2. Зміст курсової роботи
Вступ.
1. Практика організації техніко-економічного аналізу на підприємстві.
2. Аналіз основних техніко-економічних показників в динаміці.
3. Поточний аналіз основних техніко-економічних показників.
3.1. Аналіз виробництва продукції (об'єму товарної продукції)
3.2. Аналіз використовування основних виробничих фондів (фондовіддачі )
3.3. Аналіз використовування оборотних коштів (коефіцієнта оборотності)
3.4. Аналіз використовування трудових ресурсів (продуктивності праці)
3.5. Аналіз витрат на виробництво (витрат на грн. продукції)
3.6. Аналіз результатів виробництва (балансового прибутку) і ефективності (рентабельності )виробництва
3. Методичні вказівки по виконанню розділів курсової роботи.
У вступі необхідно на дати коротку техніко-економічну характеристику підприємства, на якому студент проходив економічну практику, описати тип виробництва і його структуру, дати характеристику продукції, що випускається, підкреслити значення економічного аналізу на підприємстві, На закінчення вказати мету і задачі роботи.
В першому розділі „Практика організації техніко-економічного аналізу на підприємстві„ студент на підставі вивчення практики організації техніко-економічного аналізу на підприємстві розглядає стан діючої системи аналізу, зупиняючись на наступних основних питаннях:
- перелік відділів і служб, зайнятих проведенням аналізу діяльності, і перелік показників, що вони аналізують;
- методика аналізу показників (база порівняння, система чинників, періодичність проведення, інформаційні потоки та ін.);
- позитивні і негативні сторони аналізу, що проводиться на практиці.
В другому розділі “ Аналіз основних техніко-економічних показників в динаміці.” надається аналіз основних техніко-економічних показників ТЕП діяльності підприємства (підрозділа підприємства) на підставі звітних даних за два - три роки або за три - чотири квартали, або за шість - дванадцять місяців діяльності підприємства.
Основні ТЕП при аналізі в динаміці розбиваються на показники, що характеризують абсолютний рівень економічної категорії, і відносні показники, що відображають ефективність виробництва, використовування ресурсів і т.п.
В курсовій роботі аналізуються наступні абсолютні показники:
- обсяг реалізованої, товарної або валової продукції, в млн. грн. (Вт);
- обсяг виробництва продукції (найважливіших її видів) в натуральному виміру (N);
- вартість основних виробничих фондів, в млн. грн. (Fос) ;
- вартість оборотних коштів, в млн. грн. (Fоб):
- чисельність робітників ( ППП ), чол. (q п);
- балансовий прибуток, в млн. грн. (Рб);
та відносні показники:
- фондовіддача (f);
- коефіцієнт обігу (тривалість обігу) оборотних коштів (Ko);
- продуктивність праці ППП (W);
- витрати на грн. товарної продукції (Zt);
- рентабельність виробництва (Rпр).
Звітні дані по вказаним вище показниках зводяться в таблицю 1.
Потім розраховуються показники, що характеризують зміни ТЕП : середнє значення, середнє-квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації динамічного ряду. Після проведення розрахунків студент робить висновки по зміні показників в динаміці, визначаючи тенденцію їх зміни (збільшення, зниження і т. п.), показники, що найбільш змінюються (за коефіцієнтом варіації) та ін.
На другому етапі аналізу ТЕП в динаміці будуються графіки зміни абсолютних та відносних показників. Наприклад, графік зміни товарної продукції та балансового прибутку (мал.1.).
Потім, визначається вплив чинників по переломних і кінцевих періодах на абсолютні та відносні показники. Результати розрахунків зводяться в таблицю 2. Для прикладу в таблиці надаються чинники, що впливають на обсяг товарної продукції та балансового прибутку.
Таблиця 1.
