Контрольне завдання

Дайте визначення наступним поняттям: склад, класифікація складів, вантажообіг, загальна, корисна та допоміжна площа складу.

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7

Практичне заняття № 4

Тема 4. Виробнича логістика

Тема заняття: Виробнича логістика

Мета заняття: закріпити теоретичні знання студентів та розвинути практичні навички з таких питань:

- рішення логістичних задач;

- маршрути переміщення товарів;

- ресурсне обгрунтування виробничої програми підприємства.

План заняття

1. Логістична концепція «МИР».

2. Мікрологістична система КАНБАН.

3. Мікрологістична концепція «Оптимізована виробнича технологія».

4. Мікрологістична концепція «Худе виробництво».

Обладнання: Калькулятор “CITIZEN”.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Одержані підприємством матеріально-технічні ресурси повинні бути наданими кожному з внутрішньовиробничих споживачів, хто замовляв їх у необхідному асортименті, обсязі і в обумовлений строк. Саме тому виробнича логістика являє собою раціональну організацію просування матеріальних потоків у межах кожного підприємства, починаючи з приймальної площадки і закінчуючи збутовим складом, де накопичуються готові вироби.

Уже на першому етапі виробничої логістики необхідно вирішити, якому з маршрутів переміщення товарів слід надати перевагу: завозити сировину та матеріали відразу на робочі місця чи направляти такі ресурси на склади відділу матеріально-технічного постачання, піддавати попередньому складському обробленню, а потім передати матеріально-технічні ресурси цехам та робочим дільницям підприємства.

Перша форма внутрішньозаводського постачання, відома як система «just in time», виправдовує себе на підприємствах з вузькою спеціалізацією і безперервним режимом роботи.

Фірма-постачальник згідно з обговореним з підприємством-споживачем графіком у потрібний час організовує доставку матеріалів і сировини в необхідному обсязі та асортименті в той цех або на ту дільницю, яким насамперед потрібна нова партія засобів виробництва.

Основний ефект такої форми постачання полягає в скороченні витрат часу, праці і коштів на формування і зберігання запасів сировини і матеріалів на складах відділу матеріально-технічного забезпечення.

Друга, традиційна форма внутрішньовиробничого постачання, полягає в тому, що матеріали, сировина, інструменти, запчастини та інші види матеріально-технічних ресурсів в разі надходження на підприємство повинні розміщуватися на складі відділу матеріально-технічного забезпечення, накопичуватися до потрібного рівня, проходити всі стадії складського оброблення і лише потім надходити до цехів або дільниць.

За такої форми виробничого постачання запаси відіграють роль буфера між зовнішніми поставками і заводськими споживачами, оскільки являють собою резерви матеріалів на випадок порушення постачальниками і транспортом зобов'язань щодо відвантаження матеріальних ресурсів підприємству-споживачеві. Якщо на підприємстві здійснюється традиційна форма внутрішньовиробничого постачання, то виникає необхідність у формуванні запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів і незавершених виробів.

Згідно методики, розробленої НДІ планування і нормативів (м. Москва), виробничі запаси поділяють на три частини: поточні, страхові і підготовчі.

Поточний запас (З_пот) потрібний підприємству на строк між двома черговими поставками сировини та матеріалів. Страховий запас (З_страх) необхідно створювати на випадок можливих відхилень від обумовлених обсягів і терміну поставок. Підготовчий запас (З_підг) створюють на час приймання нових партій ресурсів за кількістю та якістю.

Кожну з трьох частин запасів спочатку розраховують за нормою — у днях перебування на складі, а потім встановлюють нормативи в натуральних одиницях вимірювання. За основу нормування виробничих запасів приймають середній інтервал між поставками

_(3.14)

де П_постав — кількість поставок за рік.

(3.15)

але не більше як 15 діб (в днях впробничого споживання).

З_підг = 1-3 дні.

Отже, загальний виробничий запас (З_за) дорівнює сумі трьох його частин:

Норматив виробничого запасу визначається за формулою:

_(3.16)

Де — обсяг середньодобового споживання матеріалів на підприємстві, т, л, шт. тощо.

