Семінарський модуль

Модуль 1. Література першої половини ХХ століття: різноманітність пошуків та багатовекторність тенденцій

Семінарське заняття 1. Модерністська проза Ф.Кафки

1. Проза Ф. Кафки в контексті художніх шукань ХХ століття (абсурдизм, міфотворчість, вплив експресіонізму). Поняття «кафкіанство».

2. Проблематика та поетика новели «Перевтілення»:

• реалізація в сюжеті новели ідеї відчуження особистості;

• парадокс як основа центрального образу;

• створення образу абсурдного світу;

• метафоричність, алегоричність, символізм твору.

3. Жанрова природа і трансформація притчевих рис у творчості Ф. Кафки («Дерева», «Шуліка», «Ті, що проходять повз», «Міст», «Пасажири залізниці»). Поняття параболи.

Література.

1. Андреев Л.Г., Карельский А.В. и др. Зарубежная литература ХХ века: Учеб. для вузов / Под ред. Л.Г. Андреева. – М., 2000.

2. Днепров В. Метафорический роман Франца Кафки // Днепров В. Идеи времени и формы времени. – Л., 1980.

3. Дудова Л.В., Михальская Н.П., Трыков В.П. Модернизм в зарубежной литературе. – М., 1998 (2000, 2001, 2002) (любое издание). – С.178-207

4. Зарубежная литература ХХ века / Сост. и общ. ред. Н.П.Михальской. – М.: Дрофа, 2003. – С.162-170.

5. Зарубежные писатели: Библиографический сл.: В 2 ч. / Под ред. Н.П. Михальской.– М., 1997 (2003).

6. Затонський В. Д. Франц Кафка // Всесвіт. – 1993. – № 7.

7. История всемирной литературы. Том 8. – М.: Наука, 1994. – С. 355-360.

8. Карельский А. Лекция о творчестве Кафки // Иностранная литература. – 1995. – № 8. – С. 241-248.

9. Кафка Ф. // Зарубіжна література ХХ століття. – К., 1998. – С.42-47.

10. Набоков В. Франц Кафка // Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998. – С.325-367

11. Сучков Б. Франц Кафка // Сучков Б. Л. Собр. соч.: В З-х т. – М., 1985. – Т. 1.

Семінарське заняття 2. Тема мистецтва, проблема декадансу та декадентської особистості у новелістиці Т. Манна («Тоніо Крьогер», «Трістан», «Смерть у Венеції»).

1. Т. Манн як творець «інтелнктуального роману». Естетичні та філософські погляди письменника.

2. «Тоніо Крьогер»: тема становлення творчої особистості, проблема декадентства, смислова багатозначність образу головного героя.

3. Новела «Смерть у Венеції»: проблема смерті ті відродження творчої особистості як центральна в новелі; філософський підтекст; образи культури. Лейтмотивна поетика, інтертекстуальність, символіка.

4. Новела «Тристан»: характер конфлікту в новелі (суть протистояння духовного та прагматичного); роль іронії в зображенні Детлефа Шпінеля, пана Клетеріана та ін.; поетика назви, роль музики в новелі.

Література.

1. Волощук Е. «Я стою между двух миров…»: Проблема искусства в жизни и творчестве Т. Манна // Вікно в світ. – 2001. – № 1. – С. 5-27.

2. Лем С. Мифотворчество Т. Манна // Новый мир. – 1970. - № 6. – С. 234-256.

3. Сучков Б.Л. Собрание сочинений. В 3 т. Т.2. Литературные портреты. – М., 1985. – С. 6-88.

4. Федоров А.А. Томас Манн: Время шедевров. – М., 1981.

5. Манн Т. Очерк моей жизни // Манн Т. Смерть в Венеции: Новеллы. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – С. 5-58.

Семінарське заняття 3. Міфопоетика творів Джона Стейнбека і традиції американської літератури.

1. Жанрова своєрідність повісті Дж. Стейнбека «Перлина».

