Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1733.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
11.03 Mб
Скачать

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

М.П. Лісевич, Є.Ю. Ільків

Геодезія

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ЧАСТИНА 2

ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ

2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра землевпорядкування та кадастру

М.П. Лісевич, Є.Ю. Ільків

Геодезія

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ЧАСТИНА 2

ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ

Для студентів напряму підготовки 6.080101

«Геодезія, картографія та землеустрій»

Рекомендовано

методичною радою університету

Івано-Франківськ

2010

МВ – 02070855-2672-2010

Лісевич М.П., Ільків Є.Ю.. Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій. -Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. -131с.

Конспект містить лекційний матеріал з дисципліни «Геодезія». Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни та навчального плану. Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій». Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.

Рецензент: доцент кафедри землевпорядкування та кадастру, кандидат технічних наук Кравець Я.С.

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол № 4 від 18.02.2010 ).

© Лісевич М.П., Ільків Є.Ю., 2010

© ІФНТУНГ, 2010

МВ – 02070855-2672-2010

Лісевич М.П., Ільків Є.Ю.. Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій. -Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. -131с.

Конспект містить лекційний матеріал з дисципліни «Геодезія». Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни та навчального плану. Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій». Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.

Рецензент: доцент кафедри землевпорядкування та кадастру, кандидат технічних наук Кравець Я.С.

Рекомендовано методичною радою університету (протокол № від ).

Завідувач кафедри інженерної геодезії К.О.Бурак

Голова навчально-методичного об’єднання

спеціальності «Землевпорядкування та кадастр» Є.Ю.Ільків

Завідувач кафедри землевпорядкування та

кадастру Є.Ю.Ільків

Член експертно-рецензійної комісії університету В.А.Старостін

Нормоконтролер Г.Я.Онуфрик

Коректор Н.Ф.Будуйкевич

Інженер І категорії Н.В.Мирка

© Лісевич М.П., Ільків Є.Ю. 2010

© ІФНТУНГ, 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 6

1 Планові геодезичні мережі 8

1.1 Основні положення створення планових геодезичних мереж України 8

1.1.1 Методи побудови планових геодезичних мереж 8

1.1.2 Схема планових мереж, побудованих згідно з “Основними положеннями 1954–1961 рр.” 10

1.1.3 Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України 14

1.1.4 Характеристика сучасних планових мереж згущення 19

2 Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції 24

2.1 Проектні роботи 24

2.1.1 Проектування тріангуляційних мереж на топографічній карті 25

2.1.2 Розрахунок висот зовнішніх знаків 26

2.1.3 Оцінка проектів тріангуляційних мереж 33

2.2 Рекогностування пунктів тріангуляції 37

2.3 Закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків 38

2.3.1 Закладання центрів 39

2.3.2 Будівництво зовнішніх знаків 45

2.3.3 Зовнішнє оформлення пунктів 47

2.4 Кутові спостереження на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка 48

2.4.1 Поняття про спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях 49

2.4.2 Спосіб кругових заходів 50

2.4.3 Поняття про видозмінений спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях 56

2.4.4 Поняття про спосіб неповних заходів 57

2.4.5 Приведення результатів кутових вимірів до центрів пунктів 57

2.4.6 Помилки кутових вимірів у тріангуляції 68

2.4.7 Спостереження орієнтирних пунктів 74

2.4.8 Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції 75

2.5 Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка 77

2.5.1 Суть і призначення тригонометричного нівелювання 77

2.5.2 Вимірювання зенітних відстаней Z 79

2.5.2.1 Найбільш вигідний час для вимірювання зенітних відстаней Z 79

2.5.3 Визначення поправки за вплив кривини Землі і вертикальної рефракції 81

2.5.4 Визначення довжин сторін 81

2.5.5 Визначення висот приладів і візирних цілей 82

2.5.6 Точність тригонометричного нівелювання 83

2.5.7 Двостороннє тригонометричне нівелювання. 83

2.5.8 Попередня обробка результатів тригонометричного нівелювання тріангуляційних пунктів 86

