Інструктаж включав такі основні пункти:
- стіни будинку розбирають під постійним спостереженням майстра або виконавця робіт і в такій послідовності, при якій видалення однієї якої-небудь частини не викличе обвалення інший;
- забороняється одночасно розбирати конструкції в межах двох або більш ярусів (поверхів) по одній вертикалі незалежно від наявності перекриттів між ними;
- якщо в стінах або перекриттях необхідно пробити штраби й отвори, то до цих робіт можна приступити тільки в тому випадку, якщо під місцями пробивання немає людей.
- робітником забороняється перебувати на стінах, що розбираються, будинку, навіть якщо вони прив'язані запобіжними поясами до стійких частин будинку.
Кам'яні конструкції нерідко розбирають способом валки. У цьому випадку територію, на яку будуть валити стіни або інші конструкції, очищають і обгороджують;
- при розбиранні кам'яних стін утворюється багато пилу. Тому необхідно змочувати водою кладку, що як розбирається, так і утворюються купи щебеню і сміття;
- протягом усього періоду робіт з підведення фундаментів технічний персонал повинен стежити за станом стін і маяків, щоб вчасно вжити заходів проти можливих деформацій і осадки вище розташованих конструкцій;
- робітники, що безпосередньо беруть участь в розбиранні й ремонті кам'яних конструкцій, повинні користуватися індивідуальними захисними засобами: рукавицями, комбінезонами, респіраторами, окулярами з небиткими склом.
При розбиранні стін частина ланки працювала ручним і інструментом, частина електроінструментом, інші виносили будівельне сміття (див фото 5, 6, 7).
Завершальною роботою на практиці була штукатурка стін. Як завжди, перед початком ми пройшли інструктаж, який складався з таких пунктів:
- при виконанні штукатурних і облицювальних робіт необхідно працювати на справних риштуваннях, помостах, колисках та інших пристроях, дотримуючись вимог щодо їхнього виготовлення і встановлення, а також додержуючись правил техніки безпеки під час роботи на висоті;
- ручний інструмент, яким працює опоряджувальник, має бути справним. Дерев'яні ручки інструмента виготовляють із твердої деревини (бук, граб, береза), допустима вологість якої не більше 12 %. Вони повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з'єднані з інструментом;
- під час підготовки кам'яних поверхонь під штукатурку за допомогою ударних інструментів слід працювати в рукавицях і захисних окулярах;
- робітники, зайняті гасінням вапна, повинні працювати у спецодягу, гумових чоботях і рукавицях, респіраторі і окулярах.
- під час роботи із застосуванням штукатурних розчинів і мастик для закріплення плиток і лінолеуму, до складу яких входять леткі токсичні компоненти, слід користуватись захисними пристроями (респіратор, гумові рукавиці, окуляри тощо). Усі працюючі з такими матеріалами повинні пройти спеціальний інструктаж з правил безпечної роботи.
- брати руками будь-який розчин, незалежно від його складу, заборонено;
- виконувати облицювальні роботи з приставних драбин забороняється;
- розколювати і насікати плитки — керамічні, з природного каменю, мозаїчні та інші — слід так, щоб не травмувати близько працюючого робітника.
Переваги штукатурення стін:
* захищає від вологи, але пропускає повітря, дихає;
* дозволяє отримати різні текстури поверхні, залежно від наповнювача і способів обробки поверхонь;
* штукатурне покриття з двох боків значно збільшує міцність тонких цегляних перегородок;
* штукатурки із спеціальними наповнювачами служать тепло і звукоізоляцією, можуть захищати навіть від радіації.
Підготовка поверхні стіни до штукатурних робіт
В першу чергу треба зчистити стару штукатурку, що погано тримається (відлітає після пари легких ударів молотком); начисто видалити стару фарбу.
