V. Ways of rendering the meaning of the nationally biased units of lexicon.

The methods of translation may be predetermined by some definite factors both lingual and extralingual. To these belong:

• the semantic and structural complexity (or similarity) of the units of the culturally biased specific national lexicon of the SL; – lingual;

• the tradition of usage in the TL: i.e. the specific notion SN being new and not yet quite known or having a long tradition of uasge; – extralingual;

• the sphere of circulation of the SN in the SL; – extralingual;

• the translator him/ herself, his/ her professional level and intuition;– extralingual;

• the aim of translating/ interpreting; – extralingual;

(Korunets’)

• the genre peculiarities of the text;

If it is a belles-lettres text it’s possible to explain the meaning of a specific notion in the foot-note; this way of translation is not desirable in books for children and impossible in a drama.

• the context in which it is used both micro and macro, lingual and extra-lingual

• orientation towards the reader (pragmatic orientation);

(Zorivchak)

One may consequently assume the existence of several ways of conveying the lexical meanings of the culturally biased units of national lexicon. Each of these ways can be considered quite reliable, if it provides the faithful expression of the main and specific sense of the SL unit in the TL.

Moreover, the methods of translating cannot be uniform, because the nature, the structure, the sphere of employment and the denotative meaning of different specific national units are rarely of the same denotative meaning.

It is very important to translate (convey) not only the denotative meaning of specific national units but their semantic stylistic functions, because specific notions are in most cases stylistic figures (according to R.Zorivchak). The scholar suggests the term “translational recreation” as there are no equivalents in the TL for the SL specific notions.

The ways of translation.

Depending on the afore-mentioned factors, the following methods of conveying the meaning of specifically national units of lexicon can be recognized as quite reliable:

!!!!!!!!!!!!!!!!! For independent study I.V.Korunets

By transcription or transliteration exclusively:

By transcription/ transliteration + explication (combined reproduction (комбінована реномінація) – Р.Зорівчак):

By descriptive explaining/ explication only (descriptive paraphrase – дескриптивна перифраза – Р.Зорівчак):

By way of word-for-word or loan translation:

By translation of componental parts (loan translation) and additional explication of the units of the nationally biased lexicon:

By means of semantic analogy

R.P. Zorivchak singles out other ways of translation:

By hyperonymic recreation (гіперонімічне перейменування).

A more general notion of the TL replaces the word of a SL with a more specific (narrow) meaning. (pars pro quo)

E.g.: свитка – a coat;

проводи – a holiday.

This is in fact transposition on the denotative level only. In most cases !the connotative semes, !the local semes and !a part of the denotative meaning are not conveyed by this method of translation.

For example: “clothes” – is hyperonym of the Ukrainian notion “свитка”. This translation is not adequate: a coat – is a neutral notion, and свитка, besides its general denotatative meaning of overcoat (“верхній одяг”), has the meaning of clothes made from rough home-spun cloth (“одяг з домотканного грубого сукна”). Besides the word “свитка” possesses some connotations, implying the clothes of a poor person; it also embraces a local seme, denoting the ethnic specificity – the clothes of a Ukrainian peasant (“одяг української селянки (селянина)”). All these connotative semes are lost in hyperonymic recreation.

Basically it is derealization of a SNU, because the semantic meaning of a specific (concrete) name is conveyed by the lexeme whose referential meaning is very wide and not lucid. In such a case the stylistic role of SNN is inconsiderable in translation.

A translator should be very careful when he employs this method in order not to level off the national specific features of the ST.

On the other hand hyperonymic recreation has a positive side. It belongs to neutral methods of translation, thus giving a translator the possibility to avoid accessive actualization of the text.

!Very often hyperonymic recreation is better than transcription.

Гіперонімічне перейменування – досить поширений вид перекладу реалій, пов’язаний із засадними поняттями лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини й цілого (pars pro quo), генералізацією.

Можливість такого виду перейменування, такої деконкретизації, зв’язана з наявністю міжмовних гіпонімів (від грецького νπο – “під”; ονομα – “ім’я”), які, в свою чергу, зумовлені гіпонімією як мовною універсалією. Під міжмовною гіпонімією розуміємо відношення слів однієї мови, що називають видові поняття, до слів іншої мови, що називають родові поняття: каганець (укр.) – a lamp (англ.).

При заповненні лексичної лакуни способом гіперонімічного перейменування відбувається вилучення певної інформації, втрачається культурологічна і лінгвокраїнознавча атрибуція реалій – це, по суті, дереалізація реалій, бо часто конкретне поняття передається лексемою надзвичайно широкої, розпливчатої референції. При такому виді перекладу стилістична роль реалій незначна.

!!! -: Гіперонімічний переклад передає семантику так званих денотативних реалій (у яких переважає денотативна інформація) з втратою семи “локальність” і окремих семантико-диференційних ознак. Напр.: англ. “clothes” – гіперонім стосовно укр. “свитка”. Це гіперонімічне перейменування не адекватне: a coat – нейтральне позначення, а свитка, крім загального денотативного значення “верхній одяг”, означає “одяг з домотканного грубого сукна”. Щодо конотативної семантики, то слово “свитка” має ще імпліцитне значення “одяг бідної людини”; вміщає воно й локальну сему, що позначає етнічну віднесеність, – “одяг української селянки (селянина)”. Усі конотативні семи.локальна сема і частина денотативних сем при гіперонімічному перейменуванні не відтворюється.

