Семінарське заняття № 15 Філософська концепція істини.

(2 години)

ПЛАН:

1. Проблема істини в філософії та науці.

2. Основні характеристики істини (обєктивність, абсолютність, відносність, конкретність).

3. Критерії істинності наукових знань. Заблудження у науковому пізнанні.

4. Практика  критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики.

Питання для обговорення:

1. Для чого в пізнавальній діяльності необхідне поняття істини?

2. Яка різниця між «істиною віри» та «істиною знання»? Чим відрізняється віра від впевненості та від переко­нання?

3. Чим обумовлена вимога конкретності істини і в чому полягає її суть?

4. Чому омана є постійним супутником істини в процесі пізнання?

5. Завдяки яким своїм суттєвим характеристикам саме прак­тика є основним критерієм істини?

6. У чому полягає діалектичний взаємозв'язок' логіки та інтуїції, пояснення та розуміння її процесі пізнання?

Завдання для індивідуальної роботи студента дома

• Підготувати реферат:

1. Істина і омана в сучасній науці.

2. Істина, правда, омана в пізнанні та практичному житті.

3. Напівправда: її природа та соціальні функції.

Визначення основних понять і категорій теми:

Віра — не обгрунтоване розумом прийняття існування чогось (Бога, до­лі, моральних чеснот іншого, Атлантиди, наукових об'єктів) за істину та дії, що відповідають цим прийняттям.

Істина — адекватне відтворення дійсності в пізнанні, відповідність знан­ня дійсному стану речей (див. конвенціоналізм і прагматизм). Гегель вва­жав, що І. є системою знання, яка постійно перебуває в розвитку. Звідси поняття абсолютної (повної) і відносної (неповної) істини. Інші філософи не сприймають цієї концепції істини.

Об'єктивність — відтворення об'єкта за його власною мірою (вимірю­вання твердості, теплоти об'єкта, тощо за певними еталонами). Характери­зує відношення суб'єкта до об'єкта.

Практика — цілеспрямована предметна діяльність людини щодо пере­творення світу. Практична діяльність — спосіб існування людини.

Суб'єктивність — нав'язування свого мірила об'єкта, не узгоджене з його властивостями.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке істина, у чому полягають її властивості й критерії?

2. У чому полягає діалектика абсолютного й відносного в об’єктивній істині?

3. Чим обумовлена висога конкретності істини і в чому полягає її суть?

4. Як визначається заблудження в сучасній гносеології?

5. Як співвідносяться пізнання й практика?

6. У чому полягає діалектика абсолютності і відносності практики як критерію істини?

Контрольні тести до теми:

1. Оберіть серед наведених нижче термінів ті, що характеризують сучасні концепції істини:

А) софістична; Г) евристична;

Б) кореспондентська; Д) когерентна.

В) концептуальна.

2. Оберіть найбільш виправдані та виважені варіанти відповіді на питання.

Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:

А) істина - це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;

б) істина - це внутрішня узгодженість знань та їх складових;

в) істина - це характеристика лише наукових знань;

г) істина - це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному віданню та об'явленню;

д) істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру точності та виправданості знань.

3. Істина і правда співвідносяться таким чином:

А) істина - це характеристика раціональних утворень, а правда - це єдність істини та життєвої позиції;

Б) правда - це характеристика раціональних утворень, а істина це єдність правди та життєвої позиції.

4. Істина - це не миттєва, одноактна оцінка стану знань, а процес, в якому кожна складова знання виконує свою доцільну та необхідну функцію.

А) Так Б) Ні

5.Головними характеристиками істини є:

А) Суб’єктивність ;

Б) Конкретність;

В) Відносність;

Д) Абсолютність.