Якщо поверхня дуже гладка (бетон), слід зробити на ній зарубки зубилом і сталевою щіткою, в кладці прочистити шви на глибину 1 - 2 см, Знепилити поверхню за допомогою ганчірки або пилососа. Небезпосередньо перед роботою зволожити поверхню. Дерев’яну поверхню перед штукатуренням необхідно оббити штукатурною сіткою. На стіну треба прибити направляючі планки (тонкі рейки), задаючі площину штукатурки. У тих місцях, де стіна ”втиснула”, під рейки треба покласти компенсуючі підкладки.
Увага
1. Не варто штукатурити свіжоскладену стіну: при осіданні кладки, штукатурка може порепатися.
2. На бетонну поверхню не можна наносити гіпсовий розчин. Цемент і гіпс вступають один з одним в хімічну реакцію, штукатурка роздувається, а потім відпадає, гіпс проникає в поверхню стіни і руйнує її. Щоб уникнути цього на стіну наносять вапняний розчин завтовшки 0,4 см. Неприпустимо стикання гіпсу з цементним або покращеним вапняним розчином. Не можна робити штукатурку вапняним розчином по гіпсу, оскільки при висиханні вапно має усадку, а гіпс розширюється. При цьому вони відшаровуються один від одного і зовнішній шар відпадає. Так само треба обережно відноситися до закладення опалювальних елементів і кріплення електропроводки за допомогою гіпсу.
Приготування штукатурного розчину.
Готова штукатурна суміш розводиться з водою в пропорціях, вказаних на упаковці. Дуже густий розчин можна розвести краплею води, в дуже рідкий на декілька хвилин сунути суху цеглину. Цеглина швидко забирає зайву воду.
Набризг (нанесення штукатурки).
”Набризг” - нанесення розчину на стіну, процедура, яка вимагає великого навику. Необхідно кинути на стіну саме таку порцію розчину, яка потрібна в цьому місці, причому з такою силою і різкістю, щоб розчин прилипнув до стіни, а не розбризкався по сторонах або стік із стіни.
Є і більш простий (але і більш трудомісткий) спосіб нанесення штукатурки на стіну. Для початку необхідного сколотити ”полицю”. Ширина і висота - 12 см, довжина 1 м. Розчин завантажують в полку, полицю щільно притискують до направляючих рейок на стіні і поволі переміщають від низу до верху, одночасно рухаючи полицею з одного боку в інший. Полицю при цьому необхідно поступово нахиляти у бік стіни, щоб забезпечити надходження розчину до стіни.
Рис 6. Інструменти для штукатурення
Затирання штукатурки.
Затирання роблять через декілька годин після нанесення розчину на стіну, коли він стане жорстким, але ще не схопиться. Якщо почати затирати ту, що затерла дуже рано, нанесений розчин може цілим пластом повалитися із стіни, якщо надто пізно - розчин частково схопиться і не переміщатиметься від тих місць, де його багато (горби), туди, де його бракує (западини), а лише зрізатися з горбів.
Затирати розчин слід дошкою 2х12х100 см з двома ручками (напівтеркою), притискуючи її площиною до стіни і здійснюючи кругові рухи. При цьому направляючі рейки не дадуть зрізати дуже багато розчину.
Через добу після того, як затверділо рейки слід видалити, пази, що утворилися, заповнити розчином і затерти.
Якщо потрібний ще один шар штукатурки, рейки встановлюють наново і продовжують роботу. Товщина шаруючи штукатурки, що наноситься за один раз, не повинна перевищувати 2 - 3 см. Якщо необхідний товщий шар, наносять декілька тонких (2-ух см)
Не можна сушити штукатурку, включаючи центральне опалювання. Це приводить до її розтріскування і обпадання. Для висихання штукатурки необхідні не тільки тепло, але і свіже повітря, в якому міститься необхідний для схоплювання вуглекислий газ. Якщо його мало, то штукатурка висихає, але не твердне.
Шпатлювання штукатурки. У житлових приміщеннях обштукатурену поверхню слід шпаклювати. Шпаклювальну суміш наносять за допомогою шпателя перпендикулярними один одному, а потім затирають
Безпосередньо перед штукатуркою потрібно було підготувати поверхню.