Початкові дані для аналізу ТЕП в динаміці
Найменування показника |
Динаміка показника за_______(період) |
Серед. зн. (Хср) |
Сер-квад відх. (Q) |
Коєф.вар. (Q / Хср) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
Абсолютні: |
|
|
|
|
|
|
|
------------------ |
|
|
|
|
|
|
|
Відносні: |
|
|
|
|
|
|
|
------------------ |
|
|
|
|
|
|
|
Вт
Рб
1-й 2-й 3-й 4-й (періоди)
Мал. 1. Зміна обсягу товарної продукції (Вт), балансового прибутку (Рб) за три роки.
Таблиця 2.
Вплив чинників на зміну показники, що аналізуються (%).
Показник (чинник) |
Зміна по періодам |
||||
4-й до 1-го |
2-гий до 1-го |
3-тій до 2-го |
3-тій до 1-го |
та ін. |
|
Товарна продукція |
|
|
|
|
|
В тому разі за рахунок: |
|
|
|
|
|
основних фондів |
|
|
|
|
|
фондовіддачі |
|
|
|
|
|
чисельності робітників |
|
|
|
|
|
продуктивності праці |
|
|
|
|
|
та тому подібне |
|
|
|
|
|
В третьому розділі “ Поточний аналіз основних техніко-економічних показників“ аналізуються наступні показники, що характеризують результати діяльності підприємства (підрозділа підприємства) з:
виробництва продукції - об'єм товарної (валової) продукції;
використовування основних виробничих фондів – фондовіддача;
використовування оборотних коштів - коефіцієнт обігу оборотних коштів;
використовування трудових ресурсів - продуктивність праці робітників;
витрат на виробництво - витрати на грн. продукції;
загальних результатів виробництва - балансовий прибуток;
ефективності виробництва – рентабельність виробництва.
Звітні дані по вказаним вище показникам і їх складові зводяться в табл. 3.
Таблиця 3.
Початкові дані для аналізу ТЕП
Показник |
Позна- чання |
Один. виміру |
Значення |
Відхилення |
||
Аналізуєме |
Базове |
Абсолютне |
Відносне,(%) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Товарна продукція |
Вт |
грн. |
|
|
|
|
Кількість продукції |
N |
нат од |
|
|
|
|
І так далі |
|
|
|
|
|
|
Далі по кожному аналізуємому узагальнюючому показнику розробляються факторна модель та формули впливу чинників на показник. Факторні моделі наводяться у вигляді малюнків Наприклад, факторна модель валової продукції може мати наступний вигляд (див. мал.. 2). Значення впливу чинників на узагальнюючий показник наводяться на моделях після проведення розрахунків впливу чинників на узагальнюючи показники.
Розробка моделі чинників ведеться послідовно від узагальнюючого показника через проміжні до початкових, які відображають технологію і організацію виробництва, конструкцію виробів, умови матеріально - технічного постачання і т.д.
Розробка моделі чинників починається зі встановлення узагальнюючого показника, що характеризує використовування ресурсів. виробничих потужностей, виробництва продукції і т.д. Після встановлення узагальнюючого показника аналітик розглядає складові показника 1-го рівня розчленовування. До складових узагальнюючого показника відносять проміжні показники, що входять у формулу розрахунку узагальнюючого показника. Склад проміжних показників відповідно до формули розрахунку визначається метою аналізу, що проводиться.
Наприклад, при аналізі об'єму виробництва по вартості (В) залежно від кількості продукції (N) і її ціни (С), об'єм виробництва в вартісному виразі може бути визначений по формулі (В = N С), а при аналізі об'єму виробництва по вартості (В) залежно від використовування основних фондів він може бути визначений по формулі (В = F f). (F – вартість основних фондів, f - фондовіддача). Потім по кожному проміжному показнику 1-го рівня розчленовування залежно від мети аналізу розглядаються формули їх розрахунку і встановлюються проміжні показники „і-го” рівня розчленовування. Наприклад, кількість продукції в натуральному виразі (N) може бути визначений по формулі (N = n T П), якщо мета аналізу - залежність (N) від кількості обладнання (n), часу його роботи (Т), і годинної продуктивності (П); або по формулі (N = q W), якщо мета аналізу - залежність (N) від чисельності (q) і продуктивності праці (W).
