Національний банк України

Державний вищий навчальний заклад

“Українська академія банківської справи Національного банку України”

Кафедра цивільно-правових дисциплін та банківського права

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

з дисципліни

“ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ”

для студентів заочної форми навчання

спеціальності “Правознавство”

Суми 2011

Укладач: Плотнікова М. В., асистент кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права.

ЗМІСТ

Вступ 4

Програма курсу 5

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань 11

Методичні вказівки щодо написання контрольних робіт 11

Перелік питань для контрольної роботи 14

Перелік задач для контрольної роботи 16

Перелік питань до заліку 23

Рекомендована література 26

Вступ

Вивчення курсу “Право інтелектуальної власності” має важливе значення в підготовці висококваліфікованих фахівців у галузі юриспруденції, оскільки в умовах стрімкого розвитку науково-технічного прогресу в сучасному світі інтелектуальна діяльність людини в різних сферах матеріального та нематеріального виробництва набуває все більшого значення. Тому юрист повинен орієнтуватися в питаннях законодавства щодо захисту авторських прав, механізмів припинення недобросовісної конкуренції, вирішення інших питань, пов’язаних з охороною прав на інтелектуальну власність. В цьому і полягає актуальність вивчення курсу “Право інтелектуальної власності”.

Метою вивчення курсу “Право інтелектуальної власності” є засвоєння чинного законодавства щодо основних інститутів права інтелектуальної власності, а саме авторського права та суміжних прав, патентного права, законодавства про правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг та законодавства про правову охорону нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності, а також ознайомлення з механізмом реалізації майнових та немайнових прав суб’єктів права інтелектуальної власності.

Предметом навчальної дисципліни є правові відносини, що виникають у зв’язку із створенням, використанням та захистом об’єктів права інтелектуальної власності.

По закінченню вивчення курсу “Право інтелектуальної власності” студенти повинні знати:

- юридичну природу права інтелектуальної власності;

- основні інститути права інтелектуальної власності;

- джерела правового регулювання відносин, пов’язаних з охороною і використанням об’єктів інтелектуальної власності;

- сутність авторського права та суміжних прав

- сутність патентного права;

- яким чином відбувається правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг;

­- яким чином здійснюється правова охорона наукових відкриттів, компонувань інтегральних мікросхем, раціоналізаторських пропозицій, порід рослин (тварин), комерційної таємниці;

- способи захисту майнових та немайнових прав суб’єктів права інтелектуальної власності;

- передбачену законодавством відповідальність для суб’єктів, які порушують законодавства про інтелектуальну власність.

Студент повинен вміти аналізувати діюче законодавство та виявляти прогалини в ньому, вирішувати практичні ситуації та застосовувати набуті знання в практичній діяльності.

Програма курсу

Студенти заочної форми навчання повинні самостійно опанувати дисципліну “Право інтелектуальної власності” за наведеною програмою. Програма курсу складається з переліку тем, кожна з яких містить основні поняття та питання, що мають бути освоєні студентами.

Тема 1. Інтелектуальна діяльність як об’єкт правової охорони. Історія розвитку законодавства про охорону інтелектуальної власності

Поняття інтелектуальної діяльності та її результату. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації. Спеціальні інститути цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати. Поняття інтелектуальної власності. Поняття права інтелектуальної власності. Специфіка права інтелектуальної власності. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності. Правова охорона інтелектуальної власності. Інститут виключного права. Строковість права інтелектуальної власності. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності. Інтелектуальна та промислова власність. Об’єкти права інтелектуальної власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність і зобов’язальне право. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування.

Формування елементів авторського права. Виникнення ідеї охорони авторського права. Статут королеви Анни. Справа «Дональдсон проти Беккета». Еволюція авторського права у Франції. Авторське право та філософські концепції Німеччини. Еволюція авторського права в США. Дві системи авторського права. Становлення міжнародної системи охорони авторського права. Становлення авторського права в Україні. Становлення міжнародної системи охорони суміжних прав. Становлення патентного права в Україні. Товарні знаки як знаки походження. Становлення міжнародної системи охорони товарних знаків. Історія охорони наукових відкриттів, компонувань інтегральних мікросхем, сортів рослин, порід тварин (селекційних досягнень), раціоналізаторських пропозицій, комерційної таємниці.

Тема 2. Система джерел правового регулювання відносин, пов’язаних з охороною і використанням об’єктів інтелектуальної власності

Система національних джерел авторського права (Конституція України, кодекси України, Закон України «Про авторське право та суміжні права», положення авторського права в інших законодавчих актах України). Міжнародні джерела авторського права: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; Всесвітня конвенція про авторське право; Договір ВОІВ про авторське право; Стандарти Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угоди TRIPS) щодо наявності, обсягу та використання авторських прав

Система національних джерел суміжних прав. Міжнародні джерела суміжних прав: Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення; Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм; Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники; Договір ВОІВ про виконання і фонограми; Стандарти Угоди TRIPS щодо наявності, обсягу та використання суміжних прав.

Система національних джерел патентного права (Цивільний кодекс України; Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»; Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»). Договори, які встановлюють міжнародну систему охорони промислової власності: Паризька конвенція про охорону промислової власності; Стандарти Угоди TRIPS щодо наявності, обсягу та використання прав на патенти і промислові зразки; Договір про патенту кооперацію; Договір про патентне право; Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури; Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків; Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію; Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків.

Національне та міжнародне правове регулювання відносин, пов’язаних із комерційними найменуваннями, торговельними марками, географічними зазначеннями.

Національні та міжнародні джерела правової охорони нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності.