62. Інфляція: суть, види та наслідки для розвитку економіки

Як економічне явище інфляція існує уже тривалий час. Вважається, що її поява пов’язана з виникненням паперових грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов’язана.

Інфляція – це знецінення грошей унаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін, що виявляється у зростанні цін.

Відповідно до темпів інфляційного процесу, розрізняють три  різновиди інфляції:

- повзуча,

- галопуюча

- гіперінфляція.

У розвинутих країнах основними причинами інфляції є:

- монополістичні тенденції в економіці та панування монополій;

- крах золотого стандарту;

- надмірне зростання державного дефіциту та державного боргу;

- велика диспропорція у економіці;

- кризові явища у валютно-фінансовій системі.

Основні наслідки інфляції:

- скорочення виробництва;

банкрутство підприємств;

наростання безробіття в країні;

зниження доходу населення;

знецінення фінансових активів населення;

втрату уряду над управлінням економікою;

збагачення окремих ланків через перерозподіл доходів та майна;

збільшення відсоткової ставки по кредитам, що гальмує розвиток національної економіки.

63. Безробіття як прояв циклічності розвитку економіки

Характеризуючи кризу як фазу, з якої починається економічний цикл, ми зазначили, що цій фазі властиве безробіття.

Безробіття як соціально-економічне явище є характерним для ринкової економіки постійно хвилює суспільство, потребує глибокого вивчення причин, що породжують його, уваги з боку урядових структур усіх рівнів і ґрунтовного аналізу економічної науки.

Безробіття - це складна економічна, соціальна та психологічна проблема. Воно робить економіку неефективною, а соціальні відносини - напруженими. Крім того, людина, що стала безробітною зазнає надзвичайного психологічного навантаження, втрачає можливість реалізувати свої потенційні творчі здібності працівника, відчуває свою непотрібність, нездатність утримувати себе та свою сім'ю, впадає в депресію і т. ін.

Високий рівень безробіття призводить до соціальних війн, політичних збурень і переворотів, руйнування матеріальних і духовних надбань поколінь, спричинених відчаєм. Саме тому уряд жодної країни не може залишатися байдужим до проблеми безробіття.

Безробіття як економічний феномен пов'язане з перевищенням пропозиції ресурсу праці над попитом на цей ресурс.

64. Економічне зростання, його чинники, показники та суперечності.

Економічне зростання — це результати процесу розширеного відтворення й економічного розвитку. Воно втілюється у таких формах:

1) натурально-речовий результат — у зростанні національного багатства країни;

2) вартісний результат — у зростанні національного доходу країни, ВВП і ВНП;

3) працевитратний результат — в економії виробничого часу і зростанні вільного часу;

4) інтелектуальний результат — у підвищенні рівня освіти, кваліфікації, розвитку здібностей працівників;

5) екологічний результат — у збереженні навколишнього середовища, здоров'я населення;

6) соціальний результат — у підвищенні життєвого рівня населення, в досягненні високого рівня ефективної зайнятості

Економічне зростання забезпечується за допомогою відповідних чинників:

— екстенсивні чинники: збільшення кількості працюючих, працевитрат, авансованого капіталу, нагромаджень, інвестицій тощо;

— інтенсивні чинники: зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції, ефективності використання основних та оборотних фондів; інтенсифікація виробництва на основі досягнень НТП;

— ринкові чинники: попиту — заробітна плата, податки, рівень заощаджень і цін; пропозиції — кількість і якість ресурсів (праці, капіталу, землі);

— загальні чинники: тип економічної системи країни; цілі економічної політики уряду; методи державного регулювання економіки; законодавчо-інституційні засоби; економічна криза, інфляція тощо.

Критерії економічного зростання (або показники) мають характеризувати зміну кінцевих результатів виробництва та економічного розвитку залежно від використання певних чинників. Таких показників економічного зростання багато. Розглянемо деякі з них.

Продуктивність праці — відношення обсягу випуску продукції до розміру затрат живої праці (кількості працівників).

Трудомісткість продукції — зворотний показник продуктивності праці.

Капіталовіддача - відношення обсягу випуску продукції до розміру витраченого капіталу.

Капіталомісткість — зворотний показник капіталовіддачі. Продуктивність природних ресурсів - відношення обсягу продукції до витрат природних ресурсів.

Ресурсомісткість продукції — зворотний показник продуктивності природних ресурсів.

Капіталооснащеність праці — відношення витраченого капіталу за витрат праці.

Різні співвідношення кількісних і якісних значень наведених показників відображають можливі варіанти певних шляхів забезпечення економічного зростання, типів його існування.

У 70-х роках XX ст. американський економіст Д. Медоус опрацював концепцію "нульового економічного зростання", яка основана на таких обставинах: природні ресурси планети вичерпуються, а народонаселення збільшується, тому треба регулювати темпи економічного зростання і стримувати їх заради забезпечення економічної рівноваги