Розглянуто та схвалено
на засіданні циклової комісії
лінгвістичних дисциплін
Голова комісії________В.А. Ремболович
Тема: Види простих речень і їх відтінки значень. Пунктограми у простому реченні.
Мета: закріпити знання студентів про просте речення; удосконалити вживання розділових знаків у простому реченні;
виховувати прагнення до самовдосконалення, саморозвитку, самоаналізу та самоконтролю.
Тип заняття: поглиблення знань, умінь та навичок.
Література:
Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009.
Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К., 1996.
Пазяк О.М., Сарбенська О.А. та ін. Українська мова. Практикум. – К., 2001.
Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2007.
План
Поняття про речення.
Види простих речень.
Пунктограми у простому реченні.
3.1 Тире між підметом і присудком.
3.2 Тире у неповному реченні.
3.3 Тире при однорідних членах речення.
3.4 Тире при узагальнюючих словах.
3.5 Тире при другорядних членах речення.
3.6 Тире при вставних.
3.7 Тире не ставиться.
3.8 Вживання двокрапки.
3.9 Вживання коми у простому реченні.
Поняття про речення
Речення — осмислене сполучення слів або окреме слово, яке висловлює певну думку та граматично і інтонаційно оформлене як закінчена цілісність.
Кожне речення має граматичну основу. Речення, граматична основа яких виражається підметом і присудком, називається двоскладним.
Речення, граматична основа яких виражається одним головним членом, називається односкладними. Зміст, який в двоскладному реченні передається двома головними членами речення, в односкладному передається одним головним членом.
Речення з однією граматичною основою називається простим, з декількома граматичними основами — складними.
Види простих речень
Розповідні: Шелестить осика тонким листом (М.В.).
Питальні: Що скажеш кількома словами? (М.К.).
Спонукальні: Ти поглянь на Україну (П.Т.).
Окличні: Вставай, хто живий, в кого думка повстала! (Л.У.).
Неокличні: Гриць, тремтячи від холоду, горнувся до батька (Ю.З.).
Двоскладні: Борошняний пил висів у повітрі (М.К.).
Односкладні: На селі світиться скрізь (П.М.).
Поширені: Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широке розіп’яв (М.Р.).
Непоширені: Настала ніч (М.К.).
Повні: Мати сиділа на лаві і дивилась на дітей.
Неповні: Мати сиділа на лаві. Дивилась на дітей.
Ускладнені: Свист з неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалось Чернишеві, прямо на нього (О.Г.).
Неускладнені: За вікном розгорталась панорама заводів (Я.Б.).
Пунктограми у простому реченні
Тире між підметом і присудком
1. Тире ставиться між підметом і присудком, якщо присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку (тобто на місці випущеного дієслова-зв’язки бути (є) в іменному складеному присудку): Плід людини – її милосердя. Найдорожча прикраса – уста розумні. І один у полі – воїн. Десять та п'ять – п'ятнадцять.
2. Тире ставиться між підметом і присудком, коли один з головних членів або обидва виражено неозначеною формою дієслова: Чинити зло – забава для безумного. Чинити правосуддя – праведному радість.
3. Тире ставиться перед присудком, вираженим іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, стоять вказівні частки це, оце, то, ось, значить: Синтаксис – це душа мови. А книги – то святе причастя. Наше минуле – то скарбів невичерпний світ.
4. Якщо підмет виражений словом це або то, тире може ставитись або не ставитись залежно від інтонації: Я розумію світло. Це – душа. Це справжнє чудо. Це – земля. Це – матері мова.
5. Щоб інтонаційно виділити присудок, вираженим іменником у називному відмінку з заперечною часткою не, тире ставлять: Життя – не дим і не омана. Щастя – не слава, не гроші. Слово – не полова, язик – не помело. Таким чином, при написанні таких речень слід зважати і на їх зміст, і на інтонацію.
6. З метою смислового та інтонаційного виділення висловлювання, тире може ставитися, якщо підмет або присудок виражений особовим займенником: Вкраїно, ти – пісня світання. Ти – Мавчина сестра.
7. Щоб логічно виділити або інтонаційно підкреслити присудок, тире можна поставити, якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, словосполученням: Пшениця – руса. Жито – темнорусе.
8. 3 метою логічного або інтонаційного підкреслення тире можна поставити, коли до складу присудка входять слова як, мов, немов, немовби, мовби, наче, неначе, ніби, що (порівняльні частки), які вказують на те, що присудок характеризує підмет на підставі певної схожості до чогось: Дівчата – як метелики барвисті.