М
іністерство
освіти і науки, молоді та спорту України
Запорізький національний технічній університет
Кафедра ПЗ
ЗВІТ
з переддипломної практики
Розробила:
ст. гр. ІОТ−419 К.В. Задорожка
Керівник дипломної роботи
доцент к.т.н: С.К. Корнієнко
Керівник з практики
асистент:
Н.О. Миронова
2012
З
МІСТ
Вступ 3
1 Аналіз проблемної області та постановка задач дипломної роботи 4
1.1 Концептуальна модель бази даних 5
1.2 Реляційна модель бази даних та нормалізація 6
Висновки 9
Перелік посилань 10
Додаток А Специфікація вимог 11
Додаток а специфікація вимог 12
Вступ
О дним з найважливіших факторів у житті людини є здоров’я. У світі існує безліч різноманітних хвороб, деякі з них не страшні, а інші дуже важкі або навіть смертельні. Всіх їх об’єднує те, що якщо їх не лікувати, то становище тільки погіршиться. Тому чим швидше почати лікувати хворобу, тим меншими будуть її наслідки. В даний час, у зв'язку зі зростаючим зростанням населення, постала необхідність зменшення часу прийому у лікаря в поліклініці, на прийом одного пацієнта не повинно відводитися більше 20 хвилин. Однак, якщо з цих 20 хвилин відняти час, що йде на запис історії хвороби, то часу на безпосереднє обстеження майже не залишається.
Також важливою проблемою, на мою думку, є значне зростання різних діагностичних і лікувальних установ, причому як приватних, так і державних. І лікар, який працює в цій установі повинен мати доступ до історії хвороби свого пацієнта. В даний час історії хвороби знаходяться на руках у самих пацієнтів, що несе загрозу втрати чи псування історії. Також в даному випадку випливає проблема розпізнавання чужого почерку.
Таким чином, введення в повсякденну практику електронної медичної карти, не тільки полегшить роботу лікаря, але й збільшить її якість, а також полегшить переведення пацієнтів з одного відділення в інше, із однієї установи в іншу, без втрати даних в медичній карті. Електронна історія хвороби поступово перетворюється з дивини в інформаційний інструмент, яким користуються лікарі багатьох медичних установ, і інтерес, до якого проявляється в ще більшому їх числі. Автоматизація роботи медичних закладів є важливою та дуже потрібною задачею у сучасному житті, бо кожна втрачена хвилина може стати фатальною для хворого.
Метою дипломної роботи є створення програмного продукту з електронної медичної карти, призначеного для полегшення роботи працівників лікарні та моніторингу пацієнтів.
1 Аналіз проблемної області та постановка задач дипломної роботи
Електронна історія хвороби – це комплекс програмно-апаратних засобів та організаційних рішень, що дозволяють повністю відмовитися від використання неелектронних носіїв інформації в лікувально-діагностичному процесі.
Використання цього визначення зовсім не передбачає реального відмови від паперової історії хвороби і рентгенівських плівок, і в силу цілого комплексу причин вони ще довго будуть існувати паралельно.
Такий варіант медичної карти є інформаційною системою, яка спирається на технологію реляційних баз даних.
Реляційної базою даних є деяка таблиця (або декілька пов'язаних таблиць), в якій зберігається довільну кількість записів - чітко структурованих рядків даних. Такий спосіб зберігання інформації дозволяє зручно, в автоматичному режимі, відбирати дані за деякою ознакою або набору ознак, впорядковувати їх відображення по різних стовпцях таблиці, наприклад, за датою, прізвища, діагнозу.
Електронна історія хвороби дозволяє накопичувати, зберігати, при необхідності модифікувати, а також надавати відомості, що характеризують стан пацієнта протягом усього часу перебування в клініці, організацію його лікування, дані об'єктивних досліджень, лікарські призначення та ін. Вона повинна включати в себе такі основні розділи:
1) Журнал пацієнтів (Номер історії хвороби, ПІБ пацієнта, Дата надходження, Дата виписки (планованої виписки), Паспортна частина, Відділення (де знаходився на лікуванні), Діагнози пацієнта, Процедури та дослідження пацієнта);
2) Пацієнти (Можливість редагування паспортної частини історії хвороби, інформації про госпіталізацію, про програми лікування пацієнта і його амбулаторних зверненнях);
3) Діагноз (Діагнози пацієнта з розширеним описом, можливість їх зміни і додавання);
4) Програма (програми лікування у даного пацієнта, їх аналіз (виконані і невиконані призначення та процедури), звіт для бухгалтерії);
5) Процедури ( процедури призначені пацієнтові, можливість призначати дії автоматично за програмою лікування, за стандартами надання медичної допомоги, за стандартами прийнятими в клініці, через універсальний довідник процедур, можливість друку напрямків на процедури і листків призначень на добу);
6) Аналізи (Результати аналізів пацієнта, друк аналізів, перенесення результатів аналізів з лабораторної системи);
7) Операції (опис операційних процедур призначених та виконаних пацієнту);
8) Медикаменти (Призначення препаратів пацієнтові, призначення препаратів на процедурні кабінети, операційні та палати інтенсивної терапії, виписка вимог)
9) Документи (Створення та друк медичних документів, створення шаблонів документів);
10) Рентген (Зберігання та обробка рентгенівських знімків);
11) Протоколи (формалізовані медичні документи на хворого, друк бланків цих документів).
1.1 Концептуальна модель бази даних
Концептуальна модель – це відображення предметної області, для якої розробляється база даних, це якась діаграма з прийнятими позначеннями елементів. Так, всі об'єкти, що позначають речі, позначаються у вигляді прямокутника. Атрибути, що характеризують об'єкт – у вигляді овалу, а зв'язки між об'єктами - ромбами. Потужність зв'язку позначаються стрілками (у напрямку, де потужність дорівнює багатьом - подвійна стрілка, а з боку, де вона дорівнює одиниці – одинарна).
Існує дві великі області понять в концептуальної моделі. Обидві вони побудовані за принципом ієрархічного дерева. Перша область – це дерево типів даних, друга – дерево даних. Дерево типів описує структуру даних дерева даних, тому без дерева типів немає ніякої логічної цілісності дерева даних.
Властивість об'єкта – це одна з характеристик об'єкта реального світу, інформацію, про яку ми будемо зберігати в базі даних.
Об'єкт – сукупність типів і властивостей, об'єднаних в один тип, здатний описати об'єкт реального світу.
Сутність – будь-який помітний об'єкт. Літак, машина, крило, колесо - це сутності.
Атрибут – пойменована характеристика сутності. Наприклад, у машини є атрибути: мотор, кузов, шасі і т.д. Атрибути використовуються для визначення того, яка інформація повинна бути зібрана про сутність. Будь атрибут може бути сутністю, в залежності від точки зору на нього. Так нашийник - це сутність, але на собаці - це вже її атрибут.
Зв'язок – це властивість типу, яка характеризує взаємозв'язок об’єктів в дереві даних або спосіб зміни значення властивості об'єктного типу відповідно або асоціювання двох або більше сутностей.
Ключ – мінімальний набір атрибутів, за значеннями яких можна однозначно знайти необхідний екземпляр сутності. Як правило - це первинний ключ в таблиці бази даних.