8.5. Суть та види інвестицій

2. Інвестиції – це вкладення капіталу в об’єкти підприємницької діяльності з метою забезпечення його зростання в майбутньому періоді.

Сутність інвестицій визначається тим, що – з одного боку, вони відображають величину акумульованого доходу з метою нагромадження, тобто потенційний інвестиційний попит, з іншого – інвестиції виступають у формі витрат, які визначають приріст вартості факторів виробництва, тобто реалізований інвестиційний попит.

Інвестиції – це складний економічний процес руху капіталу в різних формах (грошовій, реальній, прямій, непрямій). Процес інвестування можна представити у вигляді потоку витрат, які призначені для зростання або відновлення реального капіталу. Таким чином, інвестиції за економічним змістом – це форма реалізації процесу нагромадження, яка проявляється як закономірний процес вкладень у суспільне відтворення нагромадженої і невикористаної частки доходу за певний період господарської діяльності.

За об’єктом вкладення капіталу інвестиції поділяються на реальні і фінансові.

Реальні інвестиції – це вкладення коштів у основний капітал та у приріст виробничих запасів.

Фінансові інвестиції – це вкладення коштів у різні фінансові інструменти (цінні папери, депозити).

Прямі інвестиції – вкладення капіталу здійснює безпосередньо інвестор в об’єкт інвестування.

За ознакою мети інвестування фінансові інвестиції поділяються на стратегічні та портфельні.

Стратегічні фінансові інвестиції – це вкладення капіталу у контрольний пакет акцій з метою здійснення стратегічного управління компанією.

Портфельні фінансові інвестиції – це вкладення капіталу у частку паю об’єкта інвестування, яке має на меті приріст суми вкладеного капіталу або отримання поточного доходу.

За функціональною структурою інвестиції поділяються на валові і чисті.

Валові інвестиції – вкладення коштів у відтворення діючих виробничих фондів та у їх розширення.

Чисті інвестиції – вкладення коштів у створення нових виробничих фондів.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

За джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.

Централізовані капітальні вкладення мають такі джерела фінансування:

• кошти державного бюджету;

• кошти місцевих бюджетів;

• державні цільові фонди (інвестиційний, інноваційний);

• державні позики.

Децентралізовані капітальні вкладення фінансуються за рахунок:

• власних коштів державних підприємств;

• коштів міністерств та відомств;

• позики комерційних банків;

• емісії акцій тощо.

За формами відтворення державні капітальні вкладення поділяються на:

• нове будівництво;

• розширене виробництво;

• реконструкцію;

• технічне переоснащення.

Видатки на фінансування капітальних вкладень здійснюються із бюджету розвитку відповідних бюджетів у межах затверджених сум через розпорядників коштів у міру надходження доходів. За умов невиконання доходної частини відповідного бюджету видатки на капітальні вкладення фінансуються за залишковим принципом.

Приватні інвестиції направляються в ті галузі виробництва, які мають високий прибуток, або є гарантія, що впровадження в них новітніх технологій дасть змогу одержати високі прибутки.

Державні інвестиції направляються, як правило, на пріоритетні напрямки розвитку виробництва через бюджет чи довгострокові кредити.

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної політики.

Суть державного регулювання інвестиційної діяльності полягає в наступному:

• управлінні державними інвестиціями;

• регулюванні умов інвестиційної діяльності;

• контролі за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управління державними інвестиціями здійснюють державні і місцеві органи влади й управління. Сюди включають планування, визначення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних коштів.

Однією з форм державних інвестицій є державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві. Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій. Прийняття в експлуатацію об’єктів державного замовлення провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Проекти державних комплексних інвестиційних програм розробляються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України за участю зацікавлених державних органів і подаються на затвердження Верховній Раді України у складі основних напрямків економічного і соціального розвитку. ВРУ затверджує у складі основних напрямків економічного і соціального розвитку обсяги державних інвестицій, здійснюваних за рахунок коштів державного бюджету.