Тема 5. Політичні та правові вчення в Україні.

Становлення політико-правової ідеології в давньоруській державі.

Закони Сварога. Велесова книга. Нестор і його літопис. Погляди митрополита Іларіона, Володимира Мономаха і Данила Заточника про державу.

Вчення польсько-литовської доби. С. Оріховський-Роксолан, І. Вишенський і Петро Могила про релігію, церкву, державу і право.

Політико-правова думка в період козацької держави і Гетьманщини.

Погляди на державу і право Б. Хмельницького, І. Виговського та І. Мазепи. Перший проект конституції незалежної України П. Орлика. Ф. Прокопович.

Політико-правові ідеї українських просвітителів. Г. Сковорода. Я. Козельський.

Політико-правова ідеологія ліберального і демократичного руху. Погляди на державу і право Т. Шевченка, М. Костомарова, М. Драгоманова. Б. Кістяківський. Політико-правові ідеї І. Франка, Лесі Українки, М. Міхновського. Психологічна теорія права Л.І. Петражицького.

Політико-правові ідеї в Україні ХХ ст. Розуміння сутності держави і права керівниками УНР М. Грушевським, В. Винниченко і С. Петлюрою.

Основні державно-правові ідеї в сучасній Україні. Політико-правові погляди Президентів сучасної України. Ідеї відродження гетьманату. Видатні українські юристи про державу і право.

Тема 6. Політичні та правові вчення в Росії

Основні напрямки політико-правової ідеології в період становлення і розвитку Московського царства. Політичні програми йосифлян і нестяжателів. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим». Полеміка Івана IV і Андрія Курбського з питань державного правління. І. Пересвєтов про царську владу, законність і способи її зміцнення. Політико-правові ідеї С. Разіна та протопопа Авакума.

Політичні і правові вчення в період зміцнення самодержавства і кріпосництва. і В.М. Татищев про державу і право. Особливості політико-правового вчення І. Т. Посошкова.

Політичні і правові вчення в період найвищого розквіту самодержавства і кріпосництва. «Наказ» Катерини II. Проблеми держави і права у творах М. М. Щербатова. С. Десницький про етапи розвитку суспільства і держави та про поділ влади. Революційно-демократичне вчення О. М. Радищева.

Політичні і правові вчення в період розладу і кризи феодально-кріпосницького ладу. Ідея лібералізму в проектах М.М. Сперанського. Політико-правові ідеї М.М. Карамзіна.

Політична ідеологія декабристів. Проекти перетворення державного і суспільного ладу Росії П.І. Пестеля і М.М. Муравйова. Політичні ідеї П.Я. Чаадаєва, західників і слов'янофілів.

Народницькі і ліберальні ідеї в Росії. Політико-правові ідеї «російського соціалізму» (народництва). О. І. Герцен про державу і право. Розвиток політико-правової теорії народництва у творах М.Г. Чернишевського, М.О. Бакуніна, П.Л. Лаврова, П.М. Ткачова. Ліберальні вчення в Росії. Б. Чичерін, М.М. Ковалевський, С. Муромцев, Г.Ф. Шершиневич. Розвиток марксистського вчення в працях Г.В. Плеханова.

Політична теорія більшовизму. В.І. Ленін про соціалістичну революцію, диктатуру пролетаріату, її завдання, форми і механізми, про право і державу на першій фазі комунізму. Політичні ідеї М.І. Бухарина. Політичні погляди Й.В. Сталіна і Л. Троцького.

Політико-правові ідеї в період партійно - вождистського авторитаризму. Політико-правові погляди партійних лідерів: М.С. Хрущова, Л.І. Брежнєва, Ю.В. Андропова. Державно-правові ідеї лідерів дисидентського руху. А.Д. Сахаров. Політичні погляди М.С. Горбачова.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

Семінарське заняття №1. Особливості уявлень про державу та право в країнах Стародавнього Сходу.

План.

1. Загальна характеристика політико-правової ідеології Стародавнього Сходу.

2. Політико-правові вчення у Стародавній Індії.

3. Політико-правові ідеї у Стародавньому Китаї.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Дайте загальну характеристику міфології як світогляду. Який вплив мала міфологічна ідеологія на розвиток державно – правової думки в країнах Стародавнього Сходу?

2. Хто з мислителів був засновником патріархально – патерналістської концепції держави?

3. Хто з мислителів першим проголосив про несумісність політики й моралі?

4. Чому державно – правова думка країн Стародавнього Сходу не торкалася причин виникнення держави та права?

Як відомо, ідеологія брахманізму вступила в протиріччя з політико – правовою доктриною буддизму. Ознайомившись з текстом, з'ясуйте де відображено погляди Будди:

а ) основним змістом буття є людина чи державно – правові явища?

б ) досягнення певного ідеалу це справа держави чи окремого індивіда?

Тот, кто познал истину, у кого нет сомнений, кто руководствуется в жизни справедливостью, тот не горюет, покидая эту жизнь, тот уже не знает смерти.

Наша жизнь - следствие наших мыслей: она рождается в нашем сердце, она творится нашей мыслью. Если человек говорит или действует с доброй мыслью, радость следует за ним, как тень, никогда не покидающая. Если человек говорит или действует со злою мыслью, страдание неотступно следует за ним, как колесо за пятой вола, влекущего повозку.

Человек, преступивший закон, думает, что со смертью вполне уже кончится его жизнь. Такой человек способен склоняться ко всему злому.

Воля Бога - это то, что мы называем законом нашей жизни. Выполнение закона нашей жизни и есть то, что мы называем нравственной, истинной жизнью. Тот закон, от которого можно было бы уклониться, уже не есть закон.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 17-31.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 14-33.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 22-31.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 17-27.

Семінарське заняття №2. Політичні та правові вчення в Стародавній Греції та в Стародавньому Римі.

План.

1. Державно - правова думка періоду формування давньогрецької державності.

2. Політична та правова думка в період розквіту давньогрецької держави.

3. Політико - правові вчення в Стародавньому Римі.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. З'ясуйте відмінності в сучасному розумінні громадянського суспільства та громадянського суспільства полісу.2. Хто з мислителів вперше сформулював ідею про змішану форму правління?

3. Хто з античних мислителів був ідеологом концепції договірної держави?

4. В чому полягали відмінності в поглядах на державу та право Цицерона та Сенеки, Арістотеля та Цицерона, Арістотеля та Сенеки?

5. Хто з античних мислителів намагався з'ясувати моральні та раціональні засади сутності держави?

Ідея Демокріта про те, що " Интересы государства должно ставить выше всего прочего, и должно заботиться, чтобы оно хорошо управлялось. Чтобы содействовать этому, не следует бороться против справедливости и для своей (личной) пользы применять насилие против общего блага. Ибо хорошо управляемое государство есть величайший оплот: в нем все заключается и, когда оно сохраняется, все цело, а погибает оно, с ним вместе и все гибнет" абсолютизує державу, чи віддає перевагу морально – етичним факторам життя суспільства?

