Лекція №8 Тема. Оформлення формул, таблиць, рисунків в авторському і видавничому оригіналах

1. Подання в оригіналі формульного матеріалу.

2. Подання в оригіналі таблиць.

3. Подання в оригіналі рисунків.

1. Подання в оригіналі формульного матеріалу

1. Якщо оригінал подається в рукописному вигляді, то виписувати формули слід так, щоб було чітко видно різницю між великими і малими літерами. Якщо великі і малі літери однакові за накресленням, то їх розмічають так: К (підкреслюють цю літеру двома рисочками знизу), к (підкреслюють цю літеру двома рисочками зверху).

2. Якщо використовуються літери різних алфавітів, подібні за графічним накресленням, то на полях їх пояснюють: к – укр.; k – лат.

3. Літери грецького алфавіту обводять або підкреслюють червоною пастою, готичного – синьою.

4. Символи, позначені у формулах латинськими буквами набирають курсивом.

Крім: 1) основних математичних скорочень: log, lim.

2) тригонометричні функції: tg, cos, sin.

3) хімічні елементи: H, HСl.

Їх набирають прямим шрифтом!!!!!!

5. Букву О у рукописних оригіналах відрізняють від нуля тим, що її розмічають на курсив, а нуль – горизонтальною прямою дужкою знизу.

6. геометричні знаки ( ) тощо можна ставити ТІЛЬКИ при літерах: АВ ║,СD, ∆ АВС. Без буквенних позначень геометричних об’єкт<ів ці знаки НЕ вживаються.

7. Щоб у рукописному оригіналі не сплутати знак градусу (º) з нулем (0), треба робити на полі проти рядка з цим знаком відповідні помітки.

8. Формули повинні бути написані виразно і чітко. Усі знаки повинні бути правильно розміщені за змістом формули. Під час написання формул треба зберігати розмірні співвідношення знаків та інтервалів.

9. Математичні знаки у всьому видані повинні бути одногарнітурними й однотипними.

10. Символи або цифри і символи, що йдуть один за одним і не розділені знаком, набирають без відбивки: .

11.Знаки співвідношень між частинами формули (=; >; <), знаки дій (+; –;

; :) І знаки геометричних образів ( ) відбиваються від попередніх і наступних елементів формули на два пункти:

12. В однорядковому наборі середня лінія має проходити посередині знаків =, +, -

Наприклад:

13. У дворядковій (кількарядковій) формулі ділильна лінійка має стояти точно на тій самій лінії, що й середина знаків =, + в однорядкових частинах формули: .

14. Індекси у математичних термінах не відбивають:

15. Знак суми розмічаємо як грецьку літеру.

-в однорядковому наборі середня лінія цього знака має проходити посередині знаків рівності, плюса, мінуса тощо: .

-у кількарядкових – проти основної лінії дробу: ;

-якщо в знаці є верхні і нижні підключки, то їх розташовують точно під і над знаком:

16. Дужки мають бути такого кегля, щоб вони могли закривати найвищу частину формули: .

17. Дужки одного виду повинні бути однакової висоти. У разі використання однакових за накресленням дужок зовнішні дужки мають бути за розміром більші від внутрішніх: .

18. Дужки відбиваються від елементів формули, розміщених із зовнішньої сторони, на 2 пункти, але показник степеня, що стоїть за дужкою, набирають не відбиваючи:

19.Знак кореня в оригіналі має бути такого розміру, щоб він охоплював усі елементи підкореневого виразу.

20 . Індекси у формулах:

а) позначені літерами грецького алфавіту, українського та російського, а також хімічні символи, включені як індекси, набирають прямим шрифтом без крапки!!!!!!

,

б) індекси, що являють собою скорочення одного слова мовою видання (укр.., рос.), набирають прямим шрифтом без крапки!!!!

,

в) індекси, складені з кількох скорочень українських або російських слів, пишуть прямим шрифтом з крапками після всіх скорочень, крім останнього.

(х.х. – холостий хід)

(к.з. – коротке замикання).

г) індекси, набрані латинськими літерами, набирають курсивом.

21. ПЕРЕНОСИ У ФООРМУЛАХ

а) Переносити формули можна на таких знаках: =, +, -, <, ≥, ≤, (.) – при цьому знак множення перетворюється на ×. А знаки, на яких переносять, повторюють у кінці рядка і на початку перенесеного.

б) не можна переносити на знаках ділення (:) і границі (÷).

22. Знак множення у вигляді крапочки (.) використовують ТІЛЬКИ ПЕРЕД ЧИСЛАМИ!! .Наприклад: .

Перед буквенними символами після дужок і перед ними крапку не ставлять:

23. Після парантеза (фігурної дужки), що об’єднує декілька формул, розділових знаків НЕ СТАВЛЯТЬ.

Наприклад:

24. В інших випадках при переліку формул, розміщених в окремих рядках, після кожної з них ставлять (;), після останньої – розділовий знак, якого вимагає граматична структура речення (найчастіше крапку).

25. НУМЕРАЦІЯ ФОРМУЛ:

а) номер формули пишуть у круглих дужках і виключають у правий край сторінки.

б) номер може складатися із номера розділу і порядкового номера формули у цьому підрозділі.

Наприклад: (1.3)

26. У поясненні до формули (експлікації або легенді) розшифровуються усі символи цієї формули.

При цьому:

- слово де, з якого починається експлікація, пишуть після формули, з нового рядка без абзацу. Двокрапку НЕ ставлять.

- символи починають набирати у тому самому рядку, що й слово де.

- символи розшифровують у такій послідовності, як вони наведені у формулі.

- якщо формула у вигляді дробу, то спочатку пояснюються символи чисельника, а потім ті, що подані у знаменнику.

- символ відділяють від його розшифровки знаком тире, а після розшифровки ставлять ;