- •1. Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
- •2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
- •3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
- •4. Мова як особлива знакова (кодова) система.
- •6. Семантична теорія перекладу: зміст та недоліки.
- •7. Трансформаційна теорія перекладу: зміст та недоліки.
- •8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.
- •10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання.
- •11. Еквівалентність на рівні повідомлення, опису ситуації, мети комунікації.
- •12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
- •13. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата.
- •14. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції мови.
- •15. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності.
- •16. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності.
- •19. Поняття мовної еквівалентності при перекладі: загальна характеристика та різновиди.
- •21. Поняття та загальна характеристика перекладацьких співвідношень/ відповідників.
- •22. Жанрово-стилістична класифікація видів перекладу.
- •23. Психолінгвістична класифікація видів перекладу.
- •24. Дві тенденції в історії перекладу.
- •25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
- •26. Головні напрямки розвитку теорії перекладу: літературознавчий, лінгвістичний, культурологічний.
- •27. Етапи перекладацького процесу:
- •28. Визначення та класифікація перекладацьких прийомів.
- •29. Проблема одиниці перекладу.
- •30. Специфіка перекладу як реального процесу (прагматичні аспекти перекладу)
- •31. Поняття адекватності перекладу.
- •33. Жанрово-стилістичні особливості тексту як суб’єктивний чинник перекладу.
- •34. Учасники процесу перекладу як суб’єктивний чинник перекладу
1. Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
Сучасне перекладознавство сформувалось як самостійна наукова дисципліна в основному в другій половині двадцятого сторіччя. Післявоєнне розширення міжнародних контактів у всіх сферах людського спілкування, що викликало різке збільшення потреби в перекладах і перекладачах, стало могутнім стимулом для росту теоретичних досліджень перекладацької діяльності. За останні 50 років з'явилася величезна кількість робіт, велика різноманітність теоретичних концепцій і методів дослідження
Передумови:
інформативний переклад, тобто передача інформації, виходить на перший план;
зміна суспільного життя, заснування Ліги Націй;
зростає кількість перекладачів, бо виникає методологічна потреба у швидкому і правильному перекладі.
Теоретичне перекладознавство:
теорія перекладу
критика перекладу (визначення якості перекладу)
методика навчання перекладу (розробляє принципи підготовки перекладачів)
Періодизація
30 рр ХХ ст. – створення передумов для створення галузі перекладу, літературознавче перекладознавство;
кінець 40х – початок 50х рр. – формування основ ТП; виникнення та початок розвитку напрямків ТП, теорія літератури.
2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
Лінгвістичне перекладознавство – перехід від літератури до мови. Переклад – мовно-мовленнєва діяльність, яка здійснюється засобами мови. Мова – система, яка об’єднує дві складові: словник і граматику.
«Теорія закономірних відповідників» А.Рецький – «О закономерных соответствиях при переходе на родной язик» А. Рецкер (1950) (перетворення перекладу – це заміна одних одиниць на інші, які є їх відповідниками – переклад перетворюється) – епохальна книга радянського дослідника А.В. Фьодорова «Введение в теорию перевода», у той час розвивалася потужна школа перекладу (1953) - «Порівняльна стилістика французької та англійської мов» Віне і Дербельне (1958) – Джон Керфорд «Лінгвістична теорія перекладу» (про ієрархію мовної системи) – починає активно розвиватися проблематика перекладу з точки зору мови у різних країнах – з 80х рр. – активно розвиваються інші навички та з’являються як критики мовного підходу: культурологічний напрямок – розгляд перекладу як культурологічного феномену; когнітивний – пов'язаний із свідомістю людини, як вона діє переклад – процес, який відбувається у свідомості людини.
Об’єкт дослідження теорії перекладу – переклад. Переклад – процес або діяльність заміни одного мовного матеріалу на інший; результат перекладу одного тексту на інший. Предмет – різноманітні прояви перекладу.
3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
Теорія перекладу – міждисциплінарна синтетична наука. ТП застосовує методи наукових дисциплін. Наприклад, лінгвістика (напрям семантики – значення слів, конструкцій) – метод семантичного аналізу (компонентно-семантичного аналізу): значення слова складається з елементарних смислів, аналізуючи значення слова, дослідники виділяють різні компоненти значення.
Чарльз Моріс – семіотик (семіотика – наука про знакові системи), він вивід такі типи відносин: семантика (метод компонентного синтаксису, виділення компонентів слів), прагматика, ситактика.
ТП активно використовує методи інших дисциплін та має власні методи. Наприклад, порівняльний (головний метод ТП) – порівняння тексту оригіналу і перекладу. Типи висновків порівняльного методу: 1. що і як перекладати; 2 типові приклади перекладацьких труднощів і шляхи їхнього подолання; 3. типові перекладацькі помилки.
Завдання ТП:
розкрити та описати загальномовні ТП
визначити переклад як різновид мовленнєвої діяльності (відокремити від інших видів)
розкрити сутність понять еквівалентності та адекватності перекладу
моделювання процесу перекладу
проаналізувати прагматичні та соціолінгвістичні чинники перекладу
аналіз якості перекладу.