Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ме 1-60.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
535.55 Кб
Скачать

48. Функції та різновиди валют

Валюта виконує функцію міри вартості, тобто вимірює вартість усіх товарів. Вартість речі, виражена у валюті, - її ціна. Для визначення ціни продукту сама валюта не потрібні, оскільки продавець товару встановлює його ціну думкою (ідеально виражає вартість у грошах).

У функції засобу обігу валюта виступає як посередник в обігу, яке здійснюється за формулою Т (товар) - Г (гроші) - Т (товар). У даному випадку валюта не затримується довго в руках покупців і продавців і переходить з рук у руки, виконуючи функцію засобу обігу швидкоплинно.

Валюта служить також засобом заощадження. Оскільки валюта найбільш ліквідне майно, вона є найбільш зручною формою зберігання багатства. Володіння валютою за рідкісним винятком не приносить грошового доходу, який витягується при зберіганні багатства, наприклад, у формі нерухомого майна (власності) або цінних паперів (акцій, облігацій і т. д.). Однак валюта має ту перевагу, що вона може бути невідкладно використана фірмою або домашнім господарством для будь-якого фінансового зобов'язання.

При продажі товарів у кредит (у борг із відстрочкою платежу) валюта виконує функцію платіжного засобу: їй розплачуються за раніше придбаний товар, коли настає термін погашення заборгованості. У такій ролі валюта використовується і поза сферою товарного обігу: коли виплачується заробітна плата, виконуються всякого роду фінансові зобов'язання (по позиках, податкам, за оренду землі чи приміщення тощо).

У міжнародній торгівлі здійснюється функція світових грошей: останні стали виступати в ролі загального еквівалента в господарських взаєминах усіх країн

49. Сутність та принципи укладання платіжного балансу.

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу. Платіжний баланс  співвідношення між платежами, які здійсненні економічними суб’єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік).

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і не резидентами держави. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис  по кредиту однієї статті та дебету іншої.

Таким чином, сума кредитових проводок повинна співпадати з сумою дебетових, а загальне сальдо завжди повинно дорівнювати нулю. Але на практиці баланс ніколи не досягається. Розбіжності, що можуть мати місце між сумами кредитових та дебетових проводок називаються “чисті помилки та упущення” і відображаються у відповідній балансуючій статті.

У більшості країн платіжні баланси розробляються за схемою, яка рекомендована Міжнародним валютним фондом. За характером операцій платіжні баланси включають два розділи: баланс поточних операцій; баланс капіталів та фінансових операцій. Поточними є операції з товарами, послугами, доходами та поточні трансферти. Капітальні операції пов’язані з інвестиційною діяльністю і являють собою операції з активами та зобов’язаннями. До них можна віднести: прямі та портфельні інвестиції, середньострокові та довгострокові кредити, короткострокові міжбанківські кредити, резервні активи.