НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”
ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
РОБОЧА ПРОГРАМА
З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ, ФІЛОСОФІЇ ТА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
В СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Підготував доктор пед наук
Жуковський В.М.
Острог-2012
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ, ФІЛОСОФІЇ ТА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА У СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ”
ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Предмет: Методика викладання дисциплін духовно-морального спрямування, філософії й релігієзнавства у середніх навчальних закладах
Курс: підготовка бакалаврів |
Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
Кількість кредитів, відповідних ECTS
Модулів: к-ть модулів + навчальний проект
Змістових модулів: к-ть модулів Загальна кількість годин: к-ть годин
Тижневих годин: к-ть годин год |
Шифр та назва напряму
Шифр та назва спеціальності
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
Обов’язкова Рік підготовки: 4 Триместр: 10 Лекції: 8 к-ть годин 16 Семінари: 5 к-ть годин 10 Самостійна робота: = к-ть годин Індивідуальна робота: Навчальний проект – демонстація уроку, позакласного закладу Види контролю: тест, презентація, ділова гра |
Метою курсу “ Методика викладання дисциплін духовно-морального спрямування, філософії й релігієзнавства у середніх навчальних закладах є
засвоєння студентами теорії й практики викладання дисциплін духовно-морального спрямування, філософії й релігієзнавства у середніх навчальних закладах,
формування і розвиток професійної компетентності майбутніх вчителів та викладачів філософії й релігієзнавства у середніх навчальних закладах.
Завдання курсу “Методика викладання філософських, релігієзнавчих
дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування”:
- ознайомити студентів з головними компонентами теорії сучасного навчання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування у середніх навчальних закладах і на цій основі навчити їх використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань викладання;
- розкрити студентам сучасні тенденції в навчанні філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
- показати суть складових частин і засобів сучасної методики як науки; спрямувати студентів на творчий пошук під час практичної діяльності у школі;
- сформувати у студентів під час семінарських занять професійно-методичні вміння, необхідні для успішної роботи в галузі викладання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
залучити майбутніх учителів до опрацювання спеціальної науково-методичної літератури, що має стати джерелом постійної роботи над собою з метою підвищення рівня професійної кваліфікації.
Після закінчення курсу студенти повинні знати:
-Зміст навчальних програм, підручників, структуру уроку, принципи, методи, форми викладання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування
основи планування класної і позакласної роботи з філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
основи теорії контролю та оцінювання у навчанні філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
основи теорії формування навчальної компетенції з філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування.
Після закінчення курсу студенти повинні вміти реалізовувати:
комунікативно-навчальну функцію, яка складається з інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольно-коригуючого компонентів, тобто вміння кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми й засоби навчання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
виховну функцію, тобто вміння вирішувати завдання морального, культурно-естетичного й трудового виховання учнів засобами філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
розвиваючу функцію, тобто прогнозувати шляхи формування і розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня, його пізнавальних і розумових здібностей у процесі викладання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
освітню функцію, тобто допомагати учням в оволодінні уміннями вчитися, розширювати свій світогляд, пізнавати себе та іншу систему понять, через яку можуть усвідомлюватися усі інші явища.
Після закінчення курсу студенти повинні бути здатні здійснювати:
гностичну функцію, тобто аналізувати професійну й навчальну діяльність учнів, добирати підручники та посібники, прогнозувати труднощі засвоєння учнями філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
конструктивно-плануючу функцію, тобто планувати і творчо конструювати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання; планувати викладання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування;
організаторську функцію (в органічному зв’язку з гностичною та конструктивно-плануючою функціями), тобто реалізовувати плани (поурочні, серії уроків, позакласних заходів) з урахуванням особливостей ступеня навчання; творчо розв’язувати методичні завдання у процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик учнів певного навчального закладу, вносити до планів методично-правильні корективи з метою досягнення бажаного результату, виходячи з цілей викладання філософських, релігієзнавчих дисциплін та дисциплін духовно-морального спрямування в конкретному типі навчального закладу.