- •Лабораторна робота № 1 Основні об’єкти Matlab. Інтерфейс та можливості пакету.
- •Мета роботи
- •Завдання на лабораторну роботу
- •3 Основні теоретичні відомості і вказівки до виконання роботи
- •3.1 Режими роботи пакета. Деякі прийоми роботи з пакетом MatLab
- •3.2 Команди керування вікном
- •3.3 Робота з mat-файлами
- •3.4 Типи та формати даних
- •3.5 Системні змінні
- •3.6 Елементарні математичні функції пакета
- •3.7 Текстові коментарі
- •4 Контрольні питання
3.1 Режими роботи пакета. Деякі прийоми роботи з пакетом MatLab
Після входу в середовище пакета на екрані розкривається вікно (Рис. 1.1), у якому з'являється символ ">>", що сигналізує про готовність пакета до роботи.
Рис. 1.1. Вигляд вікна середовища пакета Маtlab.
Починаючи з цього моменту кожна команда з клавіатури буде сприйнята, інтерпретована і після цього виконана. Результат обчислення значення виразу є доступним як значення змінної, якій приписаний вираз. Так, команда:
>> змінна = вираз
Після натискання клавіші “Enter” порахує значення виразу, змінна буде внесена до робочої області WorKspace, а на екран з’явиться результат.
Пакет MatLab має деякі особливості:
вбудовані функції (наприклад sin x) записуються стрічними буквами, та їх аргументи вказуються в круглих дужках;
значення змінних, записаних стрічними і заголовними буквами (приклад А и а) будуть різними;
для блокування виводу результату обчислень деякого вираження після нього треба установити знак «;» (крапка з комою);
у деяких випадках математичне вираження, що вводиться, може виявитися настільки довгим, що для нього не вистачить одного рядка. У цьому випадку частину виразу можна перенести на новий рядок за допомогою знака три крапки «...», наприклад:
пакет MatLab є насамперед програмою для роботи з матрицями, тому звичайні математичні операції *, /, +, - виконуються в матричному виді. Для поелементного розподілу, множення, додавання і вирахування використовується спеціальний оператор «.» (крапка), наприклад >> ;
елементи векторів і матриць записуються в квадратних дужках розділені між собою пробілами або комами, наприклад і – ці записи є ідентичними.
3.2 Команди керування вікном
Корисно відразу засвоїти деякі команди керуванням вікном командного режиму:
clc – очищає екран і розміщає курсор у лівому верхньому куті порожнього екрана;
home – повертає курсор у лівий верхній кут вікна;
echo <file_name> on – включає режим висновку на екран тексту Script-файлу (файлу-сценарію);
echo <file_name> off – відключає режим висновку на екран тексту Script-файлу;
echo <file_name> – змінює режим висновку на протилежний;
echo on all – включає режим висновку на екран тексту всіх m-файлів;
echo off all – відключає режим висновку на екран тексту всіх m-файлів;
more on – включає режим посторінкового висновку (корисний при перегляді великих m-файлів);
more off – відключає режим посторінкового висновку (у цьому випадку для перегляду великих файлів треба користатися лінійкою прокручування);
diary file_name.txt – веде запис на диск усіх команд у рядках введення й отриманих результатів у виді текстового файлу з зазначеним ім'ям;
diary off – призупинити запис у файл;
diary on – знову починати запис у файл.
Зверніть особливу увагу на застосування клавіш і . Вони використовуються для підстановки після маркера рядка введення >> раніше введених стрічок, наприклад для їхнього виправлення, чи дублювання або доповнення.
Для усунення певних змінних чи функцій з робочої області пакета застосовується команда: >> clear назва І, назва 2, ..., де назва 1, назва 2,... - імена змінних чи назви функцій, якщо потрібно усунути усі змінні або функції застосовується >>clear all.
Пакет має розбудовану систему допомоги (help), доступ до якої можна отримати як з командної стрічки: >> help – видає назви всіх доступних файлів допомоги; >> help ім’я файлу – допомогу в роботі з окремим файлом, так і використовуючи команди пункту меню Help.
У випадку великих програм, під час використання циклічних операторів доцільніше записати необхідну програму у вигляді m-файлу, а потім подати його назву в командній стрічці. У випадку необхідності програму з файлу можна вивести на екран за допомогою команди type. Створення такого файлу можна здійснювати за допомогою будь-якого текстового редактора, навіть поза пакетом.
Для ілюстрації можливостей пакета та окремих його tооlbох-ів служать численні демонстраційні програми, що працюють у багатьох випадках у діалоговому режимі з розвинутою системою пояснень дій, які виконує пакет. Для доступу до описаних вище ілюстрацій роботи пакета необхідно в командній стрічці набрати: >> demo. Відкривши за допомогою "мишки" необхідний каталог у дереві каталогів, користувач отримує доступ до демонстраційних файлів, запуск яких здійснюється за допомогою клавіші Run.