Мал.. 2. Приклад факторної моделі валової продукції.
Після встановлення проміжних показників 2-го рівня розчленовування вони оцінюються з погляду їх приналежності до показників, що відображають техніко-технологічний рівень виробництва, і можливості їх подальшого розчленовування. Наприклад, у формулі ( N = n T П) “n” відображає апаратурне оформлення технологічного процесу і відноситься до початкових показників, подальше розчленовування яких не проводится. З другого боку, в даній формулі “П”, хоча і відноситься до початкових показників, все ж таки може бути розчленований далі. Так, для обладнання переривчастої дії “П” відповідно до формули (Vз = Кв / Тц) залежить від об'єму завантаження (Vз ) апарату, тривалості циклу виготовлення продукції (Тц) і коефіцієнта виходу готової продукції ( Кв ).
Повторюючи процедуру розчленовування узагальнюючого показника по складових показника 2-го рівня розчленовування аналітик опускається на 3- й і подальші рівні розчленовування, згідно формулам розрахунку проміжних показників. Глибина розчленовування, як було вказане вище, обмежується, з одного боку, можливістю подальшого розчленовування показників і областю початкових показників, а з другого боку, визначається метою аналізу, що проводиться.
В основі розробки формул розрахунку впливу чинників на узагальнюючі показники лежать формули залежності результативних показників від проміжних або початкових показників. Основним інструментом розробки формул є метод “ланцюгових підстановок”.
Суть методу “ланцюгових підстановок” полягає в наступному. Вплив різних чинників на узагальнюючі показники визначається шляхом послідовної заміни базового значення кожного проміжного показника (згідно формулі розрахунку узагальнюючого показника) на аналізоване значення. При цьому, в першу чергу заміна проводиться по кількісним (об'ємним) показникам, а потім по якісним. Якщо у формулі декілька кількісних і якісних показників, то послідовність підстановок визначається економічною суттю показників.
Метод “ланцюгових підстановок” можна проілюструвати на наступних прикладах.
Приклад 1. Модель двохчинника типу В = Х*С ( Х - кількісний, а С - якісний показник ).
Початкова формула : Вб = Хб * Сб (“б” - базове значення).
1-ша підстановка - В1 = Ха * Сб, а вплив чинника (Х) на показник (В) визначається по формулі Вх = В1 - Вб = Ха * Сб - Хб * Сб = Х * Сб , (“а”- аналізоване значення Х - зміна показника).
2-га підстановка - В2 = Ха * Са, а вплив чинника (С) на показник (В) визначається по формулі : Вс = В2 - В1 = Ха * Са - Ха * Сб = С * Ха (С - зміна показника).
Приклад 2. Модель двохчинника типу В = С / Х (Х - кількісний, а С - якісний показник). Початкова формула - Вб = Сб / Хб
1-ша підстановка - В1 = Сб / Ха, а вплив чинника (Х) на показник (В) визначається по формулі: Вх = В1 - Вб = Сб / Ха - Сб / Хб.
2-га підстановка - В2 = Са / Ха, а вплив чинника (С) на показник (В) визначається по формулі : Вс = В2 - В1 = Са / Ха - Сб / Ха = С / Ха (С - зміна показника).
Приклад 3. Модель трьохчинника типу В = Х * П *С ( П - кількісний ). Початкова формула - Вб = Хб * Пб * Сб
1-ша підстановка - В1 = Ха Пб Сб, а вплив чинника ( Х ) на показник (В) визначається по формулі : Вх = В1 - Вб = Ха * Пб * Сб - Хб * Пб * Сб = Х * Пб * Сб
2-га підстановка - В2 = Ха Па Сб, а вплив чинника (П) на показник (В) визначається по формулі : Вп = В2 - В1 = Ха Па Сб - Ха Пб Сб = П Ха Сб
3-тя підстановка - В3= Ха Па Са, а вплив чинника (С) на показник (В) визначається по формулі : Вс = В3 - В2 = Ха Па Са - Ха Па Сб = С Ха Па.
