Практична робота № 1

Проведення розборки та зборки комп'ютера

Мета роботи: ознайомлення з внутрішньою структурою комп'ютера та проведення на практиці розборки та зборки комп'ютера.

Інструменти та прилади: гайковий ключ на 1\4”, ключ на 3/16”, викрутка.

Короткі теоретичні відомості

Системні блоки комп’ютерів мають таки типи корпусів:

• корпус типу Deѕktop;

• корпус типу Tower;

• корпус типу Mini-Tower;

• корпус типу Midi-Tower;

- корпус типу Ѕuper-Big-Tower;

• корпус типу FileServer.

Корпус типу Deѕktop

Типи корпусів Deѕktop (Deѕktop — письмовий стіл), поєднує групу найбільш часто застосовуваних корпусів, тому їх можна розглядати як стандартні.

Найбільшим недоліком цих корпусів є та обставина, що вони займають багато місця. При цьому установка монітора на корпусі РС утрудняє його використання і не відповідає існуючим ергономічним стандартам. Звичайно, корпус Deѕktop можна поставити на бік і розташувати під столом. Однак це можливо лише в тому випадку, якщо комп'ютер не має таких конструктивних елементів, як, наприклад, привід CD-ROM, робота якого можлива тільки в горизонтальному положенні.

Габарити таких корпусів складають, як правило, у ширину і довжину близько 45 см, у висоту близько 20 см. Корпус Deѕktop призначений для розміщення в ньому блоку живлення потужністю від 150 до 250 Вт. Такої потужності вистачає для живлення всіх елементів РС. Deѕktop має досить простору для монтажу всіх компонентів.

Придбавши корпус типу Deѕktop, необхідно звернути особливу увагу на те, щоб корпус був оснащений трьома змінними блоками висотою 5,25”, для наступного нарощування функціональних можливостей РС, наприклад, приводом CD-ROM чи приводом стримера.

Останнім часом у зв'язку із широким поширенням Multimedia була розроблена спеціальна модифікація корпусу типу Desktop, обладнаного убудованими стереофонічними акустичними системами. Така конструкція вже давно використовується в комп'ютерах типу Macintoѕh. На передню панель виведені регулятори голосності і балансу звуку. Превага таких корпусів очевидна: ви звільняєте свій стіл від зайвих проводів і вам не буде потрібно спеціальне місце для акустичних систем.

У деяких конструкціях на передню панель також виведений регулятор тембру і гнізда для підключення мікрофона і головних телефонів. Приклад корпусу Desktop представлений на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Корпус типу Desktop

Розкриття корпусу типу Deѕktop

Якщо корпус не з кришкою, що захлопується, (застаріла модифікація), то з обох боків корпусу знаходиться по два гвинта плюс ще один гвинт на тильній стороні чи ж усі п'ять гвинтів розташовані на тильній стороні.

Для демонтажу кришки є дві можливості:

1. Якщо передня частина зв'язана з материнською платою, то кришка піднімається за нижній кант і відкидається назад.

2. Якщо передня частина зв'язана з кришкою, то кришка легко піднімається і відтягається вперед.

Корпус типу Tower

Корпуса типу Deѕktop були стандартними, поки не з'ясувалося, що багато користувачів не хочуть захаращувати своє робоче місце.

Цьому сприяла та обставина, що в міру удосконалювання і розвитку РС необхідність доступу до їх конструктивних елементів стала виникати досить рідко. Накопичування даних, як правило, відбувається на твердому диску. Доступ до дисковода здійснюється тільки при передачі даних або при виготовленні страхових копій. Утім, є ще два елементи, які повинні бути розташовані на панелі керування корпусу РС. Це кнопка включення (відключення) живлення РС і кнопка скидання системи Reѕet, яка, у залежності від застосовуваного програмного забезпечення, використовується (чи повинна використовуватися) нечасто. З огляду на вищевикладене з'явилася можливість розміщати корпус нової конструкції під робочим столом.

Тип корпусу Tower зображен на рис. 1.2.

Р ис. 1.2 Тип корпусу Tower

Розкриття корпусу типу Tower

Корпус типу Tower можна легко відкрити. Цей корпус складається з двох вигнутих у формі букви U сталевих аркушів, уставлених друг у друга. Зустрічаються два варіанти:

1. У дешевих корпусах частина кожуха зникає під фронтальним обшиванням, яке утримує його на фронтальній частині. На зворотній стороні по периметру (праворуч і ліворуч) можна знайти три для Big-Tower і чотири для Ѕuper-Big-Tower гвинта, що утримують кришку на тильній стороні. Після видалення гвинтів кришку беруть у нижній третині і злегка піднімають. Кришка виходить з нижньої частини корпусу. Після цього її беруть рукою за верхній край і легким ривком висмикують із фронтальної частини корпусу.

