Відповіді на питання з дисципліни «Тактика Авіаціі Повітряних Сил зсу»

1. Класифікація засобів повітряного нападу( азпн).

До засобів повітряного нападу відносяться літальні апарати, що здійснюють політ в порівняно щільних шарах атмосфери відповідно до законів аеродинаміки.

Унаслідок того, що зі збільшенням висоти польоту АЗПН щільність повітря істотно зменшується, відповідно зменшується й виникаюча у польоті аеродинамічна підйомна сила. Політ, обумовлений тільки впливом аеродинамічної підйомної сили, можливий у повітряному просторі до висот 35…40 км.

Звичайно класифікація зразків АЗПН здійснюється таким чином, щоб склади груп, які утворилися при цьому за відповідними ознаками, були по можливості рівними і, що найкращим чином (адекватно) відбивали зміст цих груп.

При визначенні класифікації АЗПН враховуються такі основні ознаки: спосіб управління (залежність від наявності екіпажу); рівень розв’язуваних завдань; цільове призначення; призначення та підпорядкованість організаційній структурі ЗС (командуванню); умови (місце) базування (розташування).

Окремі модифікації АЗПН, у свою чергу, можуть поділятися за принципом дії, конструктивним рішенням, способами бойового застосування й іншими ознаками.

За способом управління (залежності від наявності екіпажу) АЗПН поділяються на пілотовані та безпілотні.

Пілотовані АЗПН будуть мати, за прогнозами військових фахівців і різних організацій, у період до 2010-2115 років найбільше значення, як і раніше.

За рівнем розв’язуваних завдань та цільовим призначенням пілотовані АЗПН класифікуються на:

стратегічну авіацію (стратегічні бомбардувальники, стратегічні літаки-розвідники, стратегічні транспортні літаки, літаки далекого радіолокаційного виявлення і управління (ДРЛВ і У);

тактичну авіацію (ударні літаки, штурмовики, винищувачі, транспортні літаки);

авіацію Військово-морських сил (ВМС)(флоту) (авіаносна (палубна), базова (берегова), авіація морської піхоти, авіація берегової охорони, спеціалізовані літаки);

армійську авіацію (АА) (бойові вертольоти, транспортні вертольоти, спеціалізовані вертольоти, літаки,);

авіацію спеціального призначення (літаки розвідки і РЕБ, літаки управління і зв’язку, літаки-заправники, навчальні літаки та ін.).

За призначенням та підпорядкованості організаційній структурі ЗС (командуванню) пілотовані АЗПН відносять до: Військово-Повітряних Сил (ВПС); авіації ВМС (морської піхоти та берегової охорони); авіації ППО (ПС); авіації Сухопутних військ (СВ) чи АА; авіації стратегічного, оперативного чи тактичного командування.

За умовами (місцем) базування (розташування) пілотовані АЗПН поділяються на: повітряного базування (розташування); наземного базування (розташування); морського базування (розташування).

Безпілотні АЗПН в останні роки знаходять широке застосування і подальший розвиток.

За конструкцією безпілотні АЗПН класифікуються на:

безпілотні літальні апарати (БЛА) (з програмним управлінням чи дистанційно пілотовані (багаторазового та одноразового застосування));

керовані авіаційні ракети (класу “повітря-повітря”, класу “повітря-поверхня”, крилаті ракети);

керовані авіаційні бомби;

керовані авіаційні бомбові касети.

За рівнем використання (дальності дії) безпілотні АЗПН відносять до: стратегічних (Ддії понад 1000 км); оперативно-тактичних (250 км < Ддії < 1000 км); тактичних (Ддії < 250 км).

За завданнями, що вирішуються безпілотні АЗПН поділяються на ударні, розвідувальні, управління та РЕБ.

За способом запуску безпілотні АЗПН застосовують з суші, моря, повітря та космосу.

За способом наведення безпілотні АЗПН поділяються з інерційним, оптоелектронним, тепловізійним наведенням або радіонаведенням.

За масогабаритними характеристиками безпілотні АЗПН поділяють на малого розміру (до 1000 кг), середнього розміру (1000…2000 кг) та великого розміру (понад 2000 кг).