40.Чим характеризується економічний розвиток сша у міжвоєнний період? (15балів).

Економічна катастрофа початку 30-х рокії за своїми кількісними показниками була у СПІА не менш глибока, ніж у Німеччині. Однак у США ресур­си для відновлення і подальшого розвитку господар­ства виявилися більшими. При цьому ступінь втру чання американської держави в економіку був таким же, як і в Німеччині, проте мета державного втручан­ня, наслідки втручання виявилися зовсім іншими.

Вихід з економічної кризи у США тісно пов'яза^ ний з іменем президента Франкліна Делано Рузвель­та, який чотири рази обирався американським на­родом на цей пост. Програма виходу із кризи відо­ма під назвою "новий курс". Фактично це передви-Гюрна програма Ф. Рузвельта. Здійснювався "новий курс" упродовж 1933—1938 рр.

Перший етап чинності "нового курсу" тривав з 1933 по 1934 рр. Насамперед проведено реформи у фінансово-кредитній сфері. Ф. Рузвельт здійснив екстренну програму поря­тунку банківської системи, допомагаючи перспективним банкам. У 1933 р. було прийнято закон про відбудову про­мисловості (НІРА). Він передбачав запровадження у різних галузях промисловості "кодексів чесної кон­куренції, які ф-іксували ціни на продукти, рівень миробництва, розподіляли ринки збуту, встановлю-ІІали розміри заробітної платні тощо. Основне при­значення кодексів — підтримка конкурентоздатно­го виробництва.

У тому ж році розпочав діяти закон про регулнання сільського господарства (ААА), спрямований па підвищення цін на сільськогосподарську продук­цію. Документ, серед інших заходів, передбачав на­дання грошової компенсації фермерам, які скорочували зернові посіви і поголів'я худоби. Здійснювалися заходи з інтенсифікації, механізації сільськогосподарського виробництва.

На другому етапі чинності "нового курсу" (1935— 1938 рр.) було прийнято важливі акти соціального характеру. У 1935 р. введено в дію закон про трудові відносини (т. зв. закон Вагнера). У ньому фіксувалося право робітників на об'єднання у профспілки, прове­дення страйків і підписання колективних угод. У то­му ж році вперше в історії США вступив у дію закон про соціальне страхування і допомогу безробітним. У 1938 р. набув чинності закон про справедливий найм робочої сили, що встановлював мінімум заробітної плати і максимум тривалості робочого ді для деяких категорій робітників. Закон забороні використання дитячої праці.У тому ж 1938 році було прийнято новий закон про регулювання сільськогосподарського виробицтва. Метою державного регулювання у цій сфері те

пер стала боротьба за збереження родючості ґрунтів. Для цього фермерам виплачувалися премії за сксречення посівних площ або за введення сівозмін, ярщадять землю.

41.Чим характеризується економічний розвиток Франції у міжвоєнний період (15балів).

Розвиток економіки Франції у 30-х ро­ках не був схожий на поступ американської, німець­кої, англійської. Він виявився особливо повільним, затяжним. Застій у головних галузях був тривалі­шим порівняно з іншими країнами. Зберігалося дрібне виробництво, де було зосереджено близько 40% исіх промислових робітників. Загалом французька промисловість за рівнем механізації і продуктив­ності праці відставала від всіх провідних держав.

Не могло вийти зі стану кризи французьке сільське господарство. Хоч обсяг його виробництва порівня­но з 1913 р. зріс на 10%, однак цього було замало, щоб забезпечити країну харчовими продуктами. Держава почала ввозити їх з-за кордону.