2. Проблематика повісті. Реалізація в сюжеті твору «вічного» конфлікту добра та зла. Сенс антитези «багатство – бідність».

3. Образна система повісті. Еволюція головних героїв.

4. Міфопоетика повісті. Алегорія, символіка у творі. Стилізація. Фольклорні мотиви.

5. Традиції інтелектуальної прози у повісті «Про мишей та людей». Складність моральної та психологічної проблематики.

Література.

1. Иванько С. Биография Джона Стейнбека (1902–1968).

2. Зарубіжні письменники. Словник-довідник. У 2 т. За ред. М.Михальської та М.Щавурського. – Тернопіль, 2005.

3. Стейнбек Дж. Жемчужина. Серия Всемирная литература.

4. Батурин С.С. Джон Стейнбек и традиции американской литературы.-М., 1984.

5. Зверев А.М. Американский роман 20-х–30-х годов.–М., 1982.

6. Костюк Г. Словотворець із Східньої вежі – Джон Стайнбек// Сучасність.– 1969.-№5.

7. Мулярчик А. Творческий путь Джона Стейнбека // Стейнбек Дж. Квартал Тортилья-Флэт. Гроздья гнева. Жемчужина. Худож. лит.: – М., 1977. Серия Всемирная литература. С.5-20.

8. Мулярчик А. Спор идет о человеке: О литературе США второй половины ХХ века.- М., 1985.

Семінарське заняття 4. Тема «втраченого покоління» в прозі Е.М. Ремарка і Е.М. Хемінгвея

1. Тема «втраченого покоління» у світовій літературі (Р. Олдінгтон, Е.М. Ремарк, У. Фолкнер, Ф.С. Фіцджеральд, Дж.Дос Пассос, Е. Хемінгвей та ін.). Зміст поняття «втраченого покоління» і погляд на нього з позицій сучасності.

2. «Кодекс честі» ремарківського героя (роман «Три товариші»). Мотив фронтового братерства; антифашистська спрямованість твору.

3. Зображення війни в романі Е. Хемінгвея «Прощавай, зброє!»:

• війна та проблеми моралі;

• війна – константа абсурдного світу;

• двоплановість побудови: війна та історія окремої людини, образ головного героя;

• характерні риси стилю Е. Хемінгвея: принцип «айсберга», телеграфний стиль, лаконізм, драматизм діалогу, психологічний пейзаж, лейтмотивна деталь.

Література.

1. Анастасьев Н. Творчество Эрнеста Хемингуэя. – М., 1981.

2. Грибанов Б. Э. Хемингуэй: герой и время. – М., 1980.

3. Дмитриев А. О юморе и оптимизме во что бы то ни стало // Вопросы литературы. – 1963. – № 6.

4. Затонський Д. Шляхи переоцінок // Всесвіт. – 1960.– № 5.

5. Иванов А. // Ремарк Э.М. На Западном фронте без перемен. Три товарища. – М., 1992.

6. Кашкин И. Э.Хемингуэй. – М., 1966.

7. Лейтес Н.С. Немецкий роман 1918-1945 годов. – Пермь, 1975.

8. Лидский Ю. Я. Творчество Э. Хемингуэя. – К., – 1978.

9. Толмачев В. М. “Потерянное поколение” и творчество Э. Хемингуэя // Зарубежная литература ХХ века. – М., 1996.

10. Фрадкин И. Ремарк и споры о нем // Вопросы литературы. – 1963. – № 1.

Семінарське заняття 5. Міфотворчість М. Булгакова у романі «Майстер и Маргарита»

1. Історія створення і проблематика роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Функції наскрізних мотивів, поліфонізм роману, особливості хронотопу.

2. Земний світ: філософсько-релігійна і буфонадно-сатирична його моделі. Трансформація християнського міфу і образності.

3. Потойбіччя: міфопоетичні риси інфернальних образів (Воланд та його почет).

