113. Економічний розвиток Франції , наприкінці 20ст. Характеризувався…

Важливою причиною уповільнення темнів економічного розвитку Франції була традиційна структура її промисловості, в якій переважали підприємства, що виробляли предмети розкоші. Промисловість країни завжди відчувала нестачу сировини та палива, особливо вугілля; привізна сировина значно підвищувала собівартість французьких товарів, знижувала конкурентоспроможність їх на світовому ринку.

114. 115. Економічним наслідком Великих географічних відкриттів для Європи стало…

• зросла продуктивність праці;• збільшився обсяг товарної продукції;• з’явилися нові галузі промисловості;• поглибився суспільний розподіл праці;• почала формуватися спеціалізація країн в окремих видах господарської діяльності; • у ХVI ст. повністю або майже повністю від сільськогосподарського виробництва відокремились гірнича справа, виробництво чорних та кольорових металів, деякі галузі металообробної промисловості, суднобудування, шовкоткацька промисловість та ін. Значною мірою відокремилось від сільського господарства виробництво тканин із шерсті та льону; • розвиток промисловості, її все більша відокремленість від сільського господарства обумовили значні зміни в економіці сільського господарства – зросла товарність сільськогосподарського виробництва тощо; • поряд зі зростанням товарності промисловості та сільського господарства відбувається розширення внутрішнього ринку; • у міру розвитку і насичення внутрішнього ринку швидко зростає виробництво товарів на зовнішній ринок, де однією із головних осіб є купець; • ускладнюється грошовий обіг, укорінюються нові види торгових угод, біржа перетворюється у місце операцій з товарами та цінними паперами, розвивається кредит і банківська справа.

116. Економічним наслідком феод роздробленості к.Р.

Розпад Київської Русі, втрата Києвом ролі міжнародного центру торгівлі.

117. Економічними причинами Першої світової війни були

Серед найбільш яскравих причин Першої світової війни можна виділити такі: Англія та Франція прагнули розширити свої колоніальні володіння. Не менш важливим є також боротьба за ринки збуту товарів та продукіцї, а також сировини. А тому боротьба за ресурси та сфери впливу в цей час висувається на перше місце. У цих умовах в економіках провідних країн посилюються позиції військово-промислових кіл. які цілеспрямовано проводять політику вирішення економічних проблем силовими методами. Таким чином, основною причиною Першої світової війни було намагання монополій різних країн, насамперед Німеччини, здійснити перерозподіл (як територіальний, так і економічний) світових сфер впливу у своїх інтересах.  Крім цієї, надзвичайно важливої причини, до Першої світової війни призвела також активна мілітаризація економік провідних країн світу. Підприємців приваблювала надзвичайна прибутковість воєнноі'о виробництва, його стабільність, яка забезпечується державними замовленнями.

118. Економічними причинами феодальної розлробленості Київської Русі стали

Розвиток феодальної земельної власності — основи феодалізму— мав значні наслідки для Київської Русі. Внаслідок загарбання общинних земель і посилення експлуатації смердів посилилось як економічне, так і політичне становище місцевих феодалів, що експлуатували також і населення міст. Збагачуючись, великі феодали почали заводити власні двори, військо, будували фортеці. Крім уже зазначених причин, на розпад Київської Русі вплинули і міжнародні обставини. З кінця XI ст. розпочалися хрестові походи, вони призвели до зміни напрямків торговельних шляхів. Багато які з західноєвропейських країн, особливо німецька, перестали користуватися шляхом «із варяг у греки». Відтепер Схід торгував з Центральною Європою через Середземне море. Це викликало занепад торгівлі по Дніпру, Київ втратив роль міжнародного торговельного центру, а це, в свою чергу, призвело до економічного та політичного послаблення великого князя київського.

Виснажувала економічні і воєнні сили великого князя і безперервна боротьба з племенами кочовиків. Таким чином, ріст місцевих феодальних центрів, слабкі економічні зв'язки всередині країни, що обумовлювалось пануванням натурального господарства, і ряд додаткових зовнішніх причин призвели в середині XII ст. до розпаду Київської держави на окремі самостійні князівства.

121. Економічні погляди Платонаполягали в тому, що держава, яка складається з багатих і бідних, - це, по суті, дві держави: держава багатих і держава бідних. Нерівність випливає  із природи людей, ч\з що є нездоланною. Здібності окремої людини є обмеженими, а  її потреби-різноманітними  і безмежними.Розв’зання ціеї суперечності Платон бачить в утворенні«міста»,тобто  об’єднання  людей, в якому існує поділ  праці.