3)Цикл і його фази.

Загальні закономірності для всіх середніх промислових циклів:

1. економічні цикли середньої тривалості мають 4послідовні фази: криза, депресія, пожвавлення, піднесення. Перехід від однієї до іншої фази здійснюється автоматично.

2. Середні цикли за своїм змістом відображають циклічність розвитку не лише виробництва, а й обміну, розподілу і споживання, це зумовлює багатогранність циклічних коливань, показниками яких є:

   1. Загальні масштаби виробництва;

   2. Динаміка НД і ВНП;

   3. Завантаженість виробничих потужностей;

   4. Зайнятість, реальні доходи населення.

3. Матеріальною основою середніх циклів є фізичне оновлення засобів виробництва;

4. Криза є найскладнішою та найсуперечливішою фазою економічного циклу. З нею з одного боку пов’язані руйнівні сили, скорочення виробництва, масові ба7нкрутства, безробіття, зниження життєвого рівня, наступ на соціальні завоювання трудящих і демократію, політична напруга, а з іншого – криза виконує творчу функцію з умов економічного зростання.

Характеристика основних фаз.

1. Криза: порушує макроекономічні рівноваги; розбалансування взаємодіючих структур; перевиробництво з наступним падінням обсягів виробництва; нагромадження товарних мас в оптовій торгівлі; падіння товарних цін; зростання безробіття.

2. Депресія: стабільність виробництва, але на найнижчому рівні, призупиняється падіння цін, вгамовуються інфляційні процеси, зберігається високий рівень безробіття, стабілізуються і поступово знижуються товарні запаси

3. Пожвавлення – початок оновлення основного капіталу, модернізація виробництва, відновлення інвестиційного процесу, активізація сукупного попиту, зростання рівня виробництва, скорочення безробіття. Відновлюється докризовий стан економіки.

4. Піднесення – масове оновлення і розширення основного капіталу. Відновлення старих виробничих потужностей і нове будівництво, нарощування обсягів національного виробництва, стрімке збільшення прибутків, сукупного попиту, повна зайнятість, суттєве збільшення заробітної плати.

Все це призводить до перегріву економіки і є передумовою майбутнього падіння наступного економічного циклу.

4) Роль нтр в економічному зростанні та моделі економічного зростання.

Науково - технічний прогрес має еволюційну та революційну форми розвитку. Як загально історична закономірність . він виник лише у період промислової революції кінця 18 - початку 19 ст. Еволюційна форма НТП характеризується поступовими змінами у розвитку науки і техніки , вдосконаленням традиційних видів техніки виробництва. Революційна форма НТП означає появу принципово нових видів техніки , предметів праці, фундаментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування та інше, тобто докорінну революційну зміну технологічного способу виробництва -НТР.

Глибинну сутність НТР можна визначити як революційні зміни у взаємодії людини і природи , а також у системі продуктивних сил і техніко - економічних відносин. З цього випливає, що НТР є техніко - економічною категорією, яка водночас впливає на інші елементи економічної та соціальної системи.

Оскільки система продуктивних сил включає засоби і предмети праці, науку, людину, сили природи, що використовуються людьми, форми і методи організації виробництва, а за сучасних умов все більшою мірою інформацію, то НТР зумовлює істотні зміни у кожному з цих елементів.

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних рисах:

1. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

2. Кардинальні зміни у техніці - штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи.

3. Докорінні перетворення головної продуктивної сили - людини - працівника.

4. Докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із попередньо заданими властивостями.

5. Впровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів.

6. Революція к силах природи , що використовуються людьми.

7. Революція у формах і методах організації виробництва.

8. Інформаційна революція.