів господарювання”
- •Тема 1. Фінансове планування в діяльності підприємства
- •1. Фінансове планування як елемент управління підприємством
- •4. Особливості і недоліки фінансового планування за командно-адміністративної економіки
- •5. Бюджетування як сучасний інструмент фінансового планування
- •Критичні підходи до застосування бюджетування в діяльності сучасних підприємств
- •7. Альтернативні бюджетуванню методи управління фінансами підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Основні поняття процесу бюджетування діяльності суб’єктів господарювання
- •1. Визначення бюджету суб’єкта господарювання, бюджетного процесу та задач бюджетування
- •2. Особливості і етапи бюджетного процесу
- •3. Визначення бюджетного періоду та бюджетного циклу.
- •4. Інфраструктура бюджетного процесу.
- •5. Функції і принципи бюджетування
- •6.Класифікація бюджетів суб’єкта господарювання та способи бюджетування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Бюджетування та його місце в процесах управління підприємством
- •Основи управління підприємством. Основна властивість підприємства
- •Фінансовий та інвестиційний цикл підприємства та їх вплив на бюджетний процес
- •3. Галузеві особливості бюджетного процесу
- •4. Планування і прогнозування в забезпеченні фінансових процесів підприємства
- •5. Методи фінансового прогнозування в системі управління підприємством
- •6.Система бюджетів на підприємстві
- •7.Бюджетне і стратегічне управління
- •8. Фінансова стратегія підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Порядок формування фінансової струкутри підприємства і виділення центрів відповідальності
- •1. Фінансова структура підприємства в бюджетуванні
- •2. Типи центрів фінансової відповідальності підприємства
- •3. Порядок дій з описання фінансової структури підприємства і виділення центрів відповідальності
- •4. Система мотивації в бюджетному процесі
- •5. Положення про фінансову структуру підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Регламентація процесу бюджетування на підприємстві
- •Цільова функція бюджету.
- •3. Бюджетна структура підприємства та бюджетне управління
- •4. Розробка концепції бюджетного управління на підприємстві
- •5. Документування бюджетного процесу
- •6. Учасники процесу бюджетного управління
- •Питання для самоперевірки
- •Приклад завдання модульного контролю (теоретичний блок)
- •Перелік рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
7. Альтернативні бюджетуванню методи управління фінансами підприємства
Критика бюджетування породила ряд сучасних підходів до управління фінансами і планування бізнес процесів. Одним з таких підходів називають модель управління на основі збалансованої системи показників. Сутність моделі детально описана в працях професора Роберта С. Каплана та експерта з планування Дейвида П. Нортона. Зміст моделі полягає в поєднанні процесах планування фінансових і нефінансових показників (клієнт-фінанси-внутрішні бізнес-процеси-навчання персоналу) і досягненні на основі цього стратегічних завдань фірми. Модель позиціонується як управлінська система орієнтована на стратегію.
В практиці управління набирає розповсюдження модель “тотального управління грошовими коштами”, яка позиціонується як модель альтернативна бюджетуванню. Принциповими положеннями даної управлінської системи можна назвати:
Концентрацію уваги персоналу на збільшенні позитивних грошових потоків.
Доведення до усіх працюючих цілей компанії і полегшення доступу до ресурсів.
Надання більшої свободи менеджерам у прийнятті управлінських рішень.
Вказана модель дуже схожа на попередню за змістом, особливо, що стосується стратегічного підходу і децентралізації управління.
Інша сучасна модель пропонується Джеремі Хоупом та Робіном Фрезером і має назву «адаптовані процеси управління». Ця управлінська концепція базується на шести принципах:
1. Встановити підвищенні цільові завдання, спрямовані на досягнення відносного покращення.
2. Базувати оцінку і винагороду на відносних угодах про покращення з ретроспективної точки зору.
3. Зробити планування дій постійним і багатостороннім процесом.
4. Зробити ресурси доступними по мірі необхідності.
5. Координувати дії в масштабі компанії у відповідності з попитом продукції.
6. Базувати механізми контролю на ефективних принципах управління і наборі відносних показників ефективності.
Приклад застосування одного з елементів даної системи.
В договорі про відносне покращення було передбачене планове покращення ключових показників на рівні 40%. Зважена оцінка зростання обраховується за таблицею.
№ |
Ключовий показник ефективності |
Ваговий коефіцієнт |
Загальна сума оцінки, % |
Зважена оцінка, % |
1 |
Зростання обсягів виробництва порівняно з попереднім роком |
0,2 |
50 |
10 |
2 |
Зростання обсягів виробництва порівняно з конкурентами |
0,2 |
40 |
8 |
3 |
Прибуток порівняно з минулим роком |
0,2 |
60 |
12 |
4 |
Прибуток порівняно з конкурентами |
0,1 |
50 |
10 |
5 |
Борг порівняно з минулими роками |
0,1 |
80 |
8 |
6 |
Фактори якості порівняно з минулими роками |
0,1 |
60 |
6 |
|
Всього |
1 |
х |
54 |
За наведеними в таблиці даними видно, що пріоритети в компанії віддаються прибутку та обсягам виробництва порівняно з рівнем заборгованості та якістю продукції (це витікає з встановлених вагових коефіцієнтів). Саме за цими напрямки було досягнуто найвищої зваженої оцінки, хоча найбільш високий показник відмічено в плані покращення якості продукції. В цілому план покращення перевиконано на 14%.
Усі вказані управлінські моделі побудовані на досягненні компанією певних стратегічних переваг за рахунок децентралізації управління. Слід вказати на недоліки і обмеження, що заважають широкомасштабному впровадженню вказаних моделей в діяльність компаній і підприємств:
Методологія даних методик є менш зрозумілою ніж методологія класичного бюджетування.
Впровадження методів орієнтованих на стратегію і базованих на принципі децентралізації потребує висококваліфікованого персоналу.
Переважна більшість експертів вказує на те, що розглянуті методики притаманні для країн з економікою знань, в той час як Україна знаходиться на стадії індустріального або постіндустріального розвитку.