Основна трудність розробки формул впливу чинників при моделях, які мають багато чинників, - це визначення послідовності заміни кількісних і якісних показників. Наприклад, Норматив оборотних коштів по запасам ресурсів на складі ( сировини, допоміжних матеріалів і т.п. ) визначається по формулі (Fоб = Nдн Нр Нзр Ср). Розглянемо економічну суть проміжних показників і логіку формування узагальнюючого показника. Норматив оборотних коштів по запасам ресурсів, в першу чергу, залежить від одноденного випуску (Nдн) - 1-ша підстановка, в другу чергу, - від норми витрати ресурсів (Нр) - 2-га підстановка. Отриманий множення (Nдн Нр) має економічний сенс - витрати ресурсів за день. В третю чергу, (Fоб) залежить від норми запасів ресурсів на складі (Нзр), множення (Nдн Нр Нзр) також має економічний сенс - це запаси ресурсу на складі і, отже, 3-тя підстановка - заміна (Нзр). Нарешті, 4-та підстановка - це заміна якісного показника - ціна ресурсу (Ср).
При розробці формул впливу глибинних чинників в процедурі “ланцюгових підстановок” можуть виникнути специфічні питання побудови формул впливу чинників на показник.
Наприклад,
при наступній моделі: B =
,
де Q = П F, а S = D F ; ( Х. П, К- кількісні, а С,S,F- якісні показники), формули чинників показника розробляються таким чином:
початкова
формула Bб =
;
1-ша
підстановка : B1 =
,
а вплив
(Х)
на (В) = В1- Вб =
;
2-га
підстановка (за логікою побудови “В”):
B2 =
,
а вплив
(Q)
на (В) = В2 - В1 = =
-
;
3-тя
підстановка: B3 =
,
а вплив
(S)
на (В) = В3 - В2 =
-
;
4-та
підстановка (за логікою побудови “В”):
B4 =
,
а вплив (П) на (В) = В4 - В1 = - ;
5-та
підстановка (за логікою побудови “В”):
B5 =
,
а вплив (F) на (В) = В5- В4 = - ;
6-та
підстановка (за логікою побудови “В”):
B6 =
,
а вплив
(D)
на (В) = В6- В2 =
-
;
7-ма
підстановка (за логікою побудови “В”):
B6 =
,
а вплив (F) на (В) = В6- В2 = - .
Загальний вплив чинника (F) дорівнює сумі впливу чинника (F) за п’ятою та сьомою підстановками.
Розробивши факторні моделі узагальнюючих показників та формули впливу на них чинників студент виконує розрахунки впливу складових і чинників по кожному показнику, згідно з завданням курсової роботи. Результати розрахунків зводяться в таблицю 4., а також надаються на факторній моделі показника.
Таблиця 4.
Вплив чинників на зміну показники, що аналізуються (%).
Показник, складова, чинник |
Позна- чення |
Відхилення |
|
Абсолютне |
Відносне(%) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Після проведення всіх розрахунків студент робить висновки по впливу чинників на показники.
Основні техніко-економічні показники, іх взаємозв’язок і розрахунок.
Загальні показники, що характеризують обсяги виробництва продукції:
Абсолютні показники:
Випуск продукції в натуральному вимірюванні (N):
N = Σ Ni = Σ nоб,i * Ti * Πч,i = q * U = Qj * kj, (1)
де: i – вид продукції;
nоб,i – кількість однакового обладнання, що задіяні у випуску «i» продукції, шт.;
Ti - час роботи цього обладнання за рік, год;
Πч,i – година продуктивність цього обладнання, нат.од./год;
q - чисельність працівників, чол.;
U – річна виробка їх праці, нат.од./рік;
Qj – витрати «j» виду сировини за рік, нат.од.;
Kj – вихід продукції з одиниці сировини.
