Тема 2. Правосуддя в україні.

Правосуддя – це діяльність суду, яка пов’язана з розглядом і вирішенням конституційних, кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ в межах норм, встановлених процесуальним законом, застосуванням до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту суспільного і державного устрою, всіх форм власності, прав та законних інтересів юридичних осіб, гарантованих Конституцією прав та свобод людини і громадянина.

Суд – це орган державної влади, який здійснює правосуддя.

Суддя – це громадянин України, який відповідно до законодавства призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Судова ланка – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом.

Судова інстанція – це визначення повноважень окремо взятого суду при розгляді конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах.

Судова система – це сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.

Принципи правосуддя – це головні, загальні положення, визначені Конституцією та відповідними законами, які характеризують найбільш важливі сторони організації і діяльності судів при здійсненні правосуддя.

Державний примус – це державно-владний вплив відповідних державних органів і службових осіб на поведінку людей.

Незалежність суддів – це принцип здійснення правосуддя, згідно з яким судді здійснюють правосуддя виключно на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Недоторканність суддів – це один із елементів їхнього статусу, який має публічно-правове призначення – забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Вища рада юстиції – це колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Державна судова адміністрація України – це центральний орган виконавчої влади, який здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Тема 3. Система судів загальної юрисдикції.

Місцеві суди – це основна ланка в системі судів загальної юрисдикції – вони розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

Суди першої інстанції – це суди, які розглядають і вирішують справу по суті.

Суди апеляційної інстанції – це суди, які переглядають законність та обґрунтованість рішень судів першої інстанції, які не набрали законної сили.

Підвідомчість справ – це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції

Підсудність справ – це процесуальний порядок віднесення судових справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті до конкретної ланки судової системи і до певного конкретного суду цієї ланки.

Суди касаційної інстанції – це суди, які перевіряють правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Спеціалізація судів – це наявність у судовій системі поряд із судами загальної юрисдикції також спеціалізованих судів, які розглядають і вирішують окрему категорія справ.

Суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення суддями питань внутрішньої діяльності судів.

Збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Конференція суддів – це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

З'їзд суддів України – це найвищий орган суддівського самоврядування.

Верховний Суд України – це найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.

Пленум Верховного Суду України – це колегіальний орган, повноваження якого визначаються Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Народний засідатель – це громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Присяжні – це громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.