- •Тема №1 Методика навчання біології та природознавства, як галузь педагогічної науки, її історія та розвиток.
- •Опорний план-конспект
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання:
- •Сучасні проблеми методики навчання біології:
- •Х ід роботи
- •Аналіз шкільної програми з біології:
- •Діяльність вчителя біології при підготовці до уроку
- •Деякі рекомендації до складання конспекту уроку
- •Хід роботи
- •1. Науковість викладу навчального матеріалу.
- •2. Формування світогляду.
- •3. Виховний потенціал навчального матеріалу.
- •4. Розвивальний ефект навчального матеріалу.
- •5. Дидактична досконалість навчальної книги.
- •6. Методичне забезпечення.
- •7. Ергономічні показники.
- •Питання для закріплення знань:
- •1. Підготовка до уроку
- •Аналіз і самоаналіз уроку біології
- •Пам'ятка вчителю щодо самоаналізу уроку
- •Аналіз уроку
- •Хід роботи
- •I. Натуральні об'єкти:
- •II. Засоби зображення й відображення об'єктів:
- •III. Технічні засоби:
- •Методичні прийоми
- •Прийоми усної перевірки знань
- •Хід роботи
- •Питання для закріплення знань:
- •План-конспект уроку
- •Структура аналізу уроку
|
|
|
|
Методика навчання біології та природознавства, як галузь педагогічної науки, її історія та розвиток |
2 |
|
Зміст шкільної біологічної освіти, її цілі та завдання. Нормативно-правова база навчання біології та природознавства. |
2 |
|
Шкільна програма з біології та природознавства: загальна структура, методичний аналіз |
4 |
|
Шкільні підручники з біології та природознавства: структура, методичний аналіз |
8 |
|
Планування роботи вчителя біології та природознавства |
4 |
|
Методи та сучасні педагогічні технології навчання біології |
2 |
|
Методика використання ТЗН |
2 |
|
Формування і розвиток загально біологічних понять, термінів |
2 |
|
Методика формування систематичних понять |
2 |
|
Методика формування фізіологічних понять |
2 |
|
Методика формування екологічних понять |
2 |
|
Дидактичний матеріал, його практичне значення в навчанні учнів |
2 |
|
Виховання в процесі навчання біології |
2 |
|
Методика проведення позаурочної та позакласної роботи з біології |
6 |
|
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів |
2 |
|
Самопідготовка та самоосвіта вчителя біології та природознавства |
2 |
|
Методика проведення екскурсії з природознавства та біології |
2 |
|
|
48 |
Тема №1 Методика навчання біології та природознавства, як галузь педагогічної науки, її історія та розвиток.
М ета: вивчити історію становлення та розвитку методики навчання біології та природознавства як галузі педагогічної науки.
Опорний план-конспект
Методика навчання біології — це педагогічна наука про систему навчання та виховання учнів, зумовлена особливостями вивчення шкільного курсу біології.
Методика навчання біології як наука розвивається під впливом учених, педагогів, методистів на основі їхніх методичних ідей, педагогічної науково-теоретичної спадщини, практичних узагальнень.
Предметом методики навчання біології є зміст і структура сучасних розділів біології, а також методи, засоби й форми навчання, виховання та розвитку учнів, а об'єктом — біологічна освіта учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Структура методики навчання біології науково обґрунтована. Виокремлюють загальну методику навчання біології та спеціальні (окремі) методики вивчення біології (розділів «Природознавство», «Рослини», «Тварини», «Біологія людини», «Загальна біологія»).
Насамперед методика навчання біології відповідає на запитання: що дає вивчення біології в школі для освітньої, виховної та практичної підготовки учнів; чому потрібно вчити; як потрібно вчити; як виховувати засобами предмета; застосування яких методів і прийомів найефективніше для розвивального навчання й виховання учнівської молоді через зміст біологічного матеріалу?
Хід роботи
Завдання №1. На підставі вивченої теми «Методика навчання біології та природознавства як галузь педагогічної науки» скласти план-конспект:
Предмет та об’єкт дослідження МНБП;
Структура МНБП;
Зв'язок МНБП з іншими науками;
Сучасні проблеми МНБП;
Завдання №2. Проаналізувати історичні джерела і аспекти розвитку методики навчання природознавству.
Завдання №3. Словникова робота: завести словник наукової термінології з біології та дати визначення: метод, методологія, методи дослідження, методи навчання. Біологія, матеріал, речовина, життя.