Виробнича потужність (M):
M = Σ nоб,у,i * Tэ,i * Πч,п,i, (2)
де: nоб,у – кількість встановленого обладнання, шт.;
Tэ - ефективний фонд робочого часу обладнання за рік, год;
Πч,п – година продуктивність обладнання за паспортом, нат.од./год.
Вартість продукції (B):
B = N * č = Σ Ni * ci = q * W = Σ Ni * si * (1 + ri) = Fоз * f = Fок * kоб = 100 * S : Mє, (3)
де: č = Σ Ji * ci – середня ціна одиниці продукції, грн.; (4)
Ji – питома вага «i» виду продукції, частка од.;
ci - ціна «i» виду одиниці продукції, грн.;
W – річна продуктивність праці робітників, грн.;
si – собівартість одиниці «i» виду продукції, грн.;
ri – рентабельність одиниці «i» виду продукції, грн.;
Fоз – основні засобі (фонди), грн.;
f – фондовіддача, грн./грн.;
Fок – обігові кошти, грн.;
kоб – коефіцієнт обігу, раз;
S – собівартість продукції (витрати виробництва), грн.;
Mє - матеріаломісткість продукції, коп./грн.
Товарна продукція: Bт = Bв - ∆Oнз = Bв – (Oнз,к – Oнз,п), (5)
де: Bв – валова продукція, грн.;
∆Oнз – різниця залишків незавершеного виробництва, грн.;
Oнз,п – залишки незавершеного виробництва на початок року, грн.
Oнз,к – залишки незавершеного виробництва на закінчення року, грн.
Реалізована продукція: Bр = Bт - ∆Oнз = Bв – (Oнз,к – Oнз,п), (6)
де: ∆Oнз – різниця залишків готової продукції, грн.;
Oнз,п – залишки готової продукції на початок року, грн.
Oнз,к – залишки готової продукції на закінчення року, грн.
Валова продукція: розраховується за її методикою за допомогою формули:
Bв = Σ Ni * ci (si). (7)
Відносні показники:
Коефіцієнт використання виробничої потужності (kм):
kм = N : M = kn * kT * kп, (8)
де: kn – коефіцієнт використання установленого обладнання, частка од.;
kT – коефіцієнт використання обладнання за часом, частка од.;
kп – коефіцієнт використання обладнання за продуктивністю, частка од.;
Загальні показники, що характеризують стан та ефективність використання основних виробничих засобів (фондів):
Абсолютні показники:
Вартість основних виробничих засобів (фондів - Fо):
Fо = Σ Fо, j = Σ n j * Fод, j = Fо,j * Јj, (9)
де: Fо, j – вартість основних засобів за видами, грн.;
n j – кількість основних засобів за видами, шт;
Fод, j – вартість (балансова) одиниці основних заходів за видами, грн.;
Јi = Fо,j : Fо –питома вага вартості «j» вида основних засобів в загальній
вартості основних засобів, частка од. (10)
Середньо річна вартість основних заходів (Fоз,ср):
Fо,ср = Fо,н + Fвв * Tр : 12 - Fвд * Tнр : 12, (11)
де: Fо,н – вартість основних заходів на початок року, грн.;
Fвв – вартість основних заходів, що впроваджуються в цьому році, грн.;
Fвд – вартість основних заходів, що виводяться в цьому році, грн.
Tр – тривалість використання основних заходів в цьому році, год.;
Tнр – тривалість невикористання основних заходів в цьому році, год.
Вартість основних засобів на кінець року (Fоз,к):
Fо,к = Fо,н + Fвв - Fвд. (12)
Відносні показники:
Екстенсивний коефіцієнт використання обладнання (kекс):
kекс = Tр : Tк, (13)
де: Tк – календарний фонд використання обладнання за рік, год;
Інтенсивний коефіцієнт використання обладнання (kінт):
kінт = Πч,ф(пл.) : Πч,мах(пас), (14)
де: Πч,ф(пл.) – година продуктивність обладнання (факт або план), нат.од./год;
Πч,мах(пас) – максимальна (паспортна) продуктивність, нат.од./год.
