- •Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
- •1 . Перещеплювальна культура клітин Vero
- •Цитопатична дія поліовірусу (іі) на культурі клітин Vero
- •Середовище 199, Ігла та інші
- •Рнга з парними сироватками для діагностики герпетичної інфекції
- •Приклади тестових завдань:
- •Додаток а
- •Пояснення до теми:
- •Додаток б (обов‘язковий)
- •Лабораторна діагностика вірусних інфекцій
- •Накопичення та виявлення вірусів на культурі клітин
- •Зараження курячих ембріонів
Додаток а
(довідковий)
Пояснення до теми:
„Структура, класифікація та особливості життєдіяльності вірусів. Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій та їх особливості. Особливості противірусного імунітету”.
Місце вірусів в системі живих організмів |
Царство Vira
|
Рівень морфологічної організації вірусу |
Доклітинна (молекулярна) форма життя |
Стурктурні компоненти вірусу
|
ДНК або РНК Капсид Суперкапсид (у окремих віріонів) |
Основна структурна особливість вірусів, що відрізняє їх від всіх інших живих істот |
Наявність тільки однієї нуклеїнової кислоти
|
Структура капсиду
|
Білкова оболонка, що складається з субодиниць, що повторюються – капсомерів |
Групи вірусів по розташуванню капсомерів (типи симетрії)
|
Спиральний Кубичний Комбінований Сферична Паличкоподібна Сперматозоїдна Кубоїдальна |
Основні методи вивчення морфології вірусів |
Електронна мікроскопія Рентгеноструктурний аналіз |
Можливі способи визначення розміру вірусу
|
Фільтрування через дрібнопористі фільтри Ультрацентрифугування Фотографування в електронному мікроскопів |
Біологічні властивості, що зближують віруси з рикетсіями |
Облігатний внутрішньоклітинній паразитизм
|
Деякі особливості вірусів |
1 Можуть інфікувати тканини, не викликаючи запальний процес. 2 Можуть реплікватися к клітинах протягом їх життя та не спричиняти ураження. 3 Інколи порушують деякі спеціалізовані функції клітини, не викликаючи порушення цілого організму. 4 Іноді викликають руйнування тканин, а потім повністю зникають з організму |
Принципове відрізнення характеру внутріклітинного паразитизму вірусів від рикетсій |
Генні паразити
|
Спосіб розмноження вірусу
|
Диз’юктивний (окремий синтез нуклеїнової кислоти і капсида з наступною збіркою) |
Внутрішньоклітинні включення при вірусних інфекціях |
Скопичення вірусів, що оточені реактивними змінами клітини |
Причина не можливості виявлення вірусів (за рідким виключенням) в світовому мікроскопі |
Розміри вірусів менш ніж дозволяюча здатність мікроскопу
|
Роль нуклеїнових кислот вірусу
|
Носії спадкової інформації Інфекційність – забезпечення репродукції вірусних структур |
Роль капсиду та суперкапсиду
|
Захисна Антигенність Формоутворення |
Механізми ухилиння вірусів від імунної реакції |
Антигенна мінливість (наприклад, антигенний дрейф, антигенний шифт) |
Персистенція віруса
|
Це характерна риса певних вірусних інфекцій. Якщо в імуноскопроментованому організсі не розпізнається вірус, то розвивається повільноперебігаюча вірусна інфекція и персистентна наявність віруса, анприклад при гепатиті В |
Латентний стан віруса |
Обумовлений тим, що, вбудовуючись в геном клітини, вірус не експресує на мембрани клітини свої антигени |
Імунітет при вірусних інфекціях (визначення)
|
Спосіб захисту генетичного гомеостазу організму |
Механізми захисту організму від вірусів
|
Гуморальні Клітинні Патофізіологічні |
Специфічні гуморальні механізми нейтралізації вірусу |
IgG та IgM-сироваткові IgА-секреторні |
Неспецифічні гуморальні механізми захисту від вірусу |
Інгібітори Лізоцим, комплемент Інтерферон |
Неспецифічні клітинні механізми захисту при вірусних інфекціях
|
Фагоцитоз інфікованих клітин Резистентність клітин у зв'язку з втрачанням рецепторів Регенерація стійких до вірусів клонів клітин |
Властивості інтерферону
|
Білок з молекулярною масою 30 000 Дальтон Неспецифічний по відношенню до вірусів Володіє тканевою, видовою специфічністю |
Механізм дії інтерферону
|
Порушення трансляції вірусної РНК Припинення синтезу вірусного білка |
Патофізіологічні механізми захисту при вірусних інфекціях
|
Бар'єри (шкіра, слизові) Підвищення температури, ацидоз, гіпоксія Секреція та екскреція Відторгнення частини цитоплазми з вірусом Внутрішньоклітинні включення та їх евакуація |
Для обмеження дисимінації любого віруса та попередження реінфекції, імунна відповідь повинна |
1 Бути здатною припинити проникнення віріонів в клітини. 2 Знешкодити всі вірусінфіковані клітини, щоб знизити розповсюдження віруса |
Принципи лабораторної діагностики вірусних інфекцій |
Пошук антигену (збудника) Пошук специфічних змін (антитіл) |
Вибір методу діагностики вірусної інфекції |
Вибір методу діагностики залежить від характеру вірусної інфекції, властивостей збудника та вирішується в кожному окремому випадку в залежності від патогенеза, періоду захворювання, дослідного матеріалу та можливостей лабораторії |
Вірусоскопічний метод діагностики |
Візуальне виявлення віруса або внутрішньоклітинних включень безпосередньо в дослідному матеріалі за допомогою електронної або світлової мікроскопії. До нього приєднуються електрономікроскопія та імунофлюоресценція |
Вірусологічний метод діагностики захворювання |