Контрольні питання:
Яка головна мета курсу «Методика навчання біології та природознавства»?
У зв’язку з тим, що сучасна методика навчання біології стає теорією біологічної освіти і розкриває не лише методи і прийоми навчання учнів біології, а й зміст, обсяг системи знань, умінь і навичок, розвиток наукових понять і всебічне виховання в процесі навчання біології, то чи може вона називатися дидактикою біології і вважатися галуззю загальної дидактики? Відповідь аргументуйте.
Варіативність змісту, природничо-наукової освіти в загальноосвітній школі, поява альтернативних програм, підручників ставлять перед системою методичної підготовки нові завдання. Обґрунтуйте які саме?
ТЕМА №2
Зміст шкільної біологічної освіти, її цілі та завдання.
Нормативно-правова база навчання біології та природознавства
М ета: ознайомитись з нормативно-правовою базою шкільної дисципліни «Біологія» та «Природознавство»; визначити основну мету та завдання шкільної біологічної освіти.
Опорний план-конспект
Закономірності навчання — об'єктивні, істотні, стійкі й повторювані зв'язки між компонентами навчального процесу, що зумовлюють його ефективність.
Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображують стійкі залежності між усіма елементами навчання — діяльністю вчителя, діяльністю учня та змістом навчання.
Принципи навчання — це провідні положення, нормативні вимоги до організації та здійснення навчально-виховного процесу, які мають характер загальних указівок, правил і норм, що випливають з його закономірностей.
Цілі освіти — це очікувані результати, яких прагне досягти суспільство, держава за допомогою сформованої системи освіти нині й у найближчому майбутньому.
Основні категорії навчальних цілей |
Означення |
Що робить учень? |
Знання |
Запам’ятовування специфічної інформації |
Реагує, сприймає, згадує, пізнає |
Розуміння |
Розуміння змісту заданого матеріалу незалежно від іншого |
Пояснює, перекладає, показує, інтерпретує |
Використання |
Використання методів концепцій, принципів і теорій у нових ситуаціях |
Розв’язує нові проблеми, демонструє використання знань, конструює |
Аналіз |
Поділ інформації на складові елементи |
Розмірковує, перелічує, порівнює, виділяє головне |
Синтез |
Складання цілого з окремих частин |
Комбінує, поєднує, складає, творить |
Оцінка |
Визначення цінності матеріалів і методів, коли задані цілі, стандарти, критерії |
Оцінює, обговорює |
Основними групами компетенцій, якими повинен володіти випускник середньої школи як цільна особистість є:
соціальні, пов'язані з готовністю взяти на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у громадському житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства;
полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, поважання інших релігій, культур;
комунікативні, що передбачають опанування важливим у роботі й суспільному житті усним та писемним спілкуванням;
інформаційні, що зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію;
саморозвитку та самоосвіти, пов'язані з потребою й готовністю навчатись, як у професійному плані, так і в особистому й суспільному житті;
творчої діяльності, які реалізуються в прагненні й здатності до раціональної її продуктивності.
Концепція — це історично зумовлений погляд на певне явище, конструктивні принципи його здійснення.
Найзагальнішим нормативним документом, в якому окреслені цілі та завдання шкільної освіти загалом, є Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи. Далі цілі й завдання конкретизуються в Державному стандарті базової і повної середньої освіти (2004), згідно з яким навчальний предмет «Біологія» належить до освітньої галузі «Природознавство».
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (2004)—зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників початкової, основної і старшої школи України та гарантії держави в її досягненні.
Загалом Державний стандарт базової і повної середньої освіти містить:
базовий навчальний план середньої школи, що дає цілісне уявлення про змістове наповнення й співвідношення основних галузей знань за роками навчання в середній школі, мінімальну тривалість вивчення конкретної освітньої галузі знань або навчального предмета, тижневе навантаження учнів на різних ступенях навчання та його структуру (інваріантну й варіативну складові);
освітні стандарти галузевих знань (навчальних предметів), які конкретизують цілі загальноосвітньої підготовки учня середньої школи й визначають обов'язковий для кожного учня рівень засвоєння змісту освітньої галузі чи предмета;
державні вимоги до рівня засвоєння змісту середньої освіти за ступенями навчання (початкова, основна й старша школа), що засвідчують досягнення учнем мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі його розвитку.