Інтегральний коефіцієнт використання обладнання (kітг):
kітг = kекс * kінт. (15)
Фондовіддача основних заходів: f = B : Fо. (16)
Фондомісність основних заходів: fє = 1 : f = Fо : B. (17)
Рентабельність основних заході: Rо = P : Fо. (18)
де: P – прибуток від діяльності, грн.
Загальні показники, що характеризують стан та ефективність використання обігових коштів (фондів):
Абсолютні показники:
Вартість обігових коштів (Fок): Fок = Fоф + Fфо, (19)
Де: Fоф – вартість обігових фондів, грн.;
Fфо – вартість фондів обігу, грн..
Вартість оборотних фондів (Fоф): Fоф = Fзм + Fнз + Fзп, (20)
де: Fзм – вартість виробничих запасів матеріальних ресурсів, грн.;
Fнз – вартість незакінченого виробництва, грн.;
Fзп - вартість запасів готової продукції, грн.
Вартість виробничих запасів матеріальних ресурсів:
Fзм = Σ Nдн,i * Hр,м * Hзм * См, (21)
де: Nдн – добовий випуск «i»-ї продукції (N : 360);
Hр,м - норма витрат матеріалів на одиницю «i»-ї продукції, нат.од.;
Hзм – норма запасу матеріалів, діб;
См – ціна одиниці матеріалів, грн..
Вартість незакінченого виробництва:
Fнз = Σ Nдн,i * Tц,i * kнз,i * si, (22)
де: Tц – тривалість виробничого циклу виготовлення «i»-ї продукції , діб;
kнз – коефіцієнт зростання витрат, частка од.;
si – собівартість одиниці «i» виду продукції, грн.
Вартість запасів готової продукції на складі: Fзм = Σ Nдн,i * Hзп,i * ci, (23)
де: Hзп,i – норма запасу продукції «i» виду, діб.
Відносні показники:
Коефіцієнт обігу обігових коштів: kоб = B : Fос, (24)
Тривалість обігу обігових коштів: Tоб = 360 : kоб, (25)
Загальні показники, що характеризують чисельність, заробітну плату та продуктивність праці робітників:
Абсолютні показники:
Чисельність (кількість) працюючих (q):
q = Σ qк = qор + qвр + qітр +… = qк : Јк, (26)
де: qк – чисельність працівників за «к»-ю категорією, чол.;
qор - чисельність основних робочих, чол.;
qвр - чисельність допоміжних робочих, чол.;
qітр – чисельність інженерно-технічних робітників, чол.
Јк - питома вага працівників за категорією в загальній кількості працюючих, частка од.
Чисельність робітників за нормами або нормативами обслуговування:
q = nоб : Hоб = nоб * Ĥоб, (27)
де: Hоб – норма обслуговування, од.(обладнання)/чол..
Ĥоб – норматив обслуговування, чол./од.(обладнання).
Чисельність робітників за працемісністтю:
Qсп(шт) = Σ (Ni * ti) : Тэ(н), (28)
де: Qсп(шт) – чисельність працівників за списком (штатом), чол.;
ti – працемісність «i» виду продукції, год.;
Те(н) – ефективний (номінальний) фонд робочого часу, год.
Чисельність робітників за робочим місцем – розраховується за формулою (27) підставляючи замість (nоб) кількість однакових робочих місць (nрм).
Чисельність робітників за штатним розкладом - розраховується за формулою (26) підставляючи замість (qк) чисельність працівників за професіями.
Явочна чисельність працівників (qя), яка характеризує кількість працівників необхідних для безперервної роботи обладнання, розраховується по професіям за формулами (26,27 і 28).
Штатна чисельність працівників, яка характеризує кількість працівників необхідних для безперервної роботи обладнання з урахуванням вихідних, розраховується за формулою:
qшт = qя + qпд, (29)
де: qпд – кількість працівників, що працюють у вихідні (підміна).
