Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладачі:

Професор М.С. Дорошко

Професор П.М. Ігнатьєв

Доцент Р.А. Кривонос

Асистент О.В. Сахаренко

Політична історія світу

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів І курсу спеціальності 6.030205

„Країнознавство”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „30” серпня 2012 р.

Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В. Копійка

Київ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни „Політична історія світу”

Укладачі: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко; доктор політичних наук, професор П.М. Ігнатьєв; кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос; кандидат політичних наук, асистент О.В. Сахаренко

Лектори: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко

доктор політичних наук, професор П.М. Ігнатьєв

кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос

кандидат політичних наук, асистент О.В. Сахаренко

Викладачі: кандидат політичних наук, асистент О.В. Сахаренко

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 20 _ р.

____________________________

ВСТУП

Дисципліна «Політична історія світу» є базовою нормативною дисципліною професійно-практичної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з напряму «країнознавство». Опанування курсу політичної історії світу сприяє глибшому осмисленню актуальних політичних проблем минулого й сучасності, підвищує теоретичний рівень та розширює світогляд студентів. Викладається на 1-му курсі в 1-му семестрі в обсязі 144 годин, з них лекцій – 38 год., семінарських занять – 14 год., самостійної роботи – 92 год. Закінчується іспитом.

Об’єктом курсу є політична історія країн світу.

Предметом курсу є джерела політичної традиції народів, зміст політичних процесів в країнах від початків її історії до сьогодення, особливості розвитку політико-правової системи суспільства, державного та адміністративно-територіального устрою, політичних режимів, їх внутрішньої та зовнішньої політики, ролі в них політичних партій і рухів, визначальні політичні тенденції на сучасному етапі.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення політичної історії країн і регіонів – пострадянського простору, Європи, Азії, Африки та Америки, розуміння закономірностей формування сучасної політичної карти світу, глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими проблемами компаративного аналізу й узагальнення сучасних політичних процесів.

Вивчення дисципліни ставить перед викладачем і студентом низку завдань:

- ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу «Політична історія світу»;

- вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, міжнародно-дипломатичних, суспільних і політико-правових особливостей розвитку країн та регіонів – пострадянського простору, Європи, Азії, Африки та Америки;

- опанування критеріїв історико-політичної типології країн пострадянського простору, Європи, Азії, Африки й Америки та їхніх регіональних об’єднань;

- формування вміння використовувати отриману інформацію у майбутній фаховій роботі.

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

- понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Історія політичних вчень”;

- загальну структуру політико-історичних досліджень;

- друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела політико-історичної інформації;

- особливості системного і комплексного підходів в політико-історичних дослідженнях країн та регіонів;

- політичну типологію держав пострадянського простору, Європи, Азії, Африки й Америки та їхніх регіональних об’єднань;

- історичні, геополітичні, культурно-цивілізаційні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;

- науково-практичні складові дисципліни.

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

- добирати, систематизувати й аналізувати політико-історичну інформацію;

- орієнтуватися в політичній проблематиці Старого й Нового світу;

- використовувати методології системного та компаративного підходів в політико-історичних дослідженнях країн і регіонів;

- формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

- визначати місце держави в політичній історії регіону й частини світу;

- складати наукову бібліографію з політико-історичної проблематики;

- готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;

- застосовувати здобуті знання для формування сучасного «образу» майбутньої професії.

Вивчаючи курс, студент разом зі знаннями та вміннями має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України в інформаційному просторі.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців за напрямом "Країнознавство" у галузі знань "Міжнародні відносини". Нормативний курс «Політична історія світу» є складовою циклу професійно-практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» і виступає базовим для вивчення таких нормативних курсів як «Історія міжнародних відносин», «Міжнародні відносини та світова політика», «Міжнародні організації», «Зовнішня політика країн Західної Європи», «Зовнішня політика країн Азії», «Теорія міжнародних відносин», «Конфліктологія та теорія переговорів».

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Політична історія світу» оцінюється за кредитно-модульною системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Поточний контроль:

• практичні заняття: 7 х 6 = 42 балів

• модульна контрольна робота: 2 х 9 = 18 балів

Підсумковий контроль:

• іспит: 1 х 40 = 40 балів

РАЗОМ 100 балів

ШКАЛА ВІДПОВІДНОСТІ

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	незадовільно
1 – 34

ФОРМУЛИ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ ТА ПІДСУМКОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ РОБОТИ (ІСПИТУ/ЗАЛІКУ)

	Змістовий модуль 1 (ЗМ 1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ 2)	Іспит	РАЗОМ (підсумкова оцінка, ПО)
Вагові коефіцієнти (%)	27% k1=0,27	33% k2=0,33	40% k3=0,4	100 %
Оцінка в балах	x	Y	Z	x+y+z

Підсумкова оцінка (ПО) = x0,27 + y0,33+z0,4

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – „незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

35-59 – „незадовільно” з можливістю повторного складання

60-64 – „задовільно” („достатньо”)

65-74 – „задовільно”

75-84 – „добре”

85-89 – „добре” („дуже добре”)

90-100 – „відмінно”

Навчально-тематичний план

№ теми	НАЗВА ТЕМИ	Лек-ції	Семі-нари	Сам. робо-та	Контр. модуль-на робота	Інші форми контро-лю	Всьо-го
	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. КРАЇНИ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ, ЄВРОПИ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
	Вступ до курсу. Історико-політичне підґрунтя формування пострадянського простору	2		6			8
	Політична історія європейських країн колишнього СРСР	2		6			8
	Політична історія країн Південного Кавказу і Центральної Азії	2	2	6			10
	Євроатлантичний простір в політичній історії світу	2		6			8
	Політична історія англосаксонських країн Європи та Північної Америки	4	2	6			12
	Політична історія країн континентальної Західної та Центральної Європи й Балкан	4	2	6	МКР		12
	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ І ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
7.	Політична історія країн Східної Азії	2	2	6			10
8.	Політична історія країн Індокитаю та Південно-Східної Азії	2		6			8
9.	Політична історія країн Південної Азії	2		6			8
10.	Політична історія країн Близького Сходу, Північної Африки, Туреччини та Ірану	2	2	6			10
11.	Політична історія країн Тропічної та Південної Африки	2		6			8
12.	Політична історія Мексиканських Сполучених Штатів	2	2	4			8
13.	Політична історія країн Карибського басейну	2		4			6
14.	Політична історія країн Центральної Америки	2		4			6
15.	Політична історія Федеративної республіки Бразилії	2	2	4			8
16.	Політична історія Аргентинської Республіки	2		4			6
17.	Політична історія Андських країн	2		6	МКР		8
Всьо-го		38	14	92			144

ТЕМИ ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

КРАЇНИ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ, ЄВРОПИ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