3. Оформлення роботи та списку використаної літератури

Орієнтовний обсяг курсової роботи – 15-20 сторінок друкованого тексту.

Таблиці в тексті будують відкритими і закриті (при виконанні роботи за допомогою комп’ютера).

При написанні тексту число рядків на кожному листі – 28-30, а поля зліва, зверху, знизу – 20 мм, справа – не менше 10 мм.

Усі сторінки нумеруються – від титульної до останньої, цифри проставляють у правому верхньому куті листа. Цифри не пишуться на завданні, титульному листку, змісті (орієнтовні зразки оформлення показані в додатках 1, 2).

Для нумерації розділів і підрозділів використовують арабські цифри. Вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не нумеруються.

Кожен розділ роботи розпочинають з нової сторінки, а підрозділи в межах розділу продовжуються на тій же сторінці.

Посилання на літературні джерела слід робити в квадратних дужках за допомогою двох цифр. Наприклад, [6,82], де „6” – порядковий номер літературного джерела в списку використаної літератури, а „82” – сторінка, з якої взята інформація.

Нумеруються таблиці та додатки послідовно арабськими цифрами.

При посиланні в тексті на таблиці чи додатки слова „таблиця”, „додаток” пишуться повністю.

Список використаної літератури рекомендується наводити в такій послідовності:

• закони по роках прийняття (з найдавнішого по теперішній час);

• накази міністерств і відомств України по роках прийняття;

• постанови по роках прийняття;

• інструкції;

• положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

• монографії (в алфавітному порядку);

• навчальна література;

• наукові статті;

• матеріали підприємства.

Законодавчі акти та інструктивні матеріали записують у такій послідовності: назва, номер, дата затвердження.

За кожним літературним джерелом слід вказати прізвище, ініціали автора, повну назву роботи, видавництво, рік видання, обсяг роботи (сторінок).

Якщо у списку літератури вказується стаття, опублікована у періодичних виданнях (газетах, журналах), потрібно записувати спочатку прізвище, ініціали автора, назву статті, назву газети чи журналу, рік, номер газети чи журналу і сторінки, на яких була надрукована ця стаття.

Літературні джерела розміщують в алфавітному порядку за прізвищами авторів. До списку потрібно включати ту літературу, яка безпосередньо використана студентами.

Зразок оформлення списку використаної літератури поданий у Додатку 6.

4. Вимоги до рецензії і захисту курсової роботи

Виконана курсова робота не пізніше, ніж за місяць до закінчення теоретичного навчання подається в навчальну частину і після реєстрації передається керівнику для рецензування. Керівник перевіряє роботу і готує на неї письмову рецензію (Додаток 7), а також оцінює згідно з критеріями оцінювання курсових робіт. У рецензії керівника курсової роботи дається характеристика її змісту (повнота розкриття теми, реалізація мети й завдань, практичне значення), а також форми (структурованість, список використаних джерел тощо); оцінюється повнота використання нормативних джерел та літератури. У рецензії можуть бути зауваження відносно оформлення роботи. Позитивно курсова робота оцінюється відміткою «Допускається до захисту» та виставленням відповідної кількості балів.

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком перед комісією у складі двох-трьох викладачів циклової комісії за участю керівника. До захисту студент отримує роботу, знайомиться з рецензією і готується аргументовано відповісти на зауваження й запитання. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх вирішення, відповіді на запитання членів комісії. Для розкриття змісту курсової роботи та викладу основних результатів проведеного дослідження студентові надається не більше 10 хвилин. Викладачі циклової комісії та присутні мають право задавати питання щодо змісту роботи та будь-яких інших положень теми. Якість захисту курсової роботи враховується при її підсумковому оцінюванні. При цьому відбувається обмін думками, у якому беруть участь керівник та члени циклової комісії, присутні на захисті. У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студентом досліджуваної теми, уміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Остаточна оцінка вноситься у відомість та залікову книжку студента.