Існують і інші методики визначення обсягів виробничих запасів. Наприклад, оптимальний розмір виробничого запасу можна визначити за формулою Уілсона

(3.17)

де Со — витрати щодо виконання замовлення сировини і матеріалів, грн.;

S — річна потреба в матеріальних ресурсах, натур, одиниць;

і — витрати зі зберігання одиниці ресурсу на складі, грн.

Управління виробничими запасами являє собою процес підтримки фактичного рівня матеріальних ресурсів на заданому обсязі. Так, за методикою ДДБ (дубль двох бункерів) щодобовий запас на складі не може бути вищим, ніж нормативна величина, або нижчим, ніж сума страхової та підготовчої частин. Тому умовно вважається, що внутрішньовиробничу потребу в сировині та матеріалах задовольняють за рахунок поточного запасу першого бункера. У другому бункері знаходиться недоторканий запас, тобто його страхова та підготовча частини. Матеріали з другого бункера послідовно переміщуються в перший бункер, а на їх місце надходять нові партії ресурсів.

Відомо три логістичні моделі управління запасами: з фіксованим розміром замовлення, з фіксованою періодичністю виконання замовлення, з двома фіксованими рівнями — розміром і періодичністю замовлення, або «8з-модель.

Модель управління запасами з фіксованим розміром передбачає регулювання інтервалів між черговими поставками з метою недопущення перевищення нормативу запасу. При фіксованій періодичності виконання замовлень можна коригувати розміри партій поставок. Зз-моделлю можна регулювати лише асортимент поставок, що також є актуальним для підприємства-споживача.

При рівномірному відпусканні матеріалів внутрішнім споживачам загальні витрати по перебуванню вантажів на складі (В_скл) можна визначити так:

(3.18)

де т₁ — обсяг матеріалів на складі на день надходження нової партії вантажу, т;

т_п — обсяг матеріалів на га-добу, т;

п — тривалість періоду, днів;

— питома собівартість зберігання і оброблення одиниці матеріалу — 1 т, в грн.

При нерівномірному відпусканні вантажів зі складу загальні витрати по зберіганню слід визначити як суму затрат по окремих днях перебування матеріальних ресурсів на складах підприємства:

(3.19)

де В_скл — витрати по зберіганню матеріалів у перший день періоду, грн.;

— витрати по зберіганню матеріалів на останню добу періоду, грн.

Виробнича логістика покликана об'єднувати всі підрозділи підприємства в єдину систему. При цьому елементами логістичної системи на підприємстві вважають не лише склади, цехи, робочі дільниці, а й вантаж, тару, технологічний транспорт.

Логістичні системи в межах окремого підприємства можуть бути тягнучими, штовхаючими, комбінованими. Серед тягнучих заслуговують на увагу логістичні системи «Канбан» і «ОПТ».

Система «Канбан» розроблена і вперше реалізована фірмою «Тойота» (Японія) наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. Згідно цієї системи кожний цех-виробник, не маючи остаточно завершеного плану-графіка постачання сировиною, матеріалами або напівфабрикатами, отримує необхідні предмети праці згідно з реальною потребою зі складу чи з попереднього за технологічним процесом цеху-постачальника. Обсяг і номенклатуру матеріалів внутрішньозаводські споживачі встановлюють самостійно і замовляють потрібні ресурси за допомогою карток.

Аналіз свідчить, що завдяки системі «Канбан» виробничі запаси на підприємствах скорочуються на 50 %, збутові — на 10 % при значному прискоренні обороту коштів.

Систему ОПТ (Optimized Production Technology) розробили американські та ізраїльські спеціалісти на початку 80-х років XX ст. Вона відома також під назвою «ізраїльський кан- бан». Основним принципом системи є виявлення «вузьких місць», або за термінологією авторів, — критичних ресурсів у запасах матеріалів, комплектувальних виробів, обладнання, а також персоналу і надання необхідної допомоги засобами виробництва й робочою силою. Ефект функціонування системи — в підвищенні виходу готової продукції, зменшенні виробничих витрат, скороченні виробничого циклу, зменшенні потреби у виробничих та складських площах, у підвищенні ритму відвантаження виготовленої продукції.