У Франції посилився процес концентрації фінан­сово-кредитних установ. До 1939 р. шість найбіль­ших банків контролювали 86% усіх капіталів краї­ни. Французькі монополії-підтримували взаємови­гідні відносини з іноземними корпораціями. Банки пхоче вкладали капітали в промисловість, нерідко І.І межами країни. Лише в 1936—1938 рр. з Франції пнвезли 100 млрд франків. Внаслідок цього вдвічі скоротився національний золотий запас Францу-.п.кого банку. Похитнулася національна валюта —франк. Знизився курс продажу акцій на біржая здійснювалася емісія облігацій, інших цінних Імперії скоротилися вклади громадян у банки.

Погіршувалося міжнародне економічне станови ще Франції, її питома вага в світовому промислове му виробництві знизилася з 7% в 1913 р. до 4% : 1938 р. Аналогічною була ситуація і в світовом; експорті, де в результаті гострої конкурентної бо ротьби частка країни за період 1913—1938 рр. ско ротилася з 7,2 до 3,7%. Франція, таким чином, по ступалася не тільки США, Англії і Німеччині, але і Японії та Канаді

42. Що призвело до кризи рабовласницьку систему господарювання? У III — IV ст. н. е. господарство Стародавнього Риму починає занепадати. Причиною кризи стало загострення внутрішніх суперечностей та конфліктів. Вичерпала себе рабовласницька система господарю­вання. Масові повстання рабів розхитали підвалини Римської імперії. Знизилася продуктивність праці. Дешева, разом з тим малоефективна праця рабів стримувала технічний прогрес. Економічні засади суспільства підривало витіснення з господарського життя дрібних власників. Різко зросла кількість паразитуючих елементів з вільного населення, з міського плебсу, що вимагало додаткових витрат дер­жави і, як наслідок, посилення податкового пресу.

Криза рабовласницького господарства в аграрно­му виробництві виявилася у зменшенні площі об­роблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних форм ведення гос- подарства, його застої. Обмежувалася абсолютна власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали право церковного захисту.

43. Якими були економічні причини Першої світової війни? (15балів).

Серед найбільш яскравих причин Першої світової війни можна виділити такі: Англія та Франція прагнули розширити свої колоніальні володіння. Не менш важливим є також боротьба за ринки збуту товарів та продукіцї, а також сировини.

Не менш важливою була й проблема ресурсів, сировинних баз. А тому боротьба за ресурси та сфери впливу в цей час висувається на перше місце. У цих умовах в економіках провідних країн посилюються позиції військово-промислових кіл. які цілеспрямовано проводять політику вирішення економічних проблем силовими методами. Таким чином, основною причиною Першої світової війни було намагання монополій різних країн, насамперед Німеччини, здійснити перерозподіл (як територіальний, так і економічний) світових сфер впливу у своїх інтересах. Крім цієї, надзвичайно важливої причини, до Першої світової війни призвела також активна мілітаризація економік провідних країн світу. Підприємців приваблювала надзвичайна прибутковість воєнноі'о виробництва, його стабільність, яка забезпечується державними замовленнями.

44. Якими були економічні причини та наслідки війни за незалежність у Північній Америці?. (15балів).

Колонізацію Північної Америки європейці розпо­чали ще у XVI ст. Найбільших успіхів у цьому про­цесі досягла Англія, яка створила ряд колоній на Атлантичному узбережжі материка. У боротьбі з Нідерландами та Францією володіння Англії у Північній Америці значно розширилися.

Щодо господарства, то у північних колоніях (Нова Англія) успішно розвивалися різноманітні промис­ли (перш за все хутряний), а також рибальство, ско­тарство та примітивного типу мануфактури. Тут переважали дрібні та середні фермерські господар­ства товарного характеру, а земля вільно відчужува­лася. Північні колонії виникали з вільних союзів людей, гнаних владами за релігійні переконання. Серед перших поселенців було багато сепаратистів, квакерів, пуритан, індепендистів, гугенотів. Всі вони відзначалися підприємливістю та енергійністю. Торгівля ними стала важливою сферою діяльності колоніальних бізнесменів. Оскільки промисловість в цілому розвивалася повільно, провідне місце в суспільстві посідав торговець, що було характерно для більшості країн мануфактурного періоду.