3 Створення планових геодезичних 87

МЕРЕЖ МЕТОДОМ ПОЛІГОНОМЕТРІЇ 87

3.1 Проектування полігонометричних мереж 87

3.1.1 Складання проекту на топографічній карті 87

3.1.2 Оцінка проектів окремих полігонометричних ходів 89

3.2 Рекогностування полігонометричних ходів 96

3.3 Виготовлення і закладання центрів 96

3.4 Кутові вимірювання в полігонометричних ходах 99

3.4.1 Способи кутових вимірювань 99

3.4.2 Кількість заходів вимірювання кутів 99

3.4.3 Підготовка до вимірів 100

3.4.4 Спосіб окремого кута 100

3.4.5 Вимірювання напрямків способом кругових заходів 102

3.4.6 Помилки кутових вимірів у полігонометрії 102

3.5 Вимірювання сторін в полігонометричних ходах 113

3.6 Прив’язка полігонометричних мереж до пунктів державної геодезичної мережі 115

3.7 Попередня обробка результатів польових спостережень 118

3.7.1 Перевірка та обробка польових журналів 119

3.7.2 Обчислення ліній, приведених на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера 119

3.7.3 Складання робочої схеми полігонометриного ходу 120

3.7.4 Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями 120

3.7.5 Обчислення нев’язок в приростках координат fx та fy, абсолютної fабс та відносної fвідн неяв’язок в ході і порівняння їх з допустимими значеннями 121

3.7.6 Визначення поздовжнього і поперечного зміщень полігонометричного ходу 123

3.7.7 Оцінка точності кутових вимірів 125

3.7.8 Оцінка точності лінійних вимірів 127

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 130

ВСТУП

Курс “Геодезія” займає важливе місце в програмі підготовки бакалаврів та спеціалістів напрямку підготовки 6.080101 “Геодезія, картографія та землеустрій”. Він є логічним продовженням курсу “Топографія”, який вивчається на першому курсі.

У курсі “Геодезія” вивчається методика створення планових і висотних геодезичних мереж.

Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.

Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального призначення, мережі згущення, знімальні [4].

Державна геодезична мережа (ДГМ) України — це основна геодезична мережа, пункти якої рівномірно розміщені на всій території України. ДГМ є носієм єдиної геодезичної системи координат та висот на території України. Вона створена з метою вирішення в інтересах господарської діяльності, науки та оборони країни різноманітних завдань, що вимагають геодезичного забезпечення.

Саме головне з цих завдань — картографування території України в усіх масштабах. Серед інших важливих завдань:

  • вивчення природних ресурсів;

  • ведення державних кадастрів;

  • забезпечення вихідними геодезичними даними засобів наземної, морської і аерокосмічної навігації;

  • вивчення фігури та гравітаційного поля Землі та змін їх у часі;

  • вивчення геодинамічних явищ та сучасних рухів земної поверхні та інші.

Складовими частинами ДГМ є планова і висотна геодезичні мережі. Сучасна планова державна геодезична мережа складається з астрономо-геодезичної мережі 1 класу, геодезичної мережі 2 класу і геодезичної мережі 3 класу.

Висотна державна геодезична мережа складається з нівелірної мережі І і ІІ класів та нівелірної мережі ІІІ і ІV класів.

ДГМ є основою для створення мереж спеціального призначення та мереж згущення.

Геодезичні мережі спеціального призначення створюються на окремих територіях, наприклад, на геодинамічних полігонах або на спеціальних об'єктах. Вони будуються за спеціальними проектами, що розробляються різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.

Мережі згущення створюють розвитком державних геодезичних мереж. Вони служать для обґрунтування топографічних знімань в масштабах 1:500–1:5000, а також для виконання інженерно-будівельних робіт тощо. До них належать мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Знімальні мережі — це пункти, які будують подальшим згущенням розрядних мереж. Вони являють собою безпосередню основу для топографічних знімань усіх масштабів.