Кому, на ваш погляд, належить вислів: " Испытывая нужду во многом, многие люди собираются воедино, чтобы обитать сообща и оказывать друг другу помощь: такое совместное поселение и получает у нас название государства. Его создают наши потребности"?

На ваш погляд, хто із мислителів і яку із двох концепцій: "абсолютної єдності в державі" чи "єдності відносної" відстоює в наступній цитаті: " …государство, при прогрессивно - эволюционизирующем единстве, перестанет быть государством. Ведь, по своей природе, государство представляется своего рода множеством: (индивидов и семей) Ясно, что государство не может быть, по своей природе, до такой степени единым, как некоторые того требуют, и то, что для государства выставляется высшим благом, ведет к их уничтожению"?

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 32-72.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 34-110.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 35-60.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 27-51.

Семінарське заняття №3. Політичні та правові вчення доби Середньовіччя (V – XV ст.).

План.

1. Основні риси та особливості розвитку державно – правової думки доби Середньовіччя.

2. Ранньохристиянські уявлення про державу і право.

3. Вчення Томи Аквінського про державу і право.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Хто з мислителів епохи середньовіччя обґрунтував ідею народного суверенітету?

2. Хто з мислителів є засновником теологічної теорії держави і права? Розкрийте її зміст.

3. Сформулюйте основні риси теократичної держави. Чи є такі держави в сучасному світі?

4. Розкрийте зміст поняття "громадянський мир" під кутом зору теології і раціоналізму.

5. На вашу думку: чому Августин не поділяв поглядів Цицерона та інших мислителів дохристиянської доби на державу, як вищий зразок втілення справедливості.

В своїй праці "Про град Божий" А. Августин описує два типи любові, які формують два типи держави. Проаналізувавши запропонований текст, з'ясуйте наступне:

а ) в чому полягає, за Августином, природа любові;

б ) які фактори зумовлюють зміст та призначення держави?

"…два града созданы двумя родами любви: земной - любовью к себе, доведенною до презрения к богу, а небесный - любовью к себе, доведенною до презрения к самому себе. Первый затем полагает славу свою в самом себе, последний - в господе. Ибо тот ищет славы от людей, а для этого величайшая слава бог, свидетель совести. Тот в своей славе возносит главу свою, а этот говорит своему богу: слава моя, и возносяй главу мою. Над тем господствует похоть господствования, управляющая и правителями его, и подчиненными ему народами; в этом по любви служат взаимно друг другу и предстоятели, руководя, и подчиненные, повинуясь. Тот в своих великих людях любит собственную силу, а этот говорит своему богу: возлюблю тя, господи, крепосте моя".

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 73-80.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 110 - 125.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 61-73.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 51-59.

Семінарське заняття №4. Політичні та правові вчення в Європі періоду кризи феодалізму та зародження буржуазних відносин (ХV – XVІІ ст.).

План.

1. Загальна характеристика державно – правових вчень доби Відродження.

2. Вчення про державу та право періоду кризи феодалізму:

а ) вчення про мету і форми держави та права Н. Макіавелі;

б ) вчення Ж. Бодена про суверенітет державної влади;

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Чи поділяв Н. Макіавелі погляди на державу як на божественну інституцію?

2. З'ясуйте підходи Н. Макіавелі щодо розуміння форм державного правління.

3. Хто з мислителів вперше сформулював думку про державний суверенітет як ознаку державної влади?

4. Знайдіть спільні ознаки в сучасному категоріальному визначенні державного суверенітету і в понятті «суверенітет», яке зустрічаємо у державно-правовій концепції Ж. Бодена.

Як відомо, Н. Макіавелі є автором думки про те, що "мета виправдовує засоби". На ваш погляд, чи закладена зазначена думка у фразі мислителя: "надо являться в глазах людей сострадательным, верным слову, милостивым, искренним, благочестивым - и быть таковым в самом деле, но внутренне надо сохранить готовность проявить и противоположные качества, если это окажется необходимо". Чи відповідає вона вашому баченню про призначення політики й влади?

Згадавши, з курсу "Теорія держави та права" про існуючі погляди на походження держави, проаналізуйте вислів Ж. Бодена з точки зору того, чи йдеться тут про якусь із цих теорій? "Всякое государство либо происходит от семьи, которая постепенно размножается, либо сразу учреждается посредством собирания народа воедино, либо образуется из колонии, происшедшей от другого государства подобно новому пчелиному рою или подобно ветви, отделенной от дерева и посаженной в почву, ветви, которая, пустив корни, более способна плодоносить, чем саженец, выросший из семени. Но и те и другие государства учреждаются по принуждению сильнейших или же в результате согласия одних людей добровольно передать в подчинение других людей всю свою свободу целиком, с тем чтобы эти последние ею распоряжались, опираясь на суверенную власть либо без всяких законов, либо на основе определенных законов и на определенных условиях".

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 97-109.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 161 - 182.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 74-79.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 72-79.

Семінарське заняття № 5. Політичні та правові вчення в Європі періоду кризи феодалізму та зародження буржуазних відносин (ХVІІ – XVІІІ ст.).

План.

1. Політичні та правові вчення в Голландії:

а ) Г. Гроцій про види права та походження держави;

б ) Б. Спіноза про межі державної влади і форми держави.

2. Політичні та правові вчення в Англії:

а ) Розвиток теорії природного права Т. Гоббсом;

б ) Вчення Дж. Локка про походження і мету держави.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Знайдіть спільне і відмінне у дефініції «закон» в сучасному розумінні і в розумінні Г. Гроція.

2. Як ви розумієте тезу Б. Спінози: «природне право - це право природи»?

3. Розкрийте зміст та з'ясуйте сутність принципу поділу влади у вченні Дж. Локка.

4. Чи погоджуєтесь ви з твердженням Б. Спінози про те, що демократія, у формі республіки, є найбільш адекватною формою вираження природи держави?

Проаналізувавши вислів Г. Гроція, з'ясуйте, про які джерела права йдеться:

"Сюда относится благоразумная соразмерность в безвозмездном распределении между отдельными людьми и обществами причитающихся им благ, с оказанием предпочтения при таком наделении то мудрейшему перед менее мудрым, то родичу перед чужестранцем, то бедному перед богатым, поскольку это сообразно с действиями каждого и природой каждой вещи".

"…кроме первого, естественного, и другой источник права, а именно - проистекающий из свободной воли бога, повиноваться которой беспрекословно повелевает нам самый наш разум, потому что ему было угодно, чтобы такие начала были нам присущи".