4. «Світ спокою»: образи і символи гармонії в індивідуально-авторському міфі. Символ вічного дому.

5. Сміхова природа твору: фарс, трагічний гротеск, дияволіада, гофманіана.

6. Традиції світової літератури в романі Булгакова «Майстер і Маргарита». Алюзивно-ремінісцентний шар твору.

Література.

1. Боборыкин В. Г. Михаил Булгаков. – М., 1991.

2. Вулис А. З. Роман М. Булгакова “Мастер и Маргарита”. – М., 1991.

3. Лакшин В.Мир Михаила Булгакова // М.А.Булгаков. Собр. соч. в пяти томах. Том І. – М., 1989. – С.5-67.

4. Соколов В. В. Роман М. Булгакова “Мастер и Маргарита”. – М., 1991.

5. Чудакова М. “Последний закатный роман”. Последняя пьеса.(1938-1940) // Чудакова М. Жизнеописание Михаила Булгакова. – М., 1988. – С.613-652.

Семінарське заняття 6. Жанр антиутопії в літературі ХХ століття

1. Утопія та антиутопія у світовій літературі: жанрові ознаки.

2. Антиутопічний характер сатиричної притчі Дж. Орвелла «Ферма тварин». Універсальний та політичний зміст алегорій.

3. Роман О. Хакслі «Чудовий новий світ». Проблематика, система образів. Функції епіграфу, музичних тем і прийомів, шекспірівські алюзії у творі.

4. Іронія як важлива складова художнього світу твору О. Хакслі.

Література.

1. Аллен У. Традиция и мечта. – М., 1970.

2. Зверев А. Зеркала антиутопий // Антиутопии ХХ века. – М., 1989.

3. Зверев А. Когда пробьет последний час природы: Антиутопия ХХ века // Вопросы литературы. – 1989. – № 1.

4. Мортон А.Л. Английская утопия. – М., 1956.

5. Мосина В.Г. История «русского Оруэлла». – М., 1997.

6. Недошивин В. Можно ли погасить звезды? Проза отчаяния и надежды Джорджа Оруэлла // Оруэлл Д. Проза отчаяния и надежды. – Л., 1990.

7. Социокультурные утопии ХХ века. – М., 1979.

8. Чаликова В.А. Размышления о «Скотном дворе» под названием «Встреча с Оруэллом» // Антиутопии ХХ века. – М., 1989.

9. Чертово колесо. Сборник научной фантастики: В 2-х т.– М, 1992.

Семінарське заняття 7. «Епічна драма» Б. Брехта як новаторська драма ХХ століття

1. Теорія «епічного театру» Б. Брехта: мета та принципи. Новаторська сценографія. Принцип «відчуження».

2. Втілення принципів епічного театру в п’єсі «Матінка Кураж та її діти»:

• літературна основа;

• жанрова своєрідність п’єси;

• трактування образу матінки Кураж;

• двоплановість п’єси;

• характер пісень;

• смисл фіналу;

• художні прийоми, сенс парадоксів.

3. Сценічна доля п’єси «Матінка Кураж та її діти».

Література

1. Клюев В.Г. Театрально-эстетические взгляды Брехта. Опыт эстетики Брехта. – М., 1966.

2. Коренева М.М. Страсти по Теннесси Уильямсу // Проблемы литературы США ХХ века. – М., 1970.

3. Неделин В. Дорога жизни в драматургии // Теннесси Уильямс. Избранное. – М., 1999.

4. Райх Б.Ф. Брехт. Очерк творчества. – М., 1960.

5. Федоров А.А. Бертольд Брехт и современный театр // Федоров А.А. Зарубежная литература ХІХ–ХХ веков. Эстетика и художественное творчество. – М.,1989.

6. Хассан И. После 1954 года // Литературная история Соединенных Штатов Америки. – М., 1979.

7. Шумахер Э. Жизнь Брехта. – М., 1988.