До штовхаючих належать логістичні системи DRP, MRP, ЛРП, КАЛС.

Система DRP контролює стан запасів, формування зв'язків між складами та цехами. Постачання здійснюється за графіком.

Сучасна система DRP трансформувалася в систему MRP. Система являє собою поєднання виробництва з постачанням. Основу системи становлять розрахунки потреби в матеріалах, деталях і вузлах на різних стадіях виробничого процесу.

У загальному вигляді чиста потреба {С_р) являє собою таке:

СР = Р-Z = (Р1+Р2)-(Z1-Z2),

(3.20)

де Р — загальна потреба, що складається з Р_г — повної потреби та Р₂ — зарезервованої потреби;

Z, — існуючі в наявності запаси, у тому числі заділ на робочих місцях, Z_г — планова кількість виготовлених одиниць.

Переміщення матеріальних ресурсів розраховується в просторі й часі відповідно до запланованих потреб наступної виробничої стадії, але здійснюється, незважаючи на фактичний попит, у деталях чи вузлах, що є суттєвим недоліком. Проте система MRP дає змогу зменшити запаси, прискорити їх зберігання, скоротити кількість випадків простоювання цехів та дільниць внаслідок несвоєчасного або неповного постачання.

Система MRP широкого застосовується в комбінації з системою «Канбан» на відомих японських фірмах «Ямаха» і « Мітцубіші».

Система МРП-2 (Manufacturing Resource planning) відрізняється від системи МРП не за рівнем розвитку технології, а за гнучкістю управління і змістом функцій. Вона включає в себе такі нові функції, як автоматизоване проектування, управління допоміжними процесами тощо. Досвід фірм США, що запровадили в себе таку систему свідчить про скорочення запасів у середньому на 17 %, витрат на придбання матеріалів — на 17 %.

Система ЛРП (Logistic Requirements planning) — це система планування і контролю вхідного, внутрішнього та вихідного матеріальних потоків на рівні підприємства. Вона забезпечує інтегрований підхід до: управління запасами в каналах сфер обігу, виробничими і збутовими запасами, а також запасами незавершеного виробництва, прогнозування потреби в транспорті, попиту на продукцію підприємства, визначення оптимальної чисельності учасників логіс-тичного ланцюга тощо.

Система КАЛС (Computer-aided Acquisition Logistic Support) — автоматизована система контролю і управління науковими дослідженнями, розроблена для міністерства оборони США в середині 80-х років XX ст. Запровадження КАЛС скорочує строк розробки військової техніки і освоєння її виробництва.

Залежно від об'єктивних обставин на підприємстві можна застосовувати комбіновані логістичні системи. Наприклад, у першій половині робочої зміни матеріальний потік переміщується в штовхаючому режимі («ефект доміно»), а якщо в одній з ланок виявлено збій у ритмі перероблення ресурсів, то логістична система переходить на тягнучий режим руху матеріальних потоків.

Матеріальні ресурси, що переміщуються через виробничі цехи та дільниці, тимчасово осідають на внутрішньозаводських сховищах у вигляді незавершеного виробництва. З позицій логістики такі запаси повинні бути достатніми для використання виробничих завдань кожним з цехів підприємства. Тому запаси з кожного з видів незавершеного виробництва (З_{нез вир}) вимірюють за формулою:

(3.21)

де — обсяг продукції (виробів), передбаченої до випуску в наступному періоді (квартал, рік), компл., шт.;

— число робочих днів у періоді;

— тривалість виробничого циклу по кожному з виробів підприємства, днів;

S — заводська собівартість одиниці виробу, грн.;

- коефіцієнт нарощення затрат на виробництво продукції (до вартості сировини приєднуються витрати на заробітну плату, амортизацію тощо). В середньому коефіцієнт нарощення затрат становить 0,85.

Готові вироби надходять до збутового складу підприємства, де накопичуються до обсягів, що відповідають вантажопідйомності транспорту (автомашин, вагонів), у яких продукцію підприємства вивозять за адресою споживачів.