Перші південні колонії були засновані, як прави­ло, англійським урядом і торговими компаніями. Тут розвивалися великі плантаційні господарства, що займалися вирощуванням тютюну, рису, бавовни, цукрової тростини. Незважаючи на те, що колонії (особливо північні) мали свої органи самоуправління — законодавчі зібрання, ради при губернаторах, вони вважалися частиною Англії, а їхні жителі — підданими коро­ля. Англія гальмувала економічний розвиток ко­лоній. Так, ще у XVII ст. на основі навігаційних актів колонії позбавлялися права вільної торгівлі. Існу­вала заборона створення власних фабрик Англійські королі дивилися на Північну Америку як на ринок, куди метрополія може збувати продукцію обробної промисловості. У самих колоніях сировину (зерно, худобу, залізну руду, хутро) обробляти заборонялося, її можна було лише вивозити.. Постійно збіль­шувалося мито на іноземні товари. Внаслідок цього зростала контрабандна торгівля і невдоволення жи­телів колоній. Особливо посилюється тиск Англії на колони після Семирічної війни, коли різко зріс державний борг і парламент країни в котрий раз під­вищив податки. У колоніях з'явилася велика кіль­кість призначуваних посад і армія, утримання яких важким тягарем лягло на плечі колоністів. Таки­ми діями Англія демонструвала свою рішучість зни­щити свободи північноамериканців. Проте люди, для яких релігійні та політичні свободи були над усе, з цим примиритися не могли. Саме це й привело у 1775 р. до війни за незалежність, яка закінчилася перемогою північноамериканських колоній і ство­ренням Сполучених Штатів Америки у 1776-р. Війна одночасно була буржуазною революцією. Вона знищила феодальні маєтки, конфіскувала і розподіли­ла землі прихильників Англії. Було сформовано фонд державних земель на Заході, що створювало сприят­ливі умови для розвитку фермерства. Революція при­скорила розвиток промисловості та торгівлі.

Проте здобуття незалежності не до кінця розв'я­зало соціально-економічні проблеми у США. Еко­номічні інтереси Півночі та Півдня розходилися дедалі більше., У південних штатах зберігалося раб­ство. Землі Заходу внаслідок високих цін були не­доступними для більшості бажаючих їх придбати. Ці та інші суперечності зберігалися довгий час і були розв'язані у другій половині XIX ст.

Війна за незалежність у Північній Америці (1775—1783 рр.) одночасно була буржуазною революцією, у результаті якої в 1776 р. на місці англійських Північноамериканських колоній утворилася нова буржуазна держава — Сполучені Штати Америки. У результаті перемоги тут було знищене феодальне землеволодіння та створені сприятливі умови для розвитку фермерських господарств (так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві). Цей шлях насамперед передбачав власність безпосереднього виробника (фермера) на засоби виробництва (у тому числі на землю) та продукцію, яку він виробляв, що робило його економічно заінтересованим у результатах своєї праці.

45. Якими були економічні причини та наслідки Громадянської війни в США? (15балів).

Суперечності між північними і південними штата ми викликали Громадянську війну в США (18бі — 1865 рр.), яка водночас була буржуазною революцією Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливим її наслідками було скасування рабства, ліквідац політичної та економічної роз'єднаності США, оста точне завершення промислового перевороту. Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт ІІро гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., ак­тивізували зростання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав право кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстраційного збору отри­мати 160 акрів землі, що ставали власністю після п'яти років проживання на ній, обробітку та забудови.

Сільське господарство США мало товарний харак­тер і розвивалося на основі індустріалізації, що за­безпечило його переваги в світовому сільськогоспо­дарському виробництві. США стали одними з го­ловних експортерів збіжжя і м'яса на світовий ри­нок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився майже у 5 разів, кукурудзи — в 16. Це призвело до європейської аграрної кризи 1875—1896 рр., коли ціни на пшеницю впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зумовлено тим, що амери­канський фермер обробляв землю, вільну від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колонізація вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США в конкурентній боротьбі втрати­ли переваги і, як наслідок, американський експорт значно скоротився.

