- •29. Основні Принципи практичного проектування і конструювання деталей та вузлів машин
- •29.2. Раціональність конструкції машин
- •29.4. Самоустановлення деталей в опорах
- •29.5. Зменшення деформацій деталей
- •29.6. Спряження деталей по інших поверхнях
- •29.7. Деталі складної конструкції
- •29.8. Усунення місцевих послаблень деталей
- •20.9. Точність розміщення деталей у вузлах
- •29.10. Осьова фіксація деталей
- •29.11. Ведення деталей по напрямним
- •29.13. Бомбінірування
- •29.14. Привалкові поверхні
- •29.15. Буртики
- •29.16. Фаски і галтелі
- •Контрольні запитання
- •30. Конструювання литих деталей
- •30.2. Товщина стінок і міцність відливок
- •30.3. Спрощення відливок
- •30.4. Формувальні уклони, усадка
- •30.5. Загальні правила конструювання відливок
- •31.1. 3Агальні правила
- •31.2. Скорочення обсягу механічної обробки
- •31.4. Технологічні основи конструювання деталей
- •31.5. Конструкторські аспекти механічної обробки деталей
- •31.6. Раціональне використання різального інструмента
- •Контрольні запитання
- •Основи теорії з АвтоматизаціЇ проектних та конструкторських робіт
- •32.1. 0Сновні положення
- •32. Напрямки використання і структура сапр
- •32.3. Поняття про оптимальне проектування
- •32.4. Поняття про теорію оптимізації
- •32.5. 0Птимізація конструкції зубчастих передач
- •Значення коефіцієнта Кц, який враховує тип редуктора
- •Вплив серійності n на ціну ц
- •32.8. Система автоматизованого розрахунку і проектування механічного обладнання і конструкцій в області машинобудування і будівництва
- •Список використаної та рекомендуємої літератури
- •Основи конструювання машин
30. Конструювання литих деталей
30.1. Короткі відомості про технологію виготовлення литих деталей
Лиття широко використовують для виготовлення фасонних деталей, особливо корпусних і базових. У двигунах внутрішнього згоряння, турбінах, компресорах, металорізальних верстатах й інших машинах маса литих деталей досягає 60...80% загальної маси. Деталі складної конфігурації часто можна виготовити лише за допомогою литва. Процес лиття відрізняються високою продуктивністю, малою вартістю.
Недоліки технології: понижена міцність, відмінність механічних показників різних ділянок відливки, схильність до створення дефектів і напружень.
Якість відливки залежить від технології лиття і конструкції деталі, тому конструктор повинен знати основи технології лиття, розуміти залежності механічних показників деталей від різних способів лиття.
Використовують такі способи лиття: лиття в піщані (земляні) форми - найбільш поширений і універсальний спосіб лиття, практично єдиний спосіб виготовлення крупногабаритних деталей. Формовку проводять за дерев'яними або металевими моделями в опоках, набитих піщано-глинистими сумішами. Внутрішні порожнини створюють стержнями, які формуються в стержневих ящиках із піщаних сумішей з закріплювачами.
Точність розмірів відливки залежить від якості виготовлення форми і властивостей литтєвого сплаву - середні відхилення від номінальних розмірів ± 7%; шорсткість поверхні Ra = 10 ... 40 мкм.
Лиття в оболонкові форми застосовують для відливання відкритих деталей (коритних, чашкових) розміром до 1000 мм.
Форми готують за металевими моделями у вигляді оболонки товщиною 6 ... 15 мм із піщаних сумішей з термореактивною смолою (бакеліт), які затвердіють при нагріванні до 150...350°С.
Точність розмірів відливки ± 5% від номінальних розмірів; шорсткість від Ra = 1,25 ... 2,5 мкм, до Ra = 10...20мкм.
Кокільне лиття забезпечує підвищену міцність відливок. Метал заливають у чавунні або стальні форми (кокілі). При відливанні деталей малих розмірів і деталей із кольорових сплавів внутрішні порожнини створюють металевими стержнями, при відливанні середніх і крупних деталей - піщаними стержнями (напівкокільне литво).
Точність розмірів відливок ± 4% від номінальних розмірів; шорсткість поверхні - така, як і при литті в оболонкові форми.
Відцентрове лиття застосовують для відливання порожнистих циліндричних деталей типу труб. Метал заливають у обертові чавунні або стальні барабани, де він ущільнюється дією відцентрових сил.
Точність розмірів відливок залежить від точності дозування металу.
Лиття під тиском забезпечує високу продуктивність, точність розмірів (± 1% ), малу шорсткість поверхні. Використовується для виготовлення невеликих і середніх деталей переважно із легкоплавких сплавів (алюмінієвих, мідно-цинкових й ін.). Метал заливають у постійні сталеві форми під тиском 3 ... 5 МПа. Подальша механічна обробка, як правило, не потрібна. Для відливання сталевих і чавунних деталей прес-форми необхідно виготовляти із жароміцних сталей.
Лиття за витоплювальними моделями застосовують для дрібних і середніх деталей довільної конфігурації із важкообробних матеріалів (наприклад, турбінних лопаток із жароміцної сталі). Модель виготовляють із легкоплавких матеріалів (парафін, стеарин, віск, каніфоль) виливанням під тиском у металеві прес-форми. Їх покривають тонким шаром вогнетривкої речовини (кварцовий порошок з етилсилікатом або рідким склом) і наформовують у піщані форми, які прожарюють при температурі 900ºС, внаслідок чого модель видаляється без залишків.
Точність розмірів деталей 2% від номінальних, шорсткість - мала.
Правила конструювання, які будуть розглянуто нижче, дійсні як для лиття в піщані форми, так і для інших способів лиття.