Епістолярний стиль

• Основна функція: передача інформації, досвіду, обмін думками.

• Обставини мовлення: ділові, приватні контакти з людьми; передача думок, висновків, досвіду.

• Сфера вживання: приватне листування; художня література, публіцистика (“Посланія” І.Вишенського, “Листи з хутора” П.Куліша, “Листи до сина” Ф.Честерфілда тощо).

• Загальні ознаки: лаконічність, логіка побудови й викладу думок, певна емоційність та експресивність, вияв ставлення автора до співрозмовника і до сказаного.

• Мовні особливості. Писемна форма мовлення. Наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкривається зміст листа; кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум (P.S. – приписка до закінченого листа після підпису). Звертання. Форми ввічливості. Питальні, спонукальні, окличні речення. Монологічна форма тексту. Тип мовлення – розповідь, опис, міркування.

Конфесійний стиль

• Основна функція: вплив на слухача, повчання, передача досвіду.

• Обставини мовлення: спілкування людей певної віри між собою, звернення до Бога, церковна служба.

• Сфера вживання: релігійні відправи, проповіді, молитви, тексти церковних книг, молитовників, требників.

• Загальні ознаки: небуденна урочистість, піднесеність.

• Поділ на підстилі: публіцистичний, науковий, художній.

• Мовні особливості. Усна й писемна форми мовлення. Суто церковна термінологія і слова-символи (дар праведності, гріховність тіла, усі люди – Божий храм). Непрямий порядок слів у реченні та словосполученні (Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити). Значна кількість метафор, алегорій, порівнянь (Я зруйную цей храм рукотворний – і за три дні збудую інший, нерукотворний). Наявність архаїзмів. Типи мовлення – розповідь, опис, міркування.

5. Функціональні стилі у професійному спілкуванні.

Якими стилями мовлення научастіше послуговуються у професійному спілкуванні?

Стилі мовлення, якими найчастіше послуговуються для побудови професійних висловлювань

Стилі мовлення	Мета мовлення	Форма реалізації стилю	Мовні особливості стилів
Офіційно-діловий	Повідомлення (інструктаж, документація)	Монолог (діалог)	Переважають нейтральні мовні засоби, ділові штампи, складні речення; відсутні емоційно забарвлені та діалектні слова (за винятком цитування).
Науковий	Повідомлення (пояснення)	Монолог	Характерне вживання термінів, спеціальної фразеології, складних синтаксичних конструкцій; повних речень. Діалектні лексеми термінологізуються або вживаються як ілюстративний матеріал.
Розмовний	Спілкування (бесіда, розмова)	Діалог	Використовується побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені, просторічні, діалектні слова, звертання, вигуки, неповні речення тощо.

Якими, на вашу думку, комунікативними якостями характеризується ділове мовлення?

А.Коваль у навчальному посібнику “Культура ділового мовлення” подає такі комунікативні якості ділового мовлення:

• Об’єктивність, яка досягається високим ступенем безособовості, відсутністю будь-яких суб’єктивно-оцінних моментів у викладі, зокрема у доборі лексики, синтаксичній побудові.

• Логічна послідовність, ознаками якої є тісний логічний зв’язок думки, чітко виявлені причинно-наслідкові зв’язки між повідомлюваними фактами; інші типи зв’язків протиставлення, підкреслення черговості (одночасно, спочатку), мети (з цією метою, для того, тому), результативності (отже, таким чином, у результаті); конкретизація якогось місця (наприклад, зокрема).

• Повнота інформації – складники думки мають у тексті своє словесне вираження, ніщо не пропущено, нічого не треба домислювати.

• Ясність викладу, точність опису – це дві тісно пов’язані між собою ознаки. Ясність викладу ґрунтується на правильному доборі слів і словосполучень.

• Доцільність полягає у виборі серед близьких між собою слів і словосполучень найдоцільнішого в цій конкретній ситуації.

• Переконливість викладу забезпечується обґрунтуванням висловленої думки, доказовістю матеріалу, точністю в доборі фактів і цифрових даних.

• Лаконічність викладу характеризується відсутністю зайвих або “порожніх” слів, повторень, багатослівної аргументації тощо.

• Стислість і чіткість викладу створюється за рахунок правильного компонування думки.

• Нормативність мовних засобів - відповідність нормам загальнолітературного вжитку, тобто нормам сучасної літературної мови.

• Зрозумілість мовлення – вживання загальновідомих, зрозумілих усім мовцям слів, офіційних термінів літературної мови в тому значенні, яке закріплене у словнику, усталених, загальноприйнятих тощо.