Обробка результатів досліду

Питому вагову холодопродуктивність фреону визначають з рiвняння, кДж/кг:

q₀=i₁ - i₅.

Робота , витрачена на адіабатний стиск 1 кг фреону, кДж/кг, дорiвнює :

L = і₂ - і₁.

Враховуючи, що в компресорі адіабатно стискається перегріта пара фреону-12 ( K=1,14; М = 120,92 кг), роботу стиску можна приблизно визначити за формулою, кДж/кг:

.

Кiлькiсть теплоти, відданої фреоном в конденсаторi, кДж/кг:

qk = і2- і4.

Кiлькiсть теплоти, вiдданої холодильним агентом у теплообміннику, кДж/кг:

q_t = і4 - і 4’.

Холодильний коефіцієнт циклу:

Кiлькiсть холодоагенту, який циркулює в системі, визначають з виразу, кг/с:

де м - механічний ККД компресора (0,85-0,9);

h_ел - ККД електродвигуна ( 0,97);

h_i - iндикаторний ККД: При Рк/ Рн 2,5 3,5 4,5 5,5 6,0

h_i 0,73 0,72 0,68 0,65 0,63.

Холодопродуктивність компресора, Вт:

Q0 = G·q₀ ·10 .

Коефiцiєнт корисного використання енергії:

h=

Контрольнi питання

1. З яких агрегатів складається парова компресорна холодильна уста-новка?

2. Як визначається робота, яка витрачена на стиск фреону в компресорі?

3. Запишіть вираз для обчислення холодильного коефіцієнта.

4. Зобразити цикл холодильної установки в Т-S та Р-і координатах.

5.Як визначити кількість тепла, вiдiбраного від охолоджуваних тіл? Покажіть на Т - S діаграмі.

Лабораторна робота №7

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИТІКАННЯ ПОВІТРЯ

ІЗ СОПЛА, ЩО ЗВУЖУЄТЬСЯ

У роботі передбачається:

1. Визначити залежність дійсної витрати повітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.

2. Розрахунковим шляхом одержати залежність теоретичної витрати повітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.

3. Визначити коефіцієнт витрати повітря через сопло.

4. Обчислити теоретичну швидкість витікання повітря на виході із сопла.

5. Порівняти тиск в самому вузькому перетині сопла і після сопла.

Опис установки

Лабораторна установка (рис. 7.1) складається з агрегату для відкачування повітря, який створює розрідження в системі, внаслідок чого повітря через повітрозбірник 1 попадає в повітряну магістраль, проходить через вимірювальну діафрагму 2 і спрямовується в досліджуване сопло 4. Вентиль 7 дозволяє регулювати тиск Р₁ перед соплом і витрату повітря. Сопло виконане конічним, з діаметром 1,5 мм і площею вихідного перетину 1,76 мм .

В комплектi з датчиком витрати повітря вимірювальна діафрагма 2 призначена для визначення витрати повітря по повітряних магістралях і через сопло. Вимірювальна діафрагма 2 має прохідний отвір діаметром 4,25 мм і площею поперечного перерізу 14,18 мм . Перепад тиску на вимірювальній діафрагмі (до і після неї) відбирається через спеціальні відводи, які встановлені в повітрянiй магiстралi відповідно вимогам до таких пристроїв.

Рис. 7.1. Схема лабораторної установки

Вимір тиску повітря перед соплом Р₁, у критичному перетині Р₂ і за соплом Р₃ виконується за допомогою датчика тиску 6 шляхом переключення крана - розподільника 5.

Температура повітря t приймається рівній температурі навколишнього середовища і визначається термометром. Барометричний тиск навколишнього середовища В визначається барометром.

Покази датчиків витрат повітря 3 і тиску 5 наведені в міліамперах. Для перерахунку величини мiлiамперiв на одиницю витрат в кг/c і тиску в Па служать спеціальні таблиці або тарувальні криві, що мають відповідний масштаб перерахунку.