В чому, на ваш погляд, вбачає ризики для державної діяльності Б. Спіноза?

"…потому я рассматривал человеческие аффекты, как-то: любовь, ненависть, гнев, зависть, честолюбие, сострадание и прочие движения души - не как пороки человеческой природы, а как свойства, присущие ей так же, как природе воздуха свойственно тепло, холод, непогода, гром и все прочее; все это, хотя и причиняет неудобства, однако же необходимо и имеет определенные причины".

"Поэтому государство (imperium), дела которого должны быть упорядочены таким образом, чтобы те, кто направляет их, не могли быть склонены к недобросовестности или дурным поступкам, все равно руководствуются ли они разумом или аффектами".

Чи поділяєти ви точку зору Т. Гоббса про те, що "Следует различать jus и lex - право и закон: право состоит в свободе делать или не делать, между тем как закон определяет и обязывает к тому или другому члену этой альтернативы, следовательно, закон и право различаются между собой, так же как обязательство и свобода, которые несовместимы".

Виходячи із розуміння природного стану людини, запропонованого Дж. Локком, про те, що "Естественное состояние имеет закон природы, которым оно управляется и который обязателен для каждого; и разум, который является этим законом, учит всех людей, что, поскольку все люди равны и независимы, постольку ни один не должен наносить ущерб жизни, здоровью, свободе или собственности другого", якими, за змістом, на ваш погляд, мають бути закони, пов’язані з регулюванням відносин власності.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 116-129, 136-147.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 235 – 254, 262-277.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 79-90.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 79-90.

Семінарське заняття №6. Державно - правові вчення доби Просвітництва та періоду боротьби за незалежність США ( XVIII ст.).

План.

1. Загальна характеристика вчень про державу і право доби Просвітництва.

2. Політико – правова концепція Вольтера

3. Теорія поділу влади Шарля – Луї Монтеск"є.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Сформулюйте суть державно-правової ідеології просвітителів.

2. Залучаючи навчальний матеріал з хрестоматії «Історія держави і права зарубіжних країн», доведіть або спростуйте твердження про те, що особливістю державно-правової думки доби Просвітництва стало поєднання теорії з практикою.

3. Вкажіть на раціональне зерно теорії поділу влади Ш. Монтеск'є. Чим ідея поділу властей Монтеск'є і Локка відрізняється від ідеї розподілу державної влади творців американської конституції?

Дайте тлумачення змісту поняття "політична свобода", яке знаходимо в державно-правовій теорії Монтеск'є: "Свобода є право робити те, що дозволено законами. Якби громадянин міг робити те, що цими законами заборонено, він би втратив свободу, оскільки те ж саме могли б робити й інші громадяни".

Чи поділяєте ви точку зору Вольтера на те, що "Философы, не имея никакого частного интереса, могут говорить только в пользу разума и общественного интереса. Философы всегда служат государю, уничтожая суеверие, которое является врагом монархов".

Ш.-Л. Монтеск"є зазначав: " Необходимо, чтобы законы соответствовали природе и принципам установленного или установляемого правительства, имеют ли они целью устройство его, - что есть дело законов политических, - или только поддержание его существования, - что есть дело гражданских законов.Они должны соответствовать физическим свойствам страны, ее климату:, качествам ее почвы, ее положению, ее величине, образу жизни ее народов:, степени свободы, допускаемой устройством государства, религии населения, его склонностям, богатству, численности, торговле, нравам и обычаям; наконец, они должны состоять в известном отношении друг к другу, к условиям своего происхождения, к целям законодателя и к порядку вещей, на котором они утверждаются: Все эти отношения, совокупность их, образует то, что называется Духом законов". Чи поділяєте ви його точку зору на природу закон?.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 171-181.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 277-290.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 91-97.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 97-101.

Семінарське заняття №7. Державно - правові вчення доби Просвітництва та періоду боротьби за незалежність США ( XVIII ст.).

План.

1. Політико – правова доктрина Ж. – Ж. Руссо.

2. Державно – правова думка в США періоду боротьби за незалежність.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Співставивши погляди Гроція, Гоббса, Локка і Руссо на соціальну нерівність, з'ясуйте, як вони пов'язували її з питаннями виникнення держави?

2. Вкажіть на суттєву різницю в теоріях суспільного договору XVII і XVIII ст. Чим ця різниця обумовлена?

3. Що спільного і відмінного в ідеях про народний суверенітет М. Падуанського і Ж.-Ж. Руссо?

В чому, на ваш погляд, полягає зміст поняття "свобода", висловлене Ж.-Ж. Руссо в наступній фразі: " По Общественному договору человек теряет свою естественную свободу и неограниченное право на то, что его прельщает и чем он может завладеть; приобретает же он свободу гражданскую и право собственности на все то, чем обладает. Надо точно различать естественную свободу, границами которой является лишь физическая сила индивидуума, и свободу гражданскую, которая ограничена общей волей".

Проаналізувавши текст вкажіть, в чому полягає зміст ідеї природного права викладений Т. Джеферсоном в Декларації незалежності: "Мы считаем очевидными следующие истины: все люди сотворены равными, и все они одарены своим создателем прирожденными и неотчуждаемыми правами, к числу которых принадлежат жизнь, свобода и стремление к счастью. Для обеспечения этих прав учреждены среди людей правительства, заимствующие свою справедливую власть из согласия управляемых. Если же данная форма правительства становится гибельной для этой цели, то народ имеет право изменить или уничтожить ее и учредить новое правительство, основанное на таких принципах и с такой организацией власти, какие, по мнению этого народа, всего более могут способствовать его безопасности и счастью".

З'ясуйте, яку форму державного устою передбачає запропонована цитата? Про яку країну йде мова? "Разве Союзу не предписана роль защитника всеобщей безопасности? Разве армия, флот, государственные доходы не являются необходимыми для выполнения этой задачи? Правительство Союза должно иметь право издавать всевозможные законы и устанавливать связанные с ними всевозможные правила. То же самое следует сделать по отношению к коммерции, как и во всех других областях, на которые будет позволено распространяться его юрисдикции. Разве не следует дать власть местному правительству осуществлять правовой надзор в отношении граждан своего штата? Местные правительства должны иметь все полномочия, необходимые для выполнения этой задачи, как и по отношению ко всем другим задачам, переданным в его ведение и под его руководством. Не дать каждому из этих подразделений власть, соразмерную поставленной ему задаче, - нарушить самые очевидные правила благоразумия и целесообразно".

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 181-188, 225-237.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 290-300, 369-387.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 97-100, 104-111.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 101-102, 113-122.

Семінарське заняття №8. Становлення та розвиток ліберально – демократичних ідей у вченнях про державу та право кінця XVIII – першої пол. ХІХ ст.

