- •Вінниця 2011
- •Місце знаходження дослідного поля
- •1.2. Характеристика ґрунтів
- •Фізико- хімічні показники сірого лісового ґрунту дослідного поля
- •Характеристика кліматичних умов
- •Кліматичні елементи центральної підзони Вінницької області
- •Розділ 2. Система землеробства дослідного поля внау 3.7
- •Структура посівних площ овочевих культур
- •Структура площ під плодовими культурами
- •Структура площ під зерновими,бобовими, олійними та кормовими культурами
- •Розділ 3. Спеціалізація дослідного поля внау
- •Ресурсне забезпечення дослідного поля внау
1.2. Характеристика ґрунтів
Для цього району характерне поширення сірих лісових ґрунтів легкого і середньо-суглинкового механічного складу (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Фізико- хімічні показники сірого лісового ґрунту дослідного поля
Глибина відбору зразків, см |
Вміст гумусу, % |
рН сольове |
Гідролітична кислотність,мг.-екв. на100 г ґрунту |
Сума ввібраних основ |
Ступінь насичення основами,% |
10-20 |
2,4 |
5,8 |
4,1 |
15,3 |
79 |
30-40 |
1,7 |
5,3 |
3,9 |
14,8 |
82 |
65-75 |
1,0 |
4,9 |
3,8 |
15,1 |
80 |
950105 |
- |
4,6 |
3,5 |
14,9 |
75 |
125-135 |
- |
4,5 |
3,6 |
14,5 |
82 |
Реакція ґрунтового розчину слабо кисла – рН (сольове становить) 5,8; середньо виважені: гідролітична кислотність – 4,1 мг. - екв. на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ – 15,3 мг. - екв.на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами – 79%. В ґрунтах міститься 88мг/кг ґрунту доступного для рослин азоту( за Корнфілдом ), 212 мг/кг ґрунту рухомого фосфору і 92 мг/кг ґрунту обмінного калію. Вимивання колоїдів органічного й мінерального походження із орного шару ґрунту та низький вміст гумусу, призводить до погіршення фізико – хімічних властивостей даного типу ґрунту, потенціал родючості якого є задовільним.
Дані ґрунти придатні для вирощування всіх основних сільськогосподарських культур.
Характеристика кліматичних умов
Клімат помірно-континентальний, обумовлений відносно недалеким розташуванням території ботанічного саду від акваторії південних морів. Початок весни припадає на другу декаду березня при перевищенні середньодобової температури повітря 0 ºС. Проте весняні заморозки бувають до 20–25 квітня, а в окремі роки трапляються і в першій декаді травня. Нічні заморозки, як правило закінчуються при переході середньодобових температур через +5 ºС. Довжина вегетаційного періоду становить 190–250 днів (табл. 1.2). Середня дата останнього та першого заморозків у повітрі співпадає з датами переходу середньодобових температур вище +10ºС і нижче восени. Цей період відповідає активній вегетації рослин з довжиною в середньому 155–160 днів.
Тривалість періоду з промерзанням ґрунту – 66–72 дні за глибини промерзання 50–55 см (коливається від 22 до 81 см). Сніговий покрив невеликий (20–25 см) і нестійкий. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 1,7–1,8. За середньобагаторічними показниками перехід середньодобової температури повітря через +5 ºС весною (початок вегетаційного періоду) проходить 6–10 квітня.
Перші заморозки на поверхні ґрунту бувають в останні п’ятиденці вересня, в повітрі – в першій декаді жовтня. Останні заморозки весною на поверхні ґрунту спостерігаються в другій п’ятиденці травня, в повітрі – в третій декаді квітня. Протягом року випадає 503–590 мм опадів, з них близько 70% – в теплий період року і 30% в холодний (Півошенко І. М., 1997).
Таблиця 1.2