- •Тема 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії.
- •1.1. Фінансова наука: предмет і методи. Фінансові відносини.
- •1.2. Фінанси як історична та економічна категорія. Сутність фінансових ресурсів.
- •1.3. Функції та роль фінансів у розвитку суспільного виробництва.
- •1.4. Система фінансових категорій, їх взаємозв’язок.
Тема 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії.
План
1.1. Фінансова наука: предмет і методи. Сутність фінансових відносин.
1.2. Фінанси як історична та економічна категорія. Сутність фінансових ресурсів.
1.3. Функції та роль фінансів у розвитку суспільного виробництва.
1.4. Система фінансових категорій, їх взаємозв’язок.
1.1. Фінансова наука: предмет і методи. Фінансові відносини.
Фінансова наука входить до складу соціально-економічних наук.
Фінанси як наука вивчають явища і процеси, які здійснюються в державі при створенні і використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного і соціального розвитку.
Спрощене, побутове сприйняття фінансів пов’язане із грошовими відносинами та фінансовою діяльністю, що відображається у доходах і витратах суб’єктів фінансових відносин.
Глибинне, глобалізоване розуміння фінансів передбачає цілісне уявлення про фінанси і фінансову систему як єдине ціле та характеризує сутність відносин, що складаються в суспільстві у процесі руху вартості створеного ВВП.
Предметом фінансової науки є діяльність держави, суб’єктів господарювання, організацій та громадян, що пов’язане зі створенням та використанням фондів фінансових ресурсів.
На практиці предмет фінансів втілюється у фінансових відносинах – це система грошових відносин, пов’язаних з розподілом, перерозподілом, формуванням і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів для задоволення суспільних, колективних та індивідуальних потреб.
Фінансовими відносинами є грошові відносини, які виникають між:
державою і підприємствами;
державою і населенням;
підприємствами;
підприємствами і;
окремими ланками фінансової системи.;
всередині підприємства.
Об’єктами фінансових відносин виступають:
вартість валового внутрішнього продукту – додана вартість, вироблена у країні виробниками товарів, робіт, послуг за рік (заробітна плата, прибуток, амортизація, непрямі податки, позичковий процент, рента);
національне багатство – вартість нагромаджених в країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів (основні засоби, матеріальні ресурси, золото-валютний запас, природні ресурси).
Залежно від співвідношення елементів об’єкту фінансових відносин можна виділити нормальну фінансову ситуацію в країні, коли основним об’єктом фінансів є ВВП, і кризову фінансову ситуацію, коли ВВП не вистачає для формування доходів і фінансових ресурсів, що призводить до зменшення національного багатства.
Суб’єктами фінансових відносин є держава, юридичні та фізичні особи.
Фінансові відносини носять суперечливий характер: кожен з суб’єктів прагне отримати якомога більшу частку об’єкту. Збалансування інтересів суб’єктів фінансових відносин досягається встановленням оптимальних пропорцій розподілу ВВП, а також забезпеченням його зростання.
Системи науково встановлених критеріїв оптимальності розподілу ВВП не існує.
Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об’єктивних законів і закономірностей, найстійкіших зв’язків та залежностей між фінансовими явищами у сфері фінансів та доведення теоретичних розробок до практичного впровадження.
При дослідженні фінансових відносин фінансова наука використовує систему методів:
діалектичний метод, який базується на аналізі, синтезі, індукції, дедукції, абстракції, аналогії.
економіко-статистичні методи, які включають балансовий та нормативний;
метод коефіцієнтів;
економічне моделювання.