План.

1. Вчення про право і державу в Німеччині:

а) державно – правова доктрина І. Канта;

б) політико – правова концепція Г. Гегеля;

2. Історична школа права.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. З'ясуйте, в якому співвідношенні бачив мораль і право І. Кант.

2. В чому полягала різниця в уявленнях Платона і Арістотеля, з одного боку, та Гегеля, з іншого, на субстанційну роль держави?

3. Вкажіть на відмінності в поглядах на державу у Руссо і Гегеля.

4. З'ясуйте, як представники історичної школи права сприймали концепцію суспільного договору? Обґрунтуйте власне відношення до проблеми.

Розкрийте зміст думки, висловленої І. Кантом в контексті стосунків особи й держави: "Не будь лишь средством для других, будь для них также и целью".

Чи поділяєте ви погляди І. Канта на зміст міжнародного права? "…1) государства, рассматриваемые во внешних взаимоотношениях (так же как не подчиняющиеся законам дикари), от природы находятся в неправовом состоянии; 2) это состояние есть состояние войны (права более сильного), хотя это и не действительная война и не постоянная действительная вражда:; 3) согласно идее первоначального общественного договора, необходим союз народов не для того, конечно, чтобы вмешиваться во внутренние раздоры другой стороны, а для того, чтобы оказывать друг другу помощь при нападении внешних врагов; 4) этот союз должен быть не суверенной властью (как в гражданском устройстве), а лишь товариществом (федерацией), союзом, который в любое время может быть расторгнут и, стало быть, должен время от времени обновляться; это - право: отвращать от себя возможность оказаться в состоянии действительной войны между государствами".

На ваш погляд, якою мірою зазначені ідеї реалізовані в системі сучасного міжнародного права?

На ваш погляд, чи вважає Г. Ф. Гегель доцільним вплив суб’єктивного чинника на процес правотворення? "Если позитивному праву и законам противопоставляются диктуемое сердцем чувство, склонность и произвол, то уж во всяком случае не философия признает подобные авторитеты. То обстоятельство, что насилие и тирания могут быть элементом позитивного права, является для него чем-то случайным и не затрагивает его природу".

Чи поділяєте ви точку зору Г.Ф. Гегеля на те, що процес праворозуміння є раціональним? "Существуют законы двоякого рода: законы природы и законы права. Законы природы абсолютны и имеют силу так, как они есть: они не допускают ограничения, хотя в некоторых случаях могут быть и нарушены. Чтобы знать, в чем состоит закон природы, мы должны постигнуть природу, ибо эти законы верны; ложными могут быть лишь наши представления о них. Мерило этих законов находится вне нас, и наше познание ничего им не прибавляет, ни в чем не способствует им: глубже может стать только наше познание их. Правовые законы - это законы, идущие от людей. В праве человек должен найти свой разум, должен, следовательно, рассматривать разумность права, и этим занимается наша наука в отличие от позитивной юриспруденции, которая часто имеет дело лишь с противоречиями".

Література:

1. Себайн Дж. Г., Торсон Т. Л. Історія політичної думки. - К., 1997.- С. 549-611.

2. Семенов В., Шаповал В., Шульженко Ф. К вопросу о философских основаниях права. – К., 1995.- С. 33-34.

3. Семенов В., Шульженко Ф. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії ХVІІ - ХVIII ст. - К., 1995.- С. 38-47.

4. Тихонравов Ю. Основы философии права. - М., 1997.- С. 427-483.

5. Шульженко Ф., Наум М. Історія вчень про державу і право. Курс лекцій.-К., 1997-С. 70-83.

Семінарське заняття №9. Становлення та розвиток ліберально – демократичних ідей у вченнях про державу та право кінця XVIII – першої пол. ХІХ ст.

План.

1. Англійський лібералізм. Теорія утилітаризму І. Бентама.

2. Дж. Мілль про свободу.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. У карній юриспруденції Бентама провідним є правило, що дієвим стримувальним засобом запобігання злочинам є суворість покарання (жорстокість покарання має перевищувати вигоду, здобуту внаслідок нанесення шкоди індивідам, класам чи суспільству в цілому). У карній юриспруденції Бекарія домінуючим є правило, що найбільш ефективним попереджувальним засобом є невідворотність покарань. Обґрунтуйте, який із названих стримувальних засобів, на вашу думку, є біль дієвім і чому?

2. Відомо, що в Кримінальному Кодексі УРСР 1927 р. (ст. 7) застосовувались кваліфікації злочинів за аналогією. В утилітаристській теорії кримінального права Бентама передбачається кваліфікація покарань за аналогією. Який, на вашу думку, у цих підходах домінує принцип? (Розв'язуйте проблему в площині відношення держави і особи, держави і суспільства).

Ознайомившись з думкою І. Бентама, з'ясуйте, в чому полягає зміст ідеї європейського лібералізму: " Счастье отдельных лиц, из которых составляется общество, то есть их удовольствия и безопасность, есть цель и единственная цель, которую должен иметь в виду законодатель: это - единственная мерка, с которой каждое отдельное лицо, насколько это зависит от законодателя, должно бы быть заставлено сообразовывать свое поведение".

"Забота о доставлении себе наслаждений должна быть почти всецело предоставлена самому индивидууму; главное же назначение правительства должно состоять в ограждении индивидуума от страданий".

Дж. Мілль вважав, що "когда само общество, общество в целом своем составе, является тираном над отдельными личностями, из которых состоит общество, то средства тирании не ограничиваются только теми действиями, которые общество может выполнять через посредство своих должностных лиц. Существуют пределы, за которые законное вмешательство общественного мнения в личную независимость не должно переступать, и установить эти пределы и защищать их от всякого посягательства столь же необходимо для поддержания общественного благополучия, как необходима охрана общества от политического деспотизма". На ваш погляд, чи відповідає зазначений підхід європейській доктрині лібералізму?

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 255-262.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 464-476, 482-489, 498-504.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 111-119.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 129-132.

Семінарське заняття №10. Становлення та розвиток ліберально – демократичних ідей у вченнях про державу та право кінця XVIII – першої пол. ХІХ ст.

План.

1. Французький лібералізм. Б. Констан, А. де Токвіль.

2. Філософський і юридичний позитивізм. О. Конт, Дж. Остін.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. З'ясуйте, який зміст вкладав Б. Констан в поняття "особиста свобода"?

2. Прихильником якої форми правління виступав Б. Констан ?

3. Основні ознаки демократії за А. де Токвіль.

4. В чому полягають основні принципи категорії "рівність" у А. де Токвіль ?

Розкрийте основні положення проекту соціократії О. Конта. Яку роль мислитель відводив праву ?

Дж. Остін про сутність права. На ваш погляд, право у мислителя існує для регулювання суспільних відносин, чи несе в собі каральну мету ?