Отже, завершення в другій половині XIX ст. про­мислового перевороту в провідних країнах світу ство­рило сприятливі умови для їхнього подальшого інду­стріального розвитку.

Поразка Півдня у Громадянській війні була наперед вирішена його економічною відсталістю, яка обумовила економічну поразку вже в перші роки війни. Відсутність власної промисловості, морська блокада, яка закрила шляхи імпорту озброєння та боєприпасів на Південь, украй загострили ситуацію, і тривалість війни була зумовлена лише недостатньо активними воєнними діями Півночі. Досить важливу роль у перемозі Півночі відіграло й розв"язання питання щодо земель на Заході. У травні 1862 р. виходить закон про Гомстеди, за яким кожний Іромадянин США отримав право на 160 акрів (65 га) землі за умови сплати і 0 дол.: якщо ці землі продуктивно використовувалися упродовж п'яти років, вони переходили у власність фермера. Це сприяло відпливу з армії Півдня, адже для отримання землі необхідно було визнач й себе громадянином СІІІА. а. як відомо. Південь оголосив себе Конфедерацією, яка не входить до складу США. Отже, завдяки Громадянській війні та Гомстед-акту аграрне питання було вирішене на користь фермерів. Ще одним важливим наслідком Громадянської війни було скасування рабства, що значно розширило внутрішній ринок та ринок робочої

46. Якими були наслідки Першої світової війни для Англії?

Англія належала до країн-переможниць, проте війна знесилила її економіку, збільшила відставан­ня від США. За роки війни загинуло близько 750 тис. осіб та 1,7 млн було поранено, а також втрачено близько третини національного багатства. Була знищена більша частина військового флоту та 40% торговельного.

Збільшився державний борг. Світовий фінансовий центр перемістився із Лондона в Нью-Йорк.

Удвічі зменшився експорт товарів, натомість зріс імпорт. Продовжувалося відставання від США у розвитку окремих галузей промисловості, особливо у гірничодобувній, сталеплавильній, текстильній, суд­нобудівній, обладнання яких було застарілим. Вод­ночас Англії вдалося збільшити свої колоніальні володіння. Вона частково компенсувала свої втрати за рахунок німецьких воєнних репарацій.

47. .Якими були наслідки Першої світової війни для Німеччини? (15балів).

Німеччина внаслідок війни опинилася у найважчо­му становищі. Версальський мирний договір, підписа­ний між країнами Антанти і Німеччиною 28 червня 1919 року, став справжньою катастрофою для країни та народу. Згідно з договором, Німеччина повертала Франції Ельзас—Лотарінгію, значні території повер- -талися чи передавалися Бельгії, Польщі, Литві, Данії, Чехословаччині. Саарська область переходила на 15 років під управління Ліги Націй, а її вугільні шахти передавалися у власність Франції. Німеччи­на була позбавлена всіх своїх колоній, її зобов'язали відшкодувати у формі репарацій збитки, завдані уря­дам і окремим громадянам країн Антанти. Розмі­ри відшкодувань, встановлені спеціальною Репарацій­ною комісією, сягали суми у 132 млрд золотих марок.

Таким чином економіка Німеччини збанкрутува­ла. Вже за перші два роки після завершення війни держава повинна була виплатити країнам Антанти 20 млрд золотих марок. Оскільки таких грошей Німеч­чина не мала, то контрибуція сплачувалася паровоза­ми, вагонами, фабрично-заводськими верстатами, ав­томобілями, сільськогосподарською сировиною тощо. Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внаслі­док цих явищ різко погіршився життєвий рівень людей. Німеччина опинилася на грані катастрофи.