Дослід 4 Дослідження природного кварцового піску в польових умовах на наявність в ньому пилуватих та глинистих частинок

Методика. В польових умовах застосовують любий посуд з циліндричною частиною, на який нанесений міліметровий папір. В посудину засипають досліджуваний кварцовий пісок (0,5) та заливають чисту воду до верху циліндричної частини, та збовтують 20-30 с. суспензію води та піску. Після цього очікують 4-5 хв. До повного осідання піску та вимірюють висоту його стовпа в міліметрах. Через декілька годин визначають загальну висоту піску і глинистих частинок – h₂

Забрудненість піску пилуватими і глинистими частинками розраховують за залежністю:

де – забрудненість піску, %

- висота рівня піску, мм

– загальна висота рівня піску і домішок

Рис 3.5 Схема визначення забрудненості піску пиловидними

1. шар мулу

2. пісок

Результат:

Висновок. В дослідженому кварцовому піску виявлено близько 12% за масою пилуватих і глинистих частинок при загальній нормі для пісків і бетонів не більше 3%. Тому даний кварцовий пісок необхідно промивати чистою водою в гідравлічних апаратах перед застосуванням для бетонів.

Дослід 5 Оптимізація (покращення) технічних параметрів

Методика: Для будівельних робіт застосовуються в основному слідуючі види природних і техногенних пісків:

1. Пісок кварц. Природний із вмістом SiO2 ,більш 90% за масою та міцністю при стиску 100 MПа;

2. Піски природні польовошпатні з міцністю при стиску 50…60 МПа і більше;

3. Піски вапнякові природні з міцністю при стиску20…40 МПа і більше;

4. Піски техногенні із відходів подрібнених гірських порід на щебінь відсіви: гранітні, базальтові, кварцові, діоритові, сієнітові та ін.

Для оптимізації некондиційних природних і техногенних пісків застосовується в основному такі інженерні способи.

1. Просівання природних пісків чистою водою в гідравлічних апаратах різних конструкцій;

2. Змішування дрібних природних пісків з крупними пісками в межах одного кар’єру способом «пирога»;

3. Змішування дрібних природних пісків з крупними кам’яними пісками-відсівами способом «пирога»;

4. Розділення некондиційних природних пісків по граничному зерну на необхідні зернові склади в гідравлічних апаратах на фабриках піску.

Дослід 6 Дослідження крупних заповнювачів для бетону на наявність у них лещадних зерен (голок і пластинок). Зниження міцності

Методика: Відбираємо наважку сухого щебеню масою 1…2 кг і розстиляємо її на площині в один шар. Візуально відбираємо з наважки зерна-пластинки та зерна-голки при допомозі лінійки, довжина яких у 3 рази більша за товщину та зважуємо іх разом.

Забрудненість щебеню чи гравію слабкими зернами визначаємо за залежністю 3.6

(3.6)

За вмістом слабких зерен крупні заповнювачі бетонів поділяються на три сорти:

До 15% за масою – для будівель першого класу капітальності;

15…25% - для бетонів загально-будівкльного призначення;

25…35% - для невідповід. будівель.

Якість крупних заповнювачів бетонів також суттєво залежить від форми їх зерен, яких розрізняють 5 видів:

1. Округла чи сферична - найкраща форма зерна крупних заповнювачів для бетонів, тому, що такі зерна рівномірно розподіляють стискаюче навантаження в бетонах по площі конструкції;

2. Кубовидна форма зерна – найкраща на сьогодні, практично виробляється в дробарках нової конструкції;

3. Призмова форма зерна;

4. Пірамідальна форма зерна;

5. Лещадна.

Результат:

Висновок: В дослідженому щебені виявлено біля 24% за масою лещадних зерен-голок і пластинок. Отже даний щебінь можна віднести за якістю до другого сорту для бетонів загально будівельного призначення. Для доведення даного сорту до першого сорту до нього потрібно додати біля 10% кубовидних зерен.