Б. Констан вважав, що свобода це "право каждого подчиняться одним только законам, не быть подвергнутым ни дурному обращению, ни аресту, ни заключению, ни смертной казни вследствие произвола одного или нескольких индивидов. Это право каждого высказывать свое мнение, выбирать себе дело и заниматься им; распоряжаться своей собственностью, даже злоупотребляя ею; не испрашивать разрешения для своих передвижений и не отчитываться ни перед кем в мотивах своих поступков. Это право каждого объединяться с другими индивидами либо для обсуждения своих интересов, либо для отправления культа, избранного им и его единомышленниками, либо просто для того, чтобы заполнить свои дни и часы соответственно своим наклонностям и фантазиям. Наконец, это право каждого влиять на осуществление правления либо путем назначения всех или некоторых чиновников, либо посредством представительства, петиций, запросов, которые власть в той или иной мере принуждена учитывать". Чи поділяєте ви точку зору мислителя?

Ознайомившись з думкою А. де Токвіль про те, що "К тому времени, когда воздействие законов и результаты революции стали мало-помалу очевидными для всего общества, демократия уже одержала безоговорочную победу. Демократия восторжествовала на деле, захватив власть в свои руки. Высшие сословия подчинились ей безропотно и без сопротивления, как злу, сделавшемуся отныне неизбежным. С ними произошло то, что случается обычно с теми, кто теряет свое могущество: на первый план выходят чисто эгоистические интересы каждого в отдельности, а поскольку власть уже невозможно вырвать из рук народа и поскольку массы не вызывают у них столь глубокой ненависти, чтобы не подчиняться им, постольку они решают добиваться благосклонности народа" чи не бачите ви протиріччя в тому, що заможні верстви суспільства, з метою збереження власного становища, змушені підтримувати, на законодавчому рівні, інтереси простого народу?

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 262-268, 274-279.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 476-482.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 119-126.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 133-136.

Семінарське заняття № 11. Політико-правові ідеї соціалізму.

План.

1. Утопічні ідеї XVII-XVIII ст.:

2. а ) Сен - Сімон про державу та право;

3. б ) суспільний ідеал в політико – правовій доктрині Фур'є;

4. в ) Р. Оуен і його концепція суспільного устрою.

Питання для закріплення та самоконтролю.

Чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що ідеї суспільного устрою в теоріях представників утопічного соціалізму і комунізму були дійсно утопічними?

Як відомо, представники утопічного соціалізму основну увагу приділяли не державно – правовим, а суспільним відносинам. На ваш погляд, якого змісту мають набути держава та право, якщо будуть реалізовані наступні ідеали Р. Оуена:

а) Мы наблюдали в делах человечества, что люди производительны в своей деятельности, продуктивны в работе и счастливы в общественной жизни только тогда, когда они действуют совместно и объединено.

б) Отклонение от принципа равных прав для людей, свойственное системе, основанной на индивидуальной собственности, сопровождается, как мы видим, конкуренцией и враждой, завистью и разногласиями, роскошью и нищетой, тиранией и рабством.

Поэтому мы возвращаемся к принципу общности имуществ.

в) Все члены общины рассматриваются как одна семья, и никто не будет почитаться выше или ниже в своей деятельности. Все будут получать в соответствии со своим возрастом одинаковую пищу, одежду и образование, поскольку это может быть обеспечено; и как только это станет осуществимо, все будут жить в одинаковых домах и во всех отношениях будут одинаково устроены.

Проаналізувавши думку Фур'є про те, що " теория земледельческой ассоциации потворствует страстям, общим всем людям, она их соблазняет приманкой наживы и высоких наслаждений; в этом гарантия ее успеха, поскольку страсти повсеместно одни и те же" та Р Оуена на суспільний ідеал, де " будет введена разумная общественная система, при которой навсегда прекратятся соперничество, раздоры и войны, и люди с самого раннего детства будут приучаться содействовать счастью друг друга", з'ясуйте, який із зазначених ідеалів реалізований в сучасному суспільстві.

Сен-Сімон вважав, що "политическая власть перейдет в руки тех, кто уже теперь распоряжается почти всеми общественными силам и, кто повседневно управляет физическими силами общества, кто создает его денежную силу, наконец, тех, кто беспрерывно умножает его умственную силу". Чи поділяєте ви точку зору мислителя на природу політичної влади?

Література:

1. История политических и правових учений. (Под ред. НерсесянцаВ.).-М., 1999.-С. 489 - 498.

2. Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. - К.,1997. - С. 389-391; 653-768.

3. Шульженко Ф., Наум М. Історія вчень про державу і право. Курс лекцій-К., 1997.-С. 146-164.

Семінарське заняття № 12. Політико – правові ідеї комунізму.

План.

1. Марксистсько – ленінське вчення про державу та право та його еволюція:

а) К. Маркс про походження й сутність держави;

б) державно – правова концепція В. Леніна;

в) історична доля комуністичної політико – правової доктрини.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Як ви ставитесь до твердження В. Леніна про те, що диктатура пролетаріату - це найвища форма демократії?

2. Використовуючи знання, які ви маєте з "Історії держави і права зарубіжних країн", "Історії держави і права України", з'ясуйте, чи можна виключно на основі матеріалістичної теорії походження держави і права пояснити виникнення держав Стародавнього Сходу, античних полісів, Римської держави, державності у східних слов'ян.

Із фрази К. Маркса про те, що "современная республика является самой законченной формой буржуазного господства, то она вместе с тем есть та форма государства, в которой классовая борьба освобождается от своих последних оков и в которой подготавливается арена для этой борьбы. Современная республика является как раз не чем иным, как этой ареной. И это вторая сторона прогресса" якому, на ваш погляд, шляху еволюції держави - революційному чи реформістському віддає перевагу автор?

Чи погоджуєтесь ви з думкою Ф. Енгельса про те, що великою заслугою К. Маркса є твердження: "обогащение современных капиталистов не в меньшей степени, чем это было у рабовладельцев или эксплуатировавших крепостной труд феодалов, происходит посредством присвоения чужого неоплаченного труда и что все эти формы эксплуатации отличаются друг от друга лишь тем способом, каким этот неоплаченный труд присваивается. Тем самым у имущих классов было выбито последнее основание для лицемерных фраз, будто в современном общественном строе господствуют право и справедливость, равенство прав и обязанностей и всеобщая гармония интересов, и современное буржуазное общество было разоблачено не в меньшей степени, чем предшествующие, разоблачено как грандиозное учреждение для эксплуатации громадного большинства народа незначительным, постоянно сокращающемся меньшинством".