Норматив збутових запасів (З_{збут норм}) розраховують так:

(3.22)

де - обсяг готових виробів в штуках, комплектах, що в середньому за одну годину надходять до збутового складу;

— час, потрібний на складування одиниці виробу, год;

— час на сортування одного виробу, год;

— час на пакування одного виробу в ящики, на піддони, в контейнери або інші види тари, год;

— час на маркірування одиниці тари, год;

— час на підготовку супроводжувальної документації на вироби в тарі, в годинах;

Основні показники виробничої логістики:

• витрати часу на переміщення потоку сировини, матеріалів, напівфабрикатів і незавершеного виробництва від початкового пункту (складу, цеху) до збутового складу;

• витрати на логістичні операції та їх частка в собівартості промислової продукції;

• рівень запасів сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, тари, готових виробів порівняно з їх нормами і нормативами;

• швидкість обертання запасів матеріальних ресурсів по окремих складах і в цілому по підприємству;

• обсяг втрат сировини, матеріалів, тари, незавершеного виробництва, готових виробів порівняно з допустимими втратами ресурсів;

• ступінь ризику, пов'язаного зі складуванням та внутрішньозаводським транспортуванням матеріальних ресурсів.

Завдання

1. Підприємству в плановому році необхідно виконати ремонтні роботи на суму 20 тис. грн. Із звітних даних минулих років відомо, що частка матеріальних витрат у загальній вартості ремонтних робіт становить 50 %. Визначте потребу в лакофарбових матеріалах, якщо в загальних витратах матеріальних ресурсів вони становлять 18 %, а їх планова ціна — 45 грн. за 1 м³.

2. На АО «Одесаодяг» середньодобові надхождення і відвантаження виробу А на склад і зі складу готової продукції відповідно становлять 600 і 400 шт. Час знаходження продукції на складі від моменту надходження до моменту відвантаження в середньому становить три доби. Оптова ціна одного виробу — 18 грн. Визначте норматив запасів готової продукції в натуральному та грошовому виразах, а також у днях обіговості.

3. На вашому підприємстві середньодобові надхождення і відвантаження виробу А на склад і зі складу готової продукції відповідно становлять 400 і 200 шт. Час знаходження продукції на складі від моменту надходження до моменту відвантаження — в середньому дві доби. Оптова ціна одного виробу — 17 грн. Визначте норматив запасів готової продукції в натуральному та грошовому виразах, а також у днях обіговості.

4. На вашому підприємстві планується виробити товарної продукції на суму 58 млн грн. На початок року залишки нереалізованної продукції очікуються в розмірі 3,8 млн грн.; до кінця року їх величина повинна скласти 30 діб. Визначте плановий обсяг продукції, яка реалізується.

5. На вашому підприємстві з неперервним циклом виробництва середньодобові надходження і відвантаження виробу А на склад і зі складу готової продукції відповідно становлять 1600 і 1200 піт. Час знаходження продукції на складі від моменту надходження до моменту відвантаження становлять в середньому вісім діб. Оптова ціна одного виробу — 50 грн. Визначте норматив запасів готової продукції в натуральному та грошовому виразах, а також у днях обіговості.

6. Вашому підприємству в плановому році необхідно виконати ремонтні роботи на сумму 20 тис. грн. Із звітних даних минулих років відомо, що частка матеріальних витрат у загальній вартості ремонтних робіт становить 50 %. Визначте потребу в пиломатеріалах, якщо в загальних витратах матеріальних ресурсів на них припадає 28 %, а їх планова ціна — 33 грн. за 1 м³.

7. Підприємство згідно договору поставки отримає в наступному році (360 днів) пиломатеріали в обсязі 120 м³. Постачальник зобов'язується відвантажити пиломатеріали залізницею у піввагонах за таким графіком: у січні, травні та вересні, тобто три рази на рік. Розрахуйте норматив виробничого запасу пиломатеріалів і витрати по зберіганню запасів пиломатеріалів на складі за умови, що витрати становитимуть 0,2 грн. на добу за кожний кубометр деревини. При розрахунках візьміть до уваги, що підприємство рівномірно споживає пиломатеріали і на кінець кожного четвертого місяця року запаси деревини доходять до нульової позначки. Підготовчий запас за нормою — одна доба (в днях виробничого споживання).

