- •(Вступ до фаху) навчальна програма
- •Напряму 6.030205 - "Країнознавство"
- •30 Січня 2012 року, протокол №6
- •Програма навчальної дисципліни Вступ
- •Тема 1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка: історія, сьогодення, організація навчального процесу і науково-дослідної роботи
- •Тема 2 Основи офіційно-ділового етикету, культури поведінки та ділового спілкування в університеті, офіційних установах, на офіційних публічних заходах
- •Тема 3 Країнознавство як наука
- •Тема 4 Становлення і розвиток країнознавчої думки
- •Тема 5 Типологічні підходи у країнознавстві
- •Тема 6 Схеми географічного районування світу
- •Тема 11 Економічна та політологічна компоненти країнознавства
- •Тема 12 Культурологічна компонента країнознавства
- •Тема 13 Етнологічна та демографічна компоненти країнознавства
- •Тема 14 Релігієзнавча компонента країнознавства
- •Тема 15 Прогностичні функції країнознавства
- •Тема 16 Структура навчального процесу за напрямом і спеціальністю "Країнознавство"
Тема 5 Типологічні підходи у країнознавстві
Типологія і класифікація у країнознавстві. Застосування порівняльного метода.
Основні правила класифікації та типології країн світу. Типології країн світу за кількісними і якісними ознаками, за ознакою конкурентоспроможності, за загальним рівнем розвитку та наближенням до інформаційного суспільства.
Світосистемний підхід у країнознавстві.
Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
Тема 6 Схеми географічного районування світу
Класифікаційні підходи та схеми географічних світів у сучасному країнознавстві. Історико-географічні регіони світу. Цивілізаційні регіони світу. Етно-культурні регіони світу. Духовно-релігійні регіони світу.
Політична карта світу, етапи її формування та сучасна загальна характеристика. Держава і країна, їх класифікації за формою правління та адміністративно-територіального устрою. Міжнародні організації та їх класифікації.
Тема 7
Геополітичне середовище країни і геополітичні впливи на міжнародні відносини як предмет країнознавчого дослідження
Геополітика як наука. Поняття геополітичного середовища країни і геополітичного чинника в міжнародних відносинах.
Основні лінії впливу геополітичного чинника на міжнародні відносини.
З'ясування ролі геополітичних впливів на міжнародні відносини у країнознавчому дослідженні
Тема 8
Загальна схема країнознавчого дослідження
Об'єкт країнознавства. Множинність предметів країнознавства.
Вибір предмета країнознавчого дослідження. Предмет країнознавчого дослідження в галузі міжнародних відносин.
Класична схема комплексного країнознавчого дослідження. Цільові (проблемні) країнознавчі дослідження.
Країнознавче дослідження в галузі міжнародних відносин.
Тема 9
Джерела та методи країнознавчого дослідження
Основні види джерел інформації для країнознавчого дослідження. Добір джерел інформації.
Методика роботи над джерелами інформації у країнознавчому дослідженні.
Поняття метода і методології наукового дослідження. Застосування загальнонаукових методів у країнознавчому дослідженні.
Спеціальні методи країнознавчого дослідження.
Тема 10
Географічна та історична компоненти комплексного країнознавства
Галузева географія в країнознавстві. Комплексне географічне країнознавство в підготовці міжнародника-країнознавця.
Географічне і політико-географічне (геополітичне) положення країни як чинник її зовнішньої політики.
Природні умови і ресурси як чинник розвитку країни та її зовнішньополітичних інтересів.
Місце історичної компоненти в комплексному країнознавстві. Значення вивчення історичних витоків, процесу розвитку історичних традицій держав і народів, історії зовнішньої політики та відносин з іншими державами, історії міждержавних і міжнародних конфліктів для розуміння і прогнозування сучасної поведінки держав.
Тема 11 Економічна та політологічна компоненти країнознавства
Рівень економічного розвитку та структура господарства як чинники зовнішньої політики держави. Геоекономічні чинники в міжнародних відносинах. Порівняльне вивчення економічних систем країн і регіонів. Економічні знання в підготовці міжнародника-країнознавця.
Комплексна політологія в країнознавстві. Характер політичної організації суспільства як чинник зовнішньої політики держави. Порівняльне вивчення політичних систем держав.