2. Альтернативу цієї конструкції представляють корпуса, у яких бічна стінка може відкидатися подібно кришці шафи; однак для цього необхідно вилучити два гвинти, що звичайно знаходяться безпосередньо на фронтальному обшиванні чи на тильній частині корпусу конструкції.

Багато корпусів типу Tower виробляються з кришкою, що відкидається. Це грамотне рішення - кришка захищає елементи конструкції від улучення пилу.

Mini-Tawer

Корпус Mini-Tower можна порівняти з корпусом типу Deѕktop, установленому на бік. Габарити Mini-Tower ідентичні габаритам корпусу Deѕktop. B більшості випадків Mini-Tower має два знімних блоки для 5,25” FDD, два системних блоки для 3,5” FDD і схований блок для вінчестера. Потужність блоку живлення ідентична потужності аналогічних блоків, встановлюваних у корпуси Desktop.

Корпус типу Mini-Tower не має великої переваги перед корпусом Deѕktop. Звичайно корпус Tower розташовується поруч зі столом, завдяки чому звільняється робочий простір. Через малі розміри Mini-Tower, кнопки Reset і включення живлення розташовуються на невеликій висоті від підлоги, тому доступ до них утруднений для користувача. Доступ до дисковода також вимагає визначених зусиль, хоча все це залежить від того, де ви розташуєте свій системний блок.

Інший недолік полягає в тім, що кабель клавіатури і монітора має стандартну довжину, що накладає визначені обмеження на подальшу можливість розміщення системного блоку і приєднання цих кабелів до роз’ємів на зворотній стороні корпусу неможливо для Mini-Tower, розташованого далеко від поверхні столу.

Midi-Tower

Корпус типу Midi-Tower трохи більше Mini-Tower і складає у висоту близько 50 см. У Midi-Tower замість двох блоків для приводу розміром 5,25” є три таких блоки, а в іншому конструктивні можливості подібні з можливостям корпусу Mini-Tower.

BigeTower

Корпус Big-Tower є найбільш оптимальною конструкцією, якщо досить місця поруч з письмовим столом чи під ним.

Корпус Big-Tower має великі можливості у відповідності зі своїм іменем.

Звичайно він обладнаний 6 відсіками для установки приводів розміром 5,25”, а іноді ще двома відсіками розміром 3,5”. Як правило, корпус має спеціальні убудовані рами для установки приводів 3,5”. Таким чином, з їх допомогою користувач у разі потреби може установити у відсіку 5,25” привід 3,5”.

Габарити Big-Tower складають по ширині близько 48 см, у висоту близько 63 см і в довжину близько 20 см. Усі розміри є приблизними і можуть варіюватися.

Конструктивно блоки живлення однакові, відрізняються тільки потужністю. Потужність блоків живлення корпусів Big-Tower, Ѕuper-Big-Tower вище потужності блоків живлення раніше згаданих корпусів. Це розуміється можливістю установки в цих корпусах значно більш широкої номенклатури конструктивних елементів, що у свою чергу вимагає більш високої енергетичної потужності блоку живлення.

І

Ѕuper-Big-Tower

Ця “вежа” по своїх параметрах незначно відрізняється від корпусу типу Big-Tower. Єдиною відмінністю є висота корпусу, що складає близько 73 см. Корпус Ѕuper-Big-Tower примітний тим, що має дві чи три додаткові монтажні рами для установки компонентів розміром 5,25”, у які можна установити, наприклад, три вінчестери подвійної висоти.

Корпус типу FileServer

Під FileЅerver розуміється головна обчислювальна машина в мережі, що у відповідності зі своїм оснащенням, потужністю і конфігурацією повинна постачати даними і координувати роботу чисельних робочих станцій.

Корпус FileЅerver є самим дорогим корпусом. Габарити складають 73 см у висоту, від 30 до 35 см у ширину, близько 55 см у довжину. Як правило, у корпусі є вісім блоків для приводів розміром 5,25”, і кілька блоків для приводів 3,5”.