8. Підприємство протягом кварталу (90 днів) повинно виготовити 450 верстатів. Тривалість виробничого циклу одного верстата становить 82 год. На початок кварталу в цехах підприємства вже перебували у вигляді виробничого заділу вузли та деталі до верстатів. Собівартість виготовлення одного верстата становить 8500 грн. Коефіцієнт нарощення затрат на виробництво верстатів — 0,85. Якими повинні бути нормативи запасів незавершеного виробництва в натуральних

9. Фірма запланувала на наступний період виробити продукції в кількості 10 000 шт. Запас готових виробів на початок періоду становитиме 500 штук. На кінець планового періоду запаси виробів становитимуть: при дистрибуції в прямому каналі — 30 діб, при розподілі в ешелонованому каналі — 20 діб (в днях реалізації). Затрати на одиницю продукції при її переміщенні в прямому каналі до покупця становлять 0,9 грн, а при переміщенні в побічному — ешелонованому каналі — 0,5 грн. Відпускна ціна одиниці виробу — 70 грн. Витрати на вироблення одного виробу — 30 грн. Встановлена дилерська знижка — 10 % до відпускної ціни одиниці продукції. Ставка по банківських кредитах — 30 % річних. Знайдіть оптимальний канал дистрибуції виробів фірми. Вкажіть суму прибутку від реалізації виробів за кожним з двох каналів дистрибуції.

10. Для виконання виробничої програми підприємству потрібно 60 т листової сталі. її можна придбати на заводі-виробнику транзитом або зі складу посередницької фірми. Завод-виробник зобов'язується відвантажувати метал у повному обсязі на початок планового періоду. Посередник пропонує сталь щодобово доставляти безпосередньо на робочі місця. Плановий період — 30 календарних діб. Необхідні дані для розрахунку транспортно-заготівельних витрат за обома варіантами подано в таблиці. Назвіть оптимальний варіант забезпечення підприємства металом.

Таблиця 3.24

Показники	Транзитом	Зі складу
Відпускна ціна листової сталі, грн/т	800	800
Націнка до ціни, %	—	30
Відстань перевезень, км	100	50
Спосіб перевезень, грн/т км	Вагоном	Автомашиною
Транспортні тарифи, грн/т-км	1,0	2,0
Витрати по зберіганню сталі на одну добу, грн/т	0,5	—
Вартість послуг по комплектуванню листової сталі згідно вимог споживача, грн/т	—	1,0

11. За даними таблиці розрахуйте втрати прибутку вашого підприємства внаслідок невикористанних можливостей, що пов'язані з утворенням матеріальних запасів ПММ.

Таблиця 3.25

Назва показника	Базовий рік	Звітний рік
Виробничі запаси	15 000	30 000
Незавершене виробництво	20 000	18 000
Готова продукція	40 000	80 000
Прибуток	—	40 000
Вартість ОВФ	25 000	30 000
Вартість обігових коштів	75 000	90 000

12. Вашому підприємству у плановому році необхідно виконати ремонтні роботи на суму 20 тис. грн. Із звітних даних минулих років відомо, що частка матеріальних витрат у загальній вартості ремонтних робіт становить 50 %. Визначте потребу в лакофарбових матеріалах, якщо в загальних витратах матеріальних ресурсів на них припадає 18 %, а їх планова ціна — 45 грн. за 1 м³.

13. Вашому підприємству у плановому році необхідно виконати ремонтні роботи на суму 60 тис. грн. Із звітних даних минулих років відомо, що частка матеріальних витрат у загальній вартості ремонтних робіт становить 70 %. Визначте потребу в пиломатеріалах, якщо в загальних витратах матеріальних ресурсів на них припадає 15 %, а їх планова ціна — 35 грн. за 1 м³.

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5