Виділення вірусу з клінічного матеріалу шляхом зараження культур клітин, курячих ембріонів, лабораторних тварин з наступною ідентифікацією віруса |
Серологічний метод діагностики вірусної інфекції |
Заснований на виявленні специфічних антитіл в сироватці крові хворої людини |
Молекулярно-генетичний метод діагностики вірусних інфекцій |
Дозволяє виявити у клінічному матеріалі специфічні фрагменти вірусної РНК або ДНК за допомогою молекулярної гібридизації або ПЛР |
Рання діагностика вірусних інфекцій |
проводиться в перші дні захворювання шляхом виявлення в дослідному матеріалі вірусів, внутрішньо-клітинних включень, вірусних антигенів або нуклеїнових кислот вірусів різними методами, в першу чергу експрес-методами діагностики |
Ретроспективна діагностика вірусних інфекцій |
Дає можливість встановити діагноз в пізні строки захворювання або після видужання. Діагноз становлять за допомогою серологічної реакції, визначаючи наростання титру специфічних противірусних антитіл в парних сироватках крові хворого, взятих в перші дні та пізніші строки захворювання |
Експрес-методи діагностики вірусних інфекцій |
Світлова мікроскопія пофарбованих мазків-відбитків з ураженої тканини з метою виявлення внутрішньоклітинних включень (сказ, герпес, цитомегалія, грип тощо). Електронна мікроскопія клінічних матеріалів в препаратах, оброблених негативним контрастуванням (рота вірусна інфекція, цитомегалія тощо). Імунна електроноскопія (ІЕМ), заснована на взаємодії доданих до дослідного матеріалу специфічних противірусних антитіл з вірусами, що знаходяться в матеріалі, при цьому утворюються скопичення вірусів, які виявити значно легше, ніж окремі віруси . Імунофлюоресцентний метод прямий та непрямий широко використовують в діагностиці різних захворювань. Імуноферментний аналіз (ІФА) використовують для виявлення вірусних антигенів та проти вісних антитіл, використовують різноманітні варіанти постановки ІФА. Радіоімунологічний аналіз (РІА) є однією з найбільш чутливих реакцій , яка дозволяє виявити мінімальну кількість іскомих антигенів або антитіл. Імуноблотинг – екскпес-метод, що дозволяє одночасно визначити в дослідних сироватках спектр антитіл до певних білків вірусів (їх антигенним фракціям) або вивити присутність вірусних білків-антигенів в патологічному матеріалі за допомогою діагностичних сироваток (моноклональних антитіл). Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – молекулярно-генетичний метод дослідження, що дозволяє виявити присутність в клінічному матеріалі наявність мінімальної кількості специфічних фрагментів вірусної РНК або ДНК з певною нуклеотидною послідовністю і тим самим діагностувати природу вірусної інфекції |
Наслідок введення вірулентного вірусу в культуру клітин |
Цитопатична дія (ЦПД)
|
Наслідок введення вірулентного вірусу в курячий ембріон |
Загибель ембріону |
Наслідок введення вірусу піддослідній тварині |
Розвиток клінічних симптомів Загибель тварини |
Принцип ідентифікації вірусу
|
Нейтралізація вірусу специфічною імунною діагностичною сироваткою |
Вірус+специфічна імунна сироватка+ культура клітин |
Затримка цитопатичної дії |
Інгредієнти реакції затримки гемаглютинації для ідентифікації вірусу |
Вірус, що досліджується Специфічна імунна сироватка Еритроцити |
Інгредієнти кольорової проби для ідентифікації вірусів
|
Вірус (що досліджується) Імунна сироватка Культура клітин в середовищі 199 |
Принцип виявлення антитіл при вірусних інфекціях |
Нейтралізація (зв’язування з антитілами антигенів вірусу) |
Інгредієнти реакції затримки гемаглютинації для виявлення антитіл |
Досліджувана сироватка Вірусний діагностикум Еритроцити |
Інгредієнти реакції нейтралізації на тварині для пошуку антитіл |
Сироватка хворого Вірусний діагностикум Піддослідна тварина |
Спеціальні реакції для експрес-діагностики
|
Імуноферментний аналіз Імуноелектрофорез |
Спеціальна реакція для пошуку антитіл до окремих білків вірусу |
Імуноблотинг
|
Інгредієнти реакції імуноблотингу для пошуку антитіл
|
«Стрип» с з нанесеними антигенами Сироватка хворого Антиглобулінова сироватка, мічена ферментом Субстрат на фермент, індикатор |
Інгредієнти імуноферментного аналізу для пошуку антитіл
|
Тест-планшет (щільна фаза) з нанесеним антигеном Сироватка хворого Антиглобулінова сироватка, мічена ферментом Субстрат на фермент, індикатор |
Препарати, що використовуються для специфічної профілактики та імунотерапії вірусних інфекцій |
Для активної профілактики вірусних інфекцій зараз використовують вакцини:
Для серотерапії та серопрофілактики вірусних інфекцій можуть бути використані препарати крові: сироватки та гама-глобуліни |
Гомологічні сироваткові препарати |
Отримують з сироватки реконвалісцентів або вакцинованих людей, наприклад препарати направленої дії – протигрипозний, антирабічний імуноглобуліни та інші. Гомогенні сироваткові препарати не є чужорідними для організму людини, не реактогенні |
Гетерогенні сироваткові препарати |
(як правило з крові гіперімунізованих коней) є чужорідними для організму людини, вони мають ряд недоліків: - викликають сенсибілізацію організму з розвитком реакцій ГНТ (анафілактичний шок, сироваткова хвороба); - мають короткочасну дію (10 – 15 діб) |