У корпусі FileЅerver з погляду корисної площі можна було б цілком розмістити три обчислювальних машини звичайної конфігурації. Такі корпуси застосовуються тільки у відповідних мережах, причому головний комп'ютер може обслуговувати більш 100 робочих місць.

Корпус має колеса, що дозволяють без особливих зусиль, пересувати комп'ютер. На передній панелі знаходиться безліч оптичних індикаторів і інших елементів сервісу, що дозволяють контролювати і сигналізувати про всі зміни в роботі комп'ютера.

Потужність блоку живлення корпусу FileЅervcr найбільша, у порівнянні з потужністю всіх розглянутих вище типів корпусів. Уявіть собі корпус FileServer, у якому розміщені чотири 5,25” блоки подвійної висоти, кожний з яких у момент запуску споживає струм близько 7 А. Таким чином, для роботи чотирьох аналогічних компонентів блок живлення повинен забезпечувати струм близько 28 А, а при напрузі живлення +12 В це складе 336 Вт споживної потужності. Для корпусу FileЅervcr, як правило, застосовуються блоки живлення потужністю до 350 Вт. Тому що материнська плата й інші компоненти повинні бути забезпечені необхідним живленням, тому тут не можна заощаджувати на потужності блоку живлення. Для стандартної конфігурації РС цілком достатньо потужності блоку живлення 200—250 Вт. Реально при роботі комп'ютера споживана потужність звичайно на 60—80 Вт менше, ніж розраховано припустима величина. Приклад корпусу типа FileServer приведений на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Тип корпусу FileServer

Для розборки комп’ютера необхідно виконати наступні дії:

Зняття кришки корпусу

1. Вимкніть комп'ютер та виньте шнур живлення з розетки системного блоку.

2. Повернить системний блок таким чином, щоб перед вами була його задня сторона, та визначить розташування гвинтів (рис. 1.4 ).

3. Відкрутіть гвинти кріплення кришки.

4. Здвиньте та зніміть кришку системного блоку (рис.1.5).

Демонтаж плат адаптерів

1. Зніміть кришку і виньте з системного блоку плати адаптерів.

2. Запишіть, в яких слотах встановлені плати адаптерів, замалюйте їх розташування.

3. Відкрутіть гвинт кріплення плати адаптера.

4. Перед зняттям плати адаптера помітьте усі підведені до неї кабелі (звичайно кольорова мітка на одній стороні плоского кабеля відповідає контакту, роз’єм живлення майже завжди зроблений так, щоб його можна будо під'єднати тільки визначеним чином).

5. Обережно виньте плату за краї.

6 . Запишіть положення всіх перемичок та перемикачів на платі, особливо якщо на неї нема документації (навіть якщо документація є, фірми-виробники майже завжди використовують недокументовані доповнюючі перемички та перемикачі, наприклад, для настройки або тестування).

Рис. 1.4. Задня панель системного Рис. 1.5. Розташування основних

блоку елементів системного блоку

Перемички та перемикачі на платі звичайно маркіруються. Наприклад, визначення SW1 та SW2 (абрівіатура від Switch) вказує на перемикачі 1 та 2, а значення J1 та J2 (абрівіатура від Jumper) – на перемичкі 1 та 2. Якщо ви в процесі роботи зміните положення перемичок або перемикачів, то раніше зроблені записи дозволять вам встановити початкову конфігурацію. Краще всього для кожної плати адаптера зробити окремий схематичний малюнок.

Демонтаж дискових накопичувачів

Зняти дискові накопичувачі дуже легко. Накопичувачі на гнучких, жорстких дисках та CD-ROM демонтуються однаково.

Перед тим як знімати жорсткий диск бажано зберегти його вміст. В старих накопичувачах необхідно запаркувати головки, в нових моделях парковка головок здійснюється автоматично при вимиканні живлення. При необережному ставленні до диску ви можете пошкодити його або загубити данні.

Для того щоб зняти дисковий накопичувач, спочатку зніміть кришку корпусу. Після цього виконайте наступні дії:

1. Накопичувач кріпиться до корпусу гвинтами за допомогою спеціальної металевої накладки або кутків. Найдіть гвинти кріплення, відвертіть та зніміть їх.

Дисковод

Кабель керування

Кабель живлення

Провід заземлення

Рис. 1.6. Відключення кабелів дисководу

2. Від'єднайте кабелі живлення та інтерфейсні кабелі (рис. 1.6). В правильно зібраному комп'ютері контакт 1 в плоскому кабелі визначені кольором. Роз’єм живлення повинен бути оснащений ключем, щоб його неможливо було вставити навпаки.

