3. Перспективи розвитку науково-технічної та інноваційної сфер.

У першій половині XXI ст. очікуються такі тенденції в розвитку науково-технологічної сфери:

• зростання вагомості й відповідальності науки та освіти, зростан­ня частки вкладень у людський капітал в структурі ВВП, зру­шення в структурі витрат на науку на користь наук про людину, суспільство і життя, формування постіндустріальної наукової па­радигми і перегляд корпусу знань;

• піднесення винахідницької активності, збільшення кількості ве­ликих винаходів, що реалізують нові знання та відповідають викликам епохи, зростання значущості інтелектуальної власнос­ті та розширення ринку продуктів інтелектуальної діяльності;

• великі вкладення інвестицій в інноваційне оновлення основно­го капіталу при освоєнні VI технологічного укладу впродовж перших десятиліть XXI ст. та переході до кожного чергового по­коління техніки (технологій);

• істотні коливання макроекономічних показників (темпів зрос­тання ВВП, інвестицій, рівня безробіття) в межах середньострокових і довгострокових циклів;

• значні відмінності в темпах економічної динаміки, диференціації рівня економічного й технологічного розвитку різних країн залежно від того, який сценарій глобального розвитку переважатиме, а також від змін геополітичної ситуації.

Результати прогнозного дослідження (Helal W.E. The top 10 emer­ging technologies// Futurist. — Washington, 2003. — Vol. 34, № 4. — P 1 — 10) дали можливість зробити узагальнений висновок: Сучасна хвиля технологічного прогресу спричинить докорінні зміни в житті протягом 20—30 років. В результаті прискорення технологічного прогресу відбувається інформаційна революція, яка розширює масштаби революції технологічної. Приблизно зі ста прогнозних технологій було відібрано десять проривних, які пере­бувають на різних стадіях розроблення і мають величезне значення для розвитку економіки в найближче десятиріччя, та подальші періоди:

1. портативні інформаційні пристрої, що поєднують можливості персонального комп'ютера, доступу до Інтернет, отримання телевізійного зображення й телефонного зв'язку;

2. паливно-акумуляторні автомобілі, тобто автомобілі з «гібридними» двигунами, для яких використовується воднево-кисневе пальне та електроенергія;

3. презиційне сільськогосподарське виробництво, тобто комп'ютеризоване управління виробництвом зернових культур з урахуванням земельних умов;

4. масова кастомізація продукції і торгівля за допомогою Інтернет. Такий підхід застосовує фірма Dell Computer з 1988 p. Нині її виручка від продажу товарів через Інтернет становить 15 млн дол. на день. За прогнозами, віртуальна торгівля до 2007 р. становитиме 30 % економіки СІІІА;

5. виникнення стилю життя, пов'язаного з використанням засобів інформатики та Інтернету в усіх його аспектах — роботі, навчанні, здійсненні закупівель тощо;

6. поява «віртуальних секретарів» — інтелектуальних комп'ютерних програм високого рівня, що дадуть можливість розв'язувати численні проблеми та орієнтуватися в силі-силенній інформації, а з часом здійснювати низку рутинних операцій — виконаних у вигляді робототехнічних пристроїв;

1. генетично змінені організми;

2. комп'ютеризоване медичне обслуговування ;

7. альтернативні джерела енергії. Хоч традиційні види палива — нафта, газ та вугілля — збережуть свою провідну роль у майбутньому, до кінця десятиліття частка вітряної, геотермальної, водної, сонячної енергії, енергії біомаси та інших альтернативних джерел зросте з 10 % всієї споживаної сьо­годні енергії приблизно до 30 %;

8. інтелектуальні, мобільні роботи. Наступне покоління промислових роботів буде здатне сприймати навколишнє середовище, приймати складні рішення і самонавчатися.