Перша допомога в разі кровотечі

При перших ознаках кровотечі слід вжити заходів, що спрямовані на її зупинку.

Зупинка капілярної кровотечі

Капілярна кровотеча зупиняється швидко, якщо рану накрити чистим бинтом, зверху якого покласти шар вати, i рану перев'язати. Може бути використаний перев'язувальний пакет.

Зупинка венозної кровотечі

Небезпечними моментами венозної кровотечі є не тільки втрата значної кількості крові, але й імовірність всмоктування повітря в судини через пошкод-жені місця.

Венозну кровотечу краще за все зупинити стисною пов'язкою. На рану накладають чисту марлю, поверх неї нерозгорнутий бинт чи складену в кілька разів марлю або чисту носову хустинку i туго перев'язують. У випадку, коли відсутній перев'язувальний матеріал, треба негайно натиснути пальцями нижче місця поранення. У разі кровотечі з вени руки іноді достатньо просто підняти її догори. Але в будь-якому випадку після цього на рану слід накласти стисну пов'язку.

Зупинка артеріальної кровотечі

Це найбільш небезпечний вид кровотечі. При кровотечах із сонної, стегнової або пахвової артерій людина може загинути через 2-3 хв. Слiд негайно натиснути на артерію пальцем вище місця поранення. Натиснення здійснюють до тих пір, поки не накладуть стисну пов'язку. При кровотечі зі стегнової артерії однієї стисної пов'язки недостатньо. У таких випадках необхідно накласти джгут. Якщо під рукою немає джгута, то використовують носову хустинку, ремінь або краватку. Джгут накладають не більш ніж на 1 годину взимку та не більш ніж на 2 години влітку. Джгут накладають на кінцівки вище місця кровотечі. Спочатку на місце накладання джгута кладуть шар марлі або бинта. Пiд джгут підкладають записку із зазначенням часу накладання джгута або пишуть на лобі. Якщо транспортування пораненого до медичного закладу з тих чи інших причин не здійснено, то після 0,5 години джгут на 3-5 хв слід трохи ослабити для відновлення кровообігу. У разі будь-якої кровотечі, особливо, якщо постраждали кінцівки, треба слідкувати за тим, щоб поранена частина тіла перебувала в піднятому стані, та забезпечити її спокій.

Продовження ДОДАТКА 8

до Правил безпеки праці

в органах і підрозділах МНС України

При кровотечах з носової порожнини

Потерпілого кладуть на спину, піднімають голову i на перенісся кладуть холодні компреси або лід. Потерпілий стискає пальцями крила носа. При носовій кровотечі не можна промивати та спорожнювати ніс.

Кровотеча з легень

Кровотеча з легень може виникнути в разі сильних ударів грудної клітини, переломів ребер та в інших випадках. Потерпілий відкашлює яскраво-червону кров з піною та тяжко дихає.

Потерпілого кладуть у напівсидяче положення, під спину підкладають валик, на який він спирається, розстібають комір. Потерпілому забороняється рухатись i говорити. Якщо хворий опритомнів, його слід покласти на спину з трохи опущеною головою, руки i ноги трохи підняти, що сприяє кровонаповненню мозку i підтримує його діяльність.

У всіх випадках потерпілих необхідно терміново відправити до лікувального закладу.

Перша долiкарняна допомога в разі опіків

Розрiзняють такі ступені опіків;

1 - почервоніння шкіри;

2 - відшарування епідермісу (зовнішнього шару шкіри) з утворенням пухирів, що наповнені рідиною (плазмою крові);

3 - пошкодження всіх шарів шкіри з утворенням струпа - змертвіння тканин;

4 - обвуглювання тканин чи змертвіння шкіри, кісток, м’язів та сухожиль.

У разі опіків 2-4 ступенів i площі пошкодження більше за 10-15 % поверхні тіла розвивається шок; пульс i дихання стають частішими, шкірні покриви бліднішають, з'являється холодний липкий піт. Потерпiлий скаржиться на нудоту, головний біль, спрагу та загальну слабкість, виникає серйозна небезпека для його життя.

Перша долікарняна допомога в разі термічних опіків

Потерпілого необхідно вивести із зони високої температури, загасити на ньому одяг. На потерпілого треба відразу накинути кошму, брезент, ковдру або збити полум'я водою. Не можна відривати одяг від обгорілої шкіри, не рекомендується роздягати потерпілого. Оброблення місць опіку на тілі потерпілого проводиться за стерильних умов. Рот i ніс людини, що надає допомогу, а також потерпілого мають бути по можливості закриті марлею чи чистою носовою хусточкою, щоб під час розмови чи дихання з рота або носа на місця опіку не попадали бактерії, що можуть викликати зараження.

Продовження ДОДАТКА 8

до Правил безпеки праці

в органах і підрозділах МНС України

До обпечених місць не можна торкатися руками, відривати частини одягу, що прилипли до місця опіку.

Місця опіку слід накрити чистою марлею, але не змащувати ніякими мазями. Для пов'язки використовують стерильний бинт чи індивідуальний перев'язувальний пакет, що запобігають проникненню мікробів на рани. У разі великих площ опіку можна використовувати чисті простирадла. Для зменшення болю можна змочити пов'язку спиртом чи одеколоном. Ці речовини дезінфікують i вгамовують біль. Якщо з'явилися ознаки шоку, необхідно негайно викликати швидку допомогу, а до її приїзду треба дати потерпілому заспокійливе (настойку валеріани 30-40 крапель) i серцевий засіб (таблетку валідолу під язик).

Перша долікарняна допомога в разі хімічних опіків

Необхідно знати, яка саме речовина спричинила хімічний опік. Пiд впливом кислот на шкірі виникає сухий темно-коричневий чи чорний чітко окреслений струп. Луги викликають утворення сiро-брудних струпів, що нечітко окреслені.

Спочатку з потерпілого знімають одяг i білизну. Якщо опік викликаний кислотою, місце опіку обливають сильним струменем води на протязі 15-20 хвилин.

У разі опіків лужними розчинами місце опіку слід промивати водою на протязі не менше 15 хв. (категорично забороняється промивати водою опіки від негашеного вапна). Потiм ці місця закривають чистою марлею, бинтом. Потерпiлих необхідно доставити до лікувального закладу.

Перша допомога в разі отруєння чадним газом (оксидом вуглецю СО)

На пожежах при горінні різних речовин i матеріалів виділяються гази, дим, до складу яких входять токсичні речовини - продукти повного i неповного згоряння. Концентрація кисню в повітрі при цьому знижується, відтак вміст вуглекислого газу i оксиду вуглецю збільшується, а це призводить до того, що кров людини не збагачується киснем i вона відчуває в ньому гострий дефіцит.

Вдихання повітря , що має 0,5 % оксиду вуглецю, протягом декількох хвилин призводить до отруєння, а через 20-30 хв. настає смерть. Симптоми отруєння оксидом вуглецю - головний біль, слабкість, шум у вухах, нудота, блювання, втрата свідомості.

Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт i подихати киснем. У разі слабкого дихання чи його відсутності слід зробити штучне дихання. Пiсля отруєння допомагає також розтирання тіла, зігрівання ніг. Потерпілого необхідно доставити до лікувального закладу.

Продовження ДОДАТКА 8

до Правил безпеки праці

в органах і підрозділах МНС України