3. Повністю висуньте накопичувач із системного блоку.

Демонтаж блока живлення

Блок живлення звичайно прикріплено чотирма гвинтами до задньої панелі системного блоку та фіксуючими охоплювачами – до корпусу. Іноді, щоб зняти блок живлення, приходиться виймати дискові накопичувачі. Можливо, достатньо буде здвинути їх вперед, щоб звільнити місце для роботи з блоком живлення.

Зніміть кришку корпусу. Якщо місця для зняття блока живлення недостатньо, то висуньте необхідні плати адаптерів та дискові накопичувачі. Потім виконайте наступні дії:

1. Відвертіть чотири гвинта кріплення блока живлення на задній панелі системного блока (рис. 1.7).

Роз’єми блоку живлення

Рис. 1.7. Кріплення блоку живлення до задньої панелі корпусу

Рис. 1.8. Кабель живлення системної плати

Гвинти кріплення блоку живлення

2. Від'єднайте кабелі, які йдуть від блока живлення до системної плати (рис.1.8.). Від'єднайте кабелі живлення дискових накопичувачів.

3. Змістіть блок живлення в сторону для звільнення охоплювачів в нижній частині блоку ( якщо вони є ). Підніміть його та висуньте із системного блоку.

Демонтаж системної плати

Після того як ви знімете всі плати адаптерів, можете висунути і системну плату, яку ще називають материнською платою (motherboard). Системна плата встановлюється на декількох пластмасових стояках, завдяки яким створюється зазор між платою та металевим днищем.

Стояки вставлені в існуючі в днищі прорізи. Знімайте системну плату тільки разом зі стояками та не відокремлюйте їх від системної плати. При її установці на місце треба впевнитись, що стояки попали в призначені для них прорізи. Якщо одна чи декілька стійок як з'ясувалось знаходиться не на місці, ви можете, затягуючи гвинти або встановлюючи плати адаптерів, пошкодити системну плату.

Щоб висунути системну плату, спочатку зніміть всі плати адаптерів. Потім виконайте наступні дії:

1. Від'єднайте від системної плати всі роз’єми, в тому числі роз’єми кабелів, які йдуть до клавіатури, блоку живлення та динаміку. Якщо на системній платі розташовані роз’єми для під'єднання інтерфейсних кабелів дискових накопичувачів, послідовних та паралельних портів, то також від'єднайте їх.

2. Існує багато маленьких проводів, які ведуть від передньої панелі до материнської плати. Перед їх від'єднанням уважно задокументуйте під'єднання цих проводів, а при необхідності використовуйте якісь помітки для цих з'єднань. Подібна дія збереже ваш час при зворотній установці плати.

3. Якщо на процесорі встановлений вентилятор активного охолодження, з’єднаний з джерелом живлення, то від’єднайте це з’єднання.

4. Якщо ви ще не вимкнули джерело живлення, то спочатку запишіть як воно під'єднано до системної плати, і тільки після цього від'єднайте його.

5. Знайдіть та відвертіть кріплячи системну плату гвинти.

6. Висуньте системну плату від блока живлення приблизно на 1,5 см, звільняючи стояки з прорізів (рис. 1.9).

Прорізі для кріплення

системної плати

Стояки

Рис. 1.9. Звільнення стояків системної плати

7. Підніміть системну плату та висуньте її з корпусу. Помістіть її на антистатичну поверхню (наприклад, антистатичний килим ).

8. Зніміть ( якщо необхідно ) з плати процесор та модулі пам'яті.

Демонтаж модулів пам'яті SIMM та DIMM

SIMM це абрівіатура від Single In-Line Memory Modules, тобто одиночний модуль пам'яті. DIMM – Dual In-Line Memory Modules, тобто двійний модуль пам'яті. Ці модулі можна заміняти, удаляти або доповнювати. Єдина різниця між модулями SIMM та DIMM состоїть в тому, що модулі DIMM довші та мають більше контактів.

Для того щоб винути модулі SIMM або DIMM, виконайте наступні дії:

1. Обережно потягніть зовнішній ричаг з кожної сторони гнізда, в якому встановлений модуль SIMM (або DIMM).

2. Поверніть та витащіть із гнізда модуль SIMM (або DIMM) (рис. 1.10).