К. Маркс і Ф. Енгельс вважали, що "одним из конечных результатов грядущей пролетарской революции будет постепенное отмирание политической организации, носящей название государство. Главной целью этой организации всегда было обеспечивать, при помощи вооруженной силы, экономическое угнетение трудящегося большинства особо привилегированным меньшинством. С исчезновением этого особо привилегированного меньшинства исчезнет и необходимость в вооруженной силе угнетения, в государственной власти. Но в то же время мы всегда держались того взгляда, что для достижения этой и других, гораздо более важных целей грядущей социальной революции, рабочий класс должен прежде всего овладеть организованной политической властью государства и с ее помощью подавить сопротивление класса капиталистов и организовать общество по-новому". На ваш погляд, наскільки реальними, з точки зору практичної реалізації, є зазначені ідеї?

В.І. Ленін, розвиваючи ідеї К. Маркса зазначав: "Учение о классовой борьбе, примененное Марксом к вопросу о государстве и о социалистической революции, ведет необходимо к признанию политического господства пролетариата, его диктатуры, т. е. власти, не разделяемой ни с кем и опирающейся непосредственно на вооруженную силу масс. Свержение буржуазии осуществимо лишь превращением пролетариата в господствующий класс, способный подавить неизбежное, отчаянное сопротивление буржуазии и организовать для нового уклада хозяйства все трудящиеся и эксплуатируемые массы". При реалізації зазначеної мети, який державно – правовий ідеал може бути реалізований?

На думку В. Леніна, в результаті приходу до влади більшовицької партії в країні сформувалися державно – правові відносини, де "имеются три класса, из которых два класса - рабочие и крестьяне - являются основными классами нашего общества и нашего строя, а третий класс - буржуазия (кулаки, нэпманы и т. д.) - существует лишь постольку, поскольку он <допущен> до известной степени и на определенных условиях <к сотрудничеству> с рабочим классом и крестьянством". На ваш погляд, чи сприяє це цивілізаційному поступу суспільства?

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 262-268, 274-279.

2. История политических и правових учений. (Под ред. НерсесянцаВ.).-М., 1999. - С. 504-516; 620-641.

3. Себайн Док, Торсон Т. Історія політичної думки,- К.,1997. - С. 389-391; 653-768.

Семінарське заняття №13. Політичні та правові вчення в Західній Європі в другій половині ХІХ – ХХ столітті.

План.

1. Державно – правові теорії юридичного позитивізму:

а) нормативістська теорія Г. Кельзена та Л. Гумпловича;

б) витоки й зміст теорії статичного позитивізму (Ф. Ніцше, А. Розенберг, К. Шмітт, Дж. Джентіле);

в) політико – правові ідеї Г. Спенсера;

г) державно – правова концепція Р. Ієрінга.

2). Соціологічні державно – правові концепції:

а) Є. Ерліх про походження права;

б) політико – правова доктрина Л. Дюгі.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Зверніться до «Загальної теорії держави і права» і повторіть матеріал про основні сучасні концепції праворозуміння. З'ясуйте: яка концепція праворозуміння втілена у твердженні Локка про те, що кожна людина, відповідно до закону природи, має право на захист «своєї власності, свого життя, своєї свободи і майна»?

2. Яка з правових концепцій втілена у твердженні Г. Кельзена "Право має цінність саме тому, що є нормою"?

3. Яка з правових концепцій втілена у твердженні Є. Ерліха про те, що джерелом розвитку права є не законодавство, а саме суспільство ?

4. Назвіть основні ідеї фашистської концепції держави.

Чи поділяєте ви точку зору Ф. Ніцше на сутність держави? "Государством зовется самое холодное из всех чудовищ. Холодно лжет оно; и вот какая ложь выползает из уст его: "Я, государство, я - это народ". Только там, где кончается государство, начинается человек - не лишний, но необходимый: там звучит песнь того, кто нужен, - единственная и неповторимая".

Розкрийте зміст думки Г. Спенсера на еволюцію людської свідомості та правовідносин: "… после того как общества образовались, свирепые свойства индивидов, вызванные самим процессом образования обществ, перестают быть необходимыми и исчезают. В то время как приобретенные выгоды сохраняются как неизменное достояние, соединенное с ними зло убывает и постепенно исчезает".

Чи поділяєте ви думку Р. Ієрінга про регулюючу функцію права: "Все сказанное здесь о праве и обязанности можно выразить в следующих трех положениях:

1) Я существую для себя.

2) Мир существует для меня.

В этих двух положениях лицо выражает занимаемое им правовое положение; но мир, как эхо, откликается ему третьим положением:

3) Ты существуешь для меня, и тем противопоставляет праву обязанность.

На этих трех краеугольных положениях зиждется не только весь правовой, но и весь этический мировой порядок: наша частная и семейная жизнь, гражданский оборот, общество, государство, международный оборот, взаимные отношения народов"?

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 398-400, 412-416, 418-421..

2. История политических и правовых учений (Под ред. Нерсесянца В.).-М., 1983. - С. 599-655.

3. Кечекьян С. Социологические взгляды Огюста Конта. // Советское государство и право, 1975, № 12.

4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. - К., 1996- С. 81-97.

Семінарське заняття №14. Політичні та правові вчення в ХХ ст.

План.

1. Сучасні концепції теорії природного права.

2. Соціальна держава: поняття та зміст.

3. Основні принципи правової держави.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Як співвідносяться поняття народ, держава і право в концепції правової держави?

2. Хто був засновником теорії природного права?

3. У якій державно-правовій теорії фактично ототожнюється принцип верховенства права і принцип верховенства закону?

4. Дайте тлумачення принципу «соціалістичної законності». Чи відрізняється вказаний принцип за змістом і значенням від принципу верховенства права?

5. Дайте тлумачення твердженню Дж. Остіна: "Існування права — одне, його переваги та недоліки — інше".

Дайте тлумачення твердженню Н. Унгара: "Інструментальна (в значенні формальна) концепція принципу верховенства права - це модель державного правління у відповідності з правовими нормами, які спрямовані на досягнення будь-яких визначених державних цілей. Органічна концепція принципу верховенства права - це модель діяльності державну відповідності з правом для досягнення цілей суспільного договору свободи та справедливості".

Г. Спенсер серед цивілізованих суспільств виділив два типи: міліатрні, в яких індивід підпорядкований соціуму і такі, де держава є лише механізмом для забезпечення свободи й добробуту. Назвіть відомі з історії відповідні типи держав, розпочинаючи з періоду античності.

Вкажіть на суттєву різницю в поглядах К. Маркса і Ф. Енгельса та Е. Сервіса на виникнення держави, а отже і її ролі в суспільстві. Прихильником яких, із названих поглядів, є ви? Обґрунтуйте свою позицію.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 408-410, 421-425.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 699-704.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 208-215.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 193-196.

