- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
3.2.1 Похибка по напрузі
Розглянемо похибку по напрузі:
Оскільки кут малий, то замість арифметичної різниці модулів векторів U1 і –U’2 можна взяти проекцію вектора АЕ на вісь –U’2. Таким чином, похибка визначається відрізком АF.
Кут між напругою на навантаженні U’2 і е.р.с. Е’2 складає декілька мінут, і ним можна знехтувати. Знайдемо проекції векторів I0r1, I0x1, (-I’2)(r1+r’2), (-I’2)(x1+x’2) на напрямок вектора –U’2 (на вертикальну вісь). Рівняння для похибки по напрузі прийме вигляд:
(3-3)
Рівняння (3-3) показує, що похибка складається з двох частин. Перша визначається струмом холостого ходу, друга – струмом навантаження. Для того, щоб зменшити похибку по напрузі, знижують активний і реактивний опір обмоток.
Для отримання малого активного опору беруться малі густини струмів в обмотках (біля 0.3 А/мм2). Завдяки малій густині струму в обмотках ці трансформатори слабо завантажені в тепловому відношенні.
Для зниження індуктивного опору обмоток х1 і х2 зменшують відстань між первинною і вторинною обмотками.
При заданій первинній напрузі U1 намагнічувальний струм є практично постійним. В цьому випадку згідно (3-3) похибка лінійно зростає при збільшенні струму навантаження І’2. Оскільки в номінальному режимі напруга U’2 мало змінюється при зміні струму навантаження І’2, то вихідна потужність Р пропорційна цьому струму. Залежність похибки по напрузі від потужності навантаження для одного з трансформаторів показана на рис.3.4, а.
На похибку впливає коефіцієнт потужності навантаження cos2. При зменшенні cos2 похибка зростає.
П
Рисунок 3.4 –
Залежність похибок трансформатора
напруги від навантаження
Тоді похибка знаходиться пропорційно дробу Н/Bm або обернено-пропорційно магнітній проникності а. Зазвичай робоча індукція в номінальному режимі вибирається в межах 1,0 – 1,1Т (матеріал осердя – сталь Э42 або Э310).
При зміні первинної напру-ги в межах від 0,5 до 1,1 магнітна проникність збільшується і по-хибка зменшується.
Слід відзначити, що похибка від струму холостого ходу мала порівняно з похибкою від струму навантаженя. Тому при вимірю-ванні напруги у вказаних межах похибка мало залежить від величини напруги живлення.
3.2.2 Кутова похибка
Кутова похибка визначається кутом між повернутою на 1800 вторинною напругою –U’2 і напругою U1. Враховуючи, що кут має дуже мале значення, то можна вважати, що ОЕ=ОF (рис.3.3).
Тоді
tg==EF/OЕ
або в кутових мінутах:
(3-4)
Похибка по куту складається також з двох частин: похибки по струму холостого ходу і похибки по струму навантаження.
З рівняння (3-4) випливає, що реактивний опір обмоток вносить від’ємну кутову похибку, а активний – додатну. Залежність кутової похибки від потужності Р при різному коефіцієнті потужності приведена на рис.3.4, б.
В режимі холостого ходу кутова похибка додатна. При чисто активному навантаженні (cos2=1) з ростом потужності похибка змінює знак і стає від’ємною. При cos2=0,5 кутова похибка лінійно зростає разом з потужністю і залишається весь час додатною. Слід відмітити, що характер навантаження (cos2) спричиняє більший вплив на кутову похибку, ніж на похибку по напрузі.
Компенсацію похибки по напрузі можна легко отримати шляхом зменшення кількості витків первинної обмотки. Якщо зменшити число витків первинної обмотки, то коефіцієнт трансформації стає меншим від номінального і вторинна напруга зростає. При цьому ми вводимо додатну похибку, яка компенсує від’ємну. Зазвичай вводиться така корекція, що при холостому ході трансформатор має максимально допустиму для даного класу точності додатну похибку.
Результуюча похибка по напрузі при відмотуванні первинних витків визначається за виразом:
(3-5)
На кутову похибку виткова корекція не впливає.
Кутову похибку в трифазних трансформаторах напруги можна скомпенсувати. В цьому випадку необхідна компенсація досягається шляхом застосування компенсуючих обмоток. При активному навантаженні вноситься додатна поправка. При індуктивному навантаженні застосовується інша схема з’єднань, яка дає від’ємну поправку.