Списочна чисельність працівників розраховується за формулою:
qсп = qшт + kсп, (30)
де: kсп – коефіцієнт переходу до спис очної чисельності.
Фонд заробітної плати (Z) працівників (категорій працівників):
за погодинною (Zпв) системою оплати праці:
Zпв = Zо + Zд = Zт + Zпр + Zд = qсп(шт) * Тэ(н) * Тст * (1 + kпр) * (1 + kдп), (31)
де: Zо – основний фонд заробітної плати працівників, грн..;
Zд – додатковий фонд заробітної плати працівників, грн..;
Zт – тарифний фонд заробітної плати працівників, грн..;
Zпр – фонд преміювання працівників, грн..;
Тст – година тарифна ставка працівника, грн../год.;
kпр – коефіцієнт преміювання, долі одиниці;
kпр – коефіцієнт доплат до основного фонду зарплати, долі одиниці;
за відрядно-преміальною (Zсп) системою оплати праці:
Zсп = Zо + Zд = Zт + Zпр + Zд = N * ρсд * (1 + kпр) * (1 + kдп), (32)
де: ρсд = Тст : Hвр – розцінка за одиницю продукції (роботи), грн./нат. од.;
Hвр – норма виробитки працівника, нат. од./ год.
за відрядно-прогресивною (Zпг) системою оплати праці:
Zпг = Zо + Zд = (Nнр * ρсд + ∆Nф * ρпг) * (1 + kдп), (33)
де: ρпр = ρсд * kпг – прогресивна (підвищена) розцінка, грн./нат. од.;
kпг – коефіцієнт підвищення розцінки за перевиконання норм виробитки, долі од.
за посередньою (Zкс) системою оплати праці (для допоміжних робітників):
Zкс = Zо + Zд = Zт + Zпр + Zд = N * ρкс * (1 + kпр) * (1 + kдп), (34)
де: ρкс = Тст,вр * Hвр,ор – розцінка за одиницю продукції (роботи), грн./нат. од.;
Тст,вр – година тарифна ставка допоміжного робочого, грн../год.;
Hвр – норма виробитки основного робітника, нат. од./ год.
за акордною (Zак) системою оплати праці фонд оплати розраховується за формулами (31, 32) на об’єм робіт за планом та виплачується після його повного виконання навіть при зменшені терміна виконання.
Відносні показники:
Середньо річна заробітна плата: ž = Zг : qсп, (35)
де: Zг – фонд заробітної плати працівників за рік, грн.
Продуктивність праці робітників (категорій працівників - Uк, Wк):
у натуральному вимірюванні (виробка продукції):
U = N : q, U к = N : qк, U = Uк * Јк, (36)
у вартісному вимірюванні:
W = B : q = U * c, Wк = Bк : qк, W = Wк * Јк, (37)
за працемісністтю:
Річна продуктивність праці (Wг) робітників (по категоріям) розраховується за формулами (36, 37) підставляючи випуск продукції за рік.
Добова продуктивність праці (Wдн) робітників (за категоріями) розраховується за формулою:
Wдн = Wг : Тдн = B : Тч*дн = Uдн * c, (38)
Тч*дн = q * Тдн, (39)
де: Тдн – кількість діб, що відпрацьовані робітниками за рік, діб;
Тч*дн – кількість чоловіко-діб, що відпрацьовані робітниками за рік, чол*діб;
Uдн - добова виробка працівника, нат.од./добу.
Година продуктивність праці (Wч) робітників (або за категоріями) розраховується за формулою:
Wч = Wдн : Тсм = Wг : Тч = B : Тч*ч= Uч * c, (40)
Тч*ч = q * Тч, (41)
де: Тсм – кількість годин, що відпрацьовані робітниками за робочу зміну, год.;
Тч – кількість годин, що відпрацьовані робітниками за рік, год.;
Тч*ч – кількість чоловіко-годин, що відпрацьовані робітниками за рік, чол*год;
Uч - година виробка робітників, нат.од./год.