Семінарське заняття №15. Становлення та розвиток державно – правової думки в Україні (кінець ХVІІ - ХVIII ст.).

Заняття 1.

План.

1. Державно-правова думка періоду занепаду козацько - гетьманської держави:

а) конституція П. Орлика про зміст і форму владних відносин;

б) політико – правова концепція С. Яворського;

в) державно – правова доктрина Ф. Прокоповича.

2. Суспільно – політичний ідеал Г. С Сковороди.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Дайте загальну характеристику особливостей та рис державно-правової думки України з урахуванням ментальності українського народу.

2. Які перші пам'ятки права України вам відомі? Охарактеризуйте їх.

3. Порівняйте державно-правові погляди Ф. Прокоповича і Г. Сковороди. Дайте правову і юридичну оцінку цим поглядам.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 161-163, 203-208, 220-222, .

2. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 171-193.

3. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 147-149.

Семінарське заняття №15. Державно – правова думка в Україні в ХІХ – першій половині ХХ ст.Заняття 2.

План.

1. Державно – правова ідеологія в програмних документах Кирило – Мефодіївського братства.

2. Державно – правова концепція М. Драгоманова.

3. Проблеми держави та права в поглядах професійних правників.

4. Державно – правова доктрина лідерів українського суспільно визвольного руху (І. Франко, М. Міхновський, М. Грушевський, , В. Винниченко, Липинський, Д. Донцов).

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Проаналізуйте поетапно процес формування державно-правової думки в Україні і з'ясуйте які концептуальні засади домінували, як розв'язувалась проблема взаємозв'язку держави і особи на кожному окремому етапі її еволюції?

2. Проаналізуйте главу VII Конституції УНР (29 квітня 1918 р.) і розкрийте зміст ідеї національно-персональної автономії. В основу якої теорії держави покладена ця ідея?

3. Назвіть основні риси державно-правової думки України XX ст.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 288-296, 319-327, 354-356, 363-365, 366-371, 379-383..

2. Мала енциклопедія етнодержавознавства, - К.,1996.- С. 820-925.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 176-193.

4. Скакун О. Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917). - Харьков, 1987. – С. 34-69.

Семінарське заняття №16. Політичні та правові вчення в Росії.

Заняття 1.

План.

1. Політико – правова ідеологія в Росії другої половини ХVIII – першої половини ХІХ ст.:

а) політичні ідеали С. Десницького;

б) політико – правова концепція М. Сперанського;

в) державно – правові погляди декабристів.

2. Політико – правові ідеали О. Герцена та М. Чернишевського.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Відомо, що декабристський рух мав переважно російський характер і не виходив за межі армії. Однак вплив декабристських ідей, особливо «Товариства об'єднаних слов'ян» певним чином позначився на програмі Кирило-Мефодіївського братства. З'ясуйте, яке місце і роль відводились Україні в програмних документах декабристів?

2. Співставте програмні документи декабристів, зокрема «Товариства об'єднаних слов'ян» і Програму Кирило-Мефодіївського братства. Знайдіть суттєву відмінність у програмних засадах слов'янської конфедерації.

3. Як ви вважаєте: чому в Програмі Пестеля домінувала ідея республіканського устрою, а в Програмі Муравйова – ідея конституційної монархії?

4. На вашу думку: чому С. Десницький, визнаючи природні права людини на життя, здоров'я, власність не виступав із засудженням кріпосного права і не закликав до його скасування?

5. На вашу думку: чи є раціональне зерно в твердженні М. Муравйова, що основним аспектом реалізації природного права людини на свободу, упередження деспотії є побудова влади в державі за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову?

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 279-288, 333-338.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 431-435, 442-453, 560-564.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 154-161.

4. Орленко В.В. Історія вчень про державу та право: Посіб. для підготовки до іспитів. – К., 2007. – С. 153-155, 158.

Семінарське заняття №16. Політичні та правові вчення в Росії.

Заняття 2.

План.

2. Політико – правова ідеологія в Росії другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.:

а) правова концепція О. Куніцина;

б) В. Соловйов про мораль та право;

в) державно – правові погляди Б. Чичеріна;

г) концепція правової держави в поглядах І. Ільїна.

д) політико – правові ідеали Г. Шершеневича.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Як ви ставитеся до твердження П. Новгородцева: «.. .вільна держава не є стан, за якого сильні чинять так, як їм заманеться, це - стан справедливості, за якого суспільство обмежує свободу окремих індивідів задля збереження свободи для загалу (свободи для всіх)». Який смисл втілював учений у поняття справедливості?

2. Відомо, що стародавні грецькі філософи, зокрема Платон і Арістотель, розглядали людину (громадянина полісу) як мікрокосм, російський філософ С. Булгаков теж розглядав людину як мікрокосм. Однак погляди на людину античних мислителів і російського філософа мають суттєву розбіжність. Знайдіть її. З'ясувавши цю розбіжність у поглядах, вкажіть на змістовну різницю в дефініціях понять «право» в античній інтерпретації та інтерпретації С. Булгакова. Вкажіть на раціональне зерно ідеї права, яке виражають ці дефініції і яке не втратило актуальності для сучасного етапу розбудови правової держави і громадянського суспільства.

3. Підтвердіть або спростуйте твердження про те, що російські вчені-юристи переважно обґрунтовували принципи верховенства закону, а не права.

Література:

1. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник для

студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Х., 2004. – С. 338-362.

2. История политических и правовых учений: Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип / Под общ. ред. члена-корреспондента РАН, д-ра юр. наук профессора В.С. Нерсесянца. –М., 1998. – С. 572-582, 586-591, 592-595, 597-598.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 154-161.

4. Скакун О. Теория правового государства в дореволюционной России // Советское государство и право. – 1990 - № 2. - С. 100-118.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання, важливим засобом оволодіння знаннями з навчальної дисципліни.

Мета самостійної роботи: сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами за час навчання, виробленню навичок їхнього застосування для вирішення конкретного завдання. Під час виконання такої роботи у студентів виробляються навички і вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби і технології.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями, вказівками і рекомендаціями викладача.

Забезпечення самостійної роботи здійснюється системою навчально-методичних засобів, які передбачені для вивчення навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, робочі зошити, рекомендована наукова та фахова монографічна і періодична література, історичні та нормативні матеріали. На самостійну роботу студентам виділяється значна частина часу відведеного на вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає самоорганізацію з боку студента і виконання багатьох дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом студент фактично виконує декілька задач: визначає мету своєї праці, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює взаємозв'язки між комплексами знань.

На якість самостійної роботи впливають:міцне свідоме володіння знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал; можливість актуалізації опорних знань; доступність, чіткість викладу навчального матеріалу у використаних джерелах; рівень сформованості вмінь працювати з літературою.