При семантичному пристосуванні (термін академіка В.Виноградова), яким є гіперонімічний переклад, треба бути дуже обережним, щоб не внести в художній твір чужий національний колорит, не знівелювати національної чи соціальної специфіки.

!!! +: Одночасно гіперонімічне перейменування має певні позитивні риси. Якщо інші способи відтворення реалій часто надмірно актуалізують текст (термін Б.Гавранека), бо вносять в нього щось нове, що приковує до себе увагу, то гіперонімічне перейменування належить до нейтральних методів.

Часто гіперонімічне перейменуваня доречніше від транскрипції. Вдало застосований, цей метод може досить добре відтворити семантико-стилістичні функції реалії оригіналу.

Єдиний вид реалій, якому “протипоказано” гіперонімічне перейменування – це радянізми; адже при таких способах можуть зникнути ідеологеми – архісеми радянізмів.

By interlingual transposition on the connotative level:

Interlingual transposition on the connotative level is replacement of a TL SNN by a SL SNN (or just by a TL lexeme) with different denotative meaning but with similar connotations.

It occurs when a SNU loses (almost completely) its denotative meaning and functions only in its connotative meaning. It happens most often when a SNU is a component of a trope.

E.g.: Гаразд, гаразд, голубочко – Fine, fine, my dear robin (вільшанка)

In Ukrainian literary works one can often come across the word “калина” used both in its denotative meaning (as a widely spread plant) and with different connotations: as a sign of red colour; a symbol of feminine chastity (символ дівочої цнотливості, невинності) and also as a symbol of Ukraine at large. For the Englishmen it is nothing more than a bush with bitter berries. Corresponding English equivalents – a guelder-rose, a snowball tree – evoke no connotative associations. At the same time there is a relative associative equivalent of the notion “калина” in English – “a cranberry” (журавлина, клюква ). As early as in the XIX-th c. a lexeme cranberry was used in the English literature with the connotative semantics of female chastity and of the red colour.

E.g.: Маруся почервоніла, як калина.

She became crimson as clusters of the cranberry.

This rendering of semantics is more appropriate than transcription with a footnote that is sometimes done in translation:

E.g.: Дід …так глянув на Одарку, що вона потупилися і почервоніла, як калина.

The grandfather … gazed on Odarka in such a manner that she blushed red as the kalina. + пояснення у словникові “kalina – cranberry, symbol of women’s beauty”.

By contextual explication of the units of SNL (контекстуальне розтлумачення реалій):

This way of rendering semantic-stylistic functions of SNU is closely connected with the integrity of a belles-lettres text (нерозривно пов’язаний з цілісністю ХТ) and lies in explication of the SNU meaning in the microcontext (полягає у роз’ясненні суті реалії у найближчому контексті).

For example, a specific Ukrainian historical notion “копа” – in the XV-XVII centuries the community council called for discussing community issues.

E.g.: Три старці йшли повільно. Перед кожним дворищем вони зупинялися і викликали голосно хазяїв по ім”ю, а коли той або хто-небудь із жильців дворища явився, вони говорили: “Завтра на копу!” – і йшли дальше…“На копу скликають, на раду громадську”, – сказав Максим. (І.Франко)

“They’re calling the people to the copa, the community council,” said Maxim. (tr. by Джон Вір)

“They’re calling the people to the assembly, the community council,” explained Maxim. (tr. by М.Скрипник)

Translation performed by Джона Вір is more faithful: a transcribed kopa underlines the extraordinary character of the event, has an implicit meaning of “time marker”, “chronological information”. In the translation performed by М.Скрипник an assembly and a council – are very close synonyms in stylistic and chronological planes. Thus the additional information is leveled off.

As it is seen from the examples, s the contextual explication may include a hyperonymic recreation and a descriptive paraphrase: “They’re calling the people to the assembly, the community council,” explained Maxim.

У повісті “Захар Беркут” І.Франко контекстуально розтлумачує реалію “медвідник”: “Той держав у руках простого, на оба боки острого меча, що його називав медвідником”. За допомогою калькованих слів (bear-sword та Bärenmesser) англійський перекладач М.Скрипник та німецькі С. і О. Кузьміни так само контекстуально вправаджують цю реалію.

Інколи контекстуальне розтлумачення реалій охоплює дескриптив і гіперонімічне перейменування.

By situational/ contextual substitutes (ситуативний відповідник)

It lies in the following: the semantics of the SNU, denotative, connotative and national-cultural can be rendered (at least partially) at the level of speech (in a single situational context) by an occasional equivalent (correspondence), whose semantics has nothing in common with the semantics of the SNU out of the context.

? Я.Рецкер called it contextual replacement (“контекстуальними замінами”), and В.Кунін – overtonal translation (“обертональним перекладом”).

Finding contectual equivalents is a creative process determined by the context mainly. Due to the situational equivalents a translator has an opportunity not only to chose the optimum variant but also to make the translation of one and the same SNN more variable, less monotonous and to characterize it from different angles.

For example, conveying semantico-stylistic functions of the Ukrainian realia “пан” presupposes the necessity of different situational equivalents depending on the context due to the wide range of its referential potential

Пан (пани): – pan (pahn), owner, doctor, gentry/ gentlemen/ gentle-folk, nobles, landowner, master, lord, overlord, learned person

E.g.: Під той час приїздили з Лоєшти якісь пани (М.Коцюбинський)

In the meantime more doctors came to Loesshti (А.Бернгард).

E.g.: Ви гадаєте, що з паном так говорити, як вам си здає (Марко Черемшина)

You think it’s easy to think of everything when talking to a learned person (Л.Прокоп; А.Сологубенко)