Щоб штукатурний розчин міцно приставав до поверхні, вона повинна бути шорсткою, чистою, без пилу і масних плям. Природної шорсткості поверхні недостатньо для міцного зчеплення її з розчином, тому на ній під час підготовки до штукатурення створюють штучну шорсткість.
Під час підготовки поверхні стін до штукатурки ми дотримувались таких правил:
- цегляні поверхні стін, виконані у пустошовку, перед штукатуренням обмітають від пилу і змочують водою. Цегляні поверхні з швами, заповненими розчином, а також бетонні поверхні насікають троянкою, зубилом, насікальним молотком тощо, утворюючи на них похилі борозни 3—5 мм завглибшки на відстані 50—80 мм одна від одної. Виконуючи цю операцію, треба працювати в захисних окулярах і рукавицях, користуючись справним інструментом.
- після насікання поверхню очищають від пилу віниками, щітками або за допомогою стиснутого повітря, що подається в приміщення по шлангах від компресорної установки, і рясно змочують водою, аби під час штукатурення вода з розчину не так швидко всмоктувалась у поверхню. Змочують і промивають поверхню водою, набризкуючи її щітками або з шлангів, підключених до водопровідної мережі.
- кам'яні поверхні очищають від різних плям металевими щітками, а напливи з твердого розчину та камені, що виступають, зрубують зубилом. Якщо поверхня забруднена на значній площі, її очищають піском за допомогою піскоструминних апаратів. Штукатурити починають через 1—2 год після змочування поверхні водою.
Далі ми приступили до монтажу блок хаусу на внутрішніх стінах приміщення.
Блок хаус - це панелі, які виготовляються з дерева. Такі панелі мають напівкруглу лицьову сторону, яка імітує оциліндровані колоди. Тильна сторона представляє собою рівну поверхню з двома поздовжніми пазами, що покращує вентиляцію і знімає напругу. Для зручності монтажу на верхньому ребрі панелі передбачений шип, а на нижньому - паз.
Стандартні розміри панелей: ширина - 9,9-22 см, товщина - 2,2-4,5 см, довжина - до 6 м. Оптимальна довжина для обшивки будинку або лазні - близько 3 м.
Блок хаус найчастіше виготовляють із хвойних порід деревини (ялина, сосна, модрина), що підвищує довговічність цього матеріалу.
Монтаж блок хауса
Для зовнішньої обробки фасадів будівель конструкції будь-якого типу, будь це цегляні стіни, або стіни виконані з дерев'яного бруса, а також з блоків усіх допустимих видів, рекомендуємо застосовувати блок хаус, який додасть стінам красивий вид дерев'яного будинку. При правильному монтажі він буде служити довго. Для обшивки фасаду великої будівлі радимо застосовувати широкий блок хаус. Для обробки невеликих будівель типу лазні - застосовується більш вузький блок хаус.
Після установки маяків можна використовувати термоізоляційний матеріал типу «Урса» (URSA) або подібний, уклавши його між маяків на гідроізоляцію. Поверх шару термоізоляції встановлюємо ще один шар «пергаміну». За допомогою електродрилі висвердлюємо отвори в блок хаусі, застосовуючи шурупи, кріпимо блок хаус на маяки. Отримані отвори закладаємо за допомогою дерев'яних заглушок і клею «ПВА».
Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
Рис. 4
Рис. 5
ВИСНОВОК
Після проходження практики ми розширили та закріпили теоретичні знання та отримали виробничі навики з вибраної спеціальності. Отримали навики для правильного застосування матеріалів, машин, обладнання, інструментів.
За час проходження практики ми виконували такі роботи:
- транспортування і укладання бетонної суміші;
- демонтаж перегородок;
- кладка стін;
- пробивання отвору в перекритті;
- штукатурка стін;
- монтаж блок хаусу.
Під час роботи ми працювали з новими сучасними інструментами, які є зручними та ефективним у експлуатації.
Опанували технологію кладки, штукатурки стін та монтаж блок хаусу, при цьому ознайомились з технікою безпеки при цих роботах.
Навики які ми набули під час проходження виробничої практики допоможуть нам у подальшому житті.