При самостійній роботі найбільші затрати праці припадають на читання і конспектування першоджерел. Процес вивчення першоджерел, як і іншої літератури, здійснюється поетапно: сприйняття матеріалу, його усвідомлення, осмислення навчального матеріалу, його запам’ятання, узагальнення.

Методичні рекомендації для написання письмової роботи (реферату, контрольної роботи) та самостійного опрацювання фахової літератури.

Згідно з навчальними планами студенти виконують письмові роботи (реферати, контрольні роботи).

Основні вимоги до письмової роботи:

1. Актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням фахової підготовки.

2. Вивчення та конструктивний критичний аналіз відповідних нормативних джерел, матеріалів юридичної практики, монографічної і пepіoдичної літератури.

3. Дослідження та характеристика історичних аспектів, сучасного стану, перспектив розвитку проблеми.

4. Використання власного досвіду автора.

5. Узагальнення та обґрунтування результатів, висновки та практичні рекомендації.

Літературу для вивчення проблематики студент підбирає самостійно. Основу інформації змісту теоретичних положень теми письмової роботи (або навчальних проблем, що його цікавлять) складають положення навчальних посібників, монографічних видань.

Різноманітна юридична наукова-теоретична та науково-практична проблематика розглядається на сторінках таких вітчизняних юридичних видань: “Вісник Конституційного Суду України”, “Людина і влада”, “Економічний часопис”, “Право України”, “Офіційний вісник України" та інші.

Студент має показати своє вміння науково-теоретичного аналізу проблеми на основі вивчення рекомендованої літератури, а також зробити висновки що нового отримав особисто він для себе при вивченні даної проблеми як майбутній фахівець, правознавець галузі агропромислового комплексу України.

Етапи підготовки та виконання письмової роботи:

1. Вибір теми роботи.

2. Підбір літератури.

3. Опрацювання літератури.

4. Складання плану роботи.

5. Написання чорнового варіанту роботи. (При необхідності можна порадитися з викладачем).

6. Доопрацювання роботи.

7. Підготовка чистового варіанту роботи.

8. Оформлення роботи, передача викладачу для перевірки, отримання рецензії на роботу.

9. Підготовка до захисту та захист контрольної роботи.

Загальноприйняті правила бібліографічного опису використаної літератури вимагають щоб про кожний документ (книгу) подавалися такі відомості:

• прізвище та ініціали автора; якщо книга написана декількома авторами, то перераховуються або всі прізвища (за таким порядком, в якому вони вказані в книзі), або лише прізвище та ініціали першого автора, після чого роблять приписку “та ін.”;

• повна і точна назва книги, яка не береться в лапки; підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному листу); дані про повторне видання;

• назва міста видання книжки в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Санкт-Петербурга вживаються скорочення: К., X., М., СПб.);

• назва видавництва (без лапок); рік видання (без слів “рік” або скорочення “р”); кількість сторінок із скороченням “с”.

• Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (. - ).

Бібліографічний опис здійснюється мовою документа. 3 метою компактності бібліографічного опису при його складанні слова і словосполучення скорочують, окрім назви документа.

Необхідно підкреслити, що робота студента з джерелами не закінчується їх вивченням за складеним з самого початку списком, а продовжується протягом всього періоду підготовки роботи (вивчення проблеми) з урахуванням змін у змісті дослідження та появою нових джерел.

Структура письмової роботи

За структурою письмова робота складається з титульного аркушу; змісту; переліку умовних позначень (при необхідності); вступу; основної частини; висновків; списку використаних джерел; додатків (при необхідності).

Титульний аркуш письмової роботи повинен містити:

• назва вищого навчального закладу, факультету, кафедри, на яких виконана письмова робота;

• прізвище, ім’я, по батькові студента, індекс навчальної групи та номер залікової книжки;

• назва навчальної дисципліни, з якої виконується письмова робота;

• вид та назву (тему) письмової роботи (за необхідністю - шифр і найменування спеціальності чи спеціалізації підготовки);

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника;

• місто і рік.

3міст - містить найменування та номери початкових сторінок ycіx розділів, підрозділів та пунктів, що мають заголовок, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Вступна частина дослідження має віддзеркалювати теоретичну роботу, яку провів автор. У вступі розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми (задачі), її теоретична і практична значущість, підстави і вихідні дані для теми, теоретичний аналіз проблеми і попереднього досвіду її вивчення, здійснюється логіко-історичний аналіз проблеми.

Основнa частина письмової роботи, як правило, складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Для рефератів та контрольних робот доцільно використовувати спрощену форму викладання матеріалу. Тобто використовуються пункти і підпункти роботи, які мають свою назву, котра обов'язково визначається перед началом її викладення в тексті роботи. Кожний пункт (плану) роботи починається з нової сторінки його назвою.

Кожен пункт (плану) роботи завершується формулюванням висновків за проблемою, що розглядається. Висновки викладаються у стислій формі. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, на яке дано посилання в роботі.

Висновки. У висновках описуються найбільш важливі наукові та практичні результати дослідження, значення розгляду проблеми (реферату, контрольної роботи) для юридичної науки та практики. А також власні думки і висновки автора роботи.

Список використаних джерел. Список використаних джерел розміщується в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Список літератури розміщується після основного тексту роботи. В цей список рекомендується включати основну та спеціальну літературу з теми, яка досліджується i на яку в роботі є посилання або з якою автор ознайомився. Розміщувати матеріали бібліографічного опису в списку літератури рекомендується в такій послідовності:

1. Документи і матеріали органів влади:

• Конституція України;

• законодавчі акти Верховної Ради України;

• укази Президента України;

• постанови і розпорядження Кабінету міністрів України;

• тематичні збірники державних документів України.

2. Документи і матеріали міністерств та відомств, місцевих органів державного управління та самоврядування.

3. Джерела: неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані (документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика).

4. Література: вітчизняні видання (книги, статті), в тому числі переклади, в алфавітному порядку; зарубіжні видання (книги_, статті на іноземних мовах).

5. Використані періодичні видання.

6. Використані бібліографічні довідники.

Список літератури в письмової роботи свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з літературою.

Письмова робота виконується рукописним або машинописним способом на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 ( 210 х 297 мм ), з розрахунку до тридцяти рядків на сторінці.

Обсяг письмової роботи (без додатків):

• реферат - 8-10 аркушів;

• контрольна робота - 15-20 друкованих сторінок;

• курсових робіт - 20-25 друкованих сторінок.

Текст письмової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля наступних розмірів: лівий край - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Шрифт друку має бути чітким, мінімальна висота шрифту 1,8 мм, чорного кольору середньої жирності.

Окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки вписуються в текст письмової роботи чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, таблиць здійснюється арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою письмової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять.