№1

Біологія – наука про живі організми, виникнення і розвиток живої природи, про загальні закони цього розвитку. Жива природа різноманітна: понад 3000 прокаріот, близько 500000 видів рослин і більше 1,2 млн видів тварин. Біологія – фундамент сучасної медицини, основа сільського господарства.

Завдання біології:

1.Розкриття основних проявів життя, принципів стабілізації і гнучкого керування життєвими процесами.

2.Внесення необхідної програми в діяльність живої клітини за умов відхилення від норми.

3.Відтворення поза живим організмом синтетичних процесів, принципів що використовуються в живій системі та запровадження їх в хімічне виробництво.

4.Охорона навколишнього середовища, збереження генофонду живих істот.

Біологія синтетична наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку, виникнення організації і особливостей живих організмів.

Запровадження хімічних законів і хімічних особливостей будови організмів сприяло зв’язку біології з хімією, що дало початок біохімії.

Вивчення фізичних проявів руху скорочення м’язів, механіки суглобів обумовило зв’язок біології з фізикою з формуванням біофізики.

Дослідження спадкового матеріалу призвело до розвитку генетики.

У галузі вивчення клітини сформувалися такі напрямки як морфологічні, фізіологічні, біохімічні, які об’єднані у розділ цитогенетика.

Синтетична теорія еволюції дозволяє вирішувати генетичні й еволюційні проблеми. Також біологія взаємозв’язана з медициною.

Основні методи біологічних досліджень.

При виконанні біологічних досліджень користуються як загальновідомими, так і специфічними методами:

- Метод спостереження.

- Метод біологічного експерименту.

- Історичний метод.

- Описовий метод.

- Мікроскопічний метод.

Органічний світ на Землі являє собою складну біоценологічну систему життєвих форм, яка складається з окремих комплексних утворень, біотичних угрупувань різного рівня.

Рівень – ступінь диференціації біологічного об’єкта.

Виділення рівнів організації біологічних систем має за мету розкриття сутності живої природи в її русі, у пізнанні законів розвитку.

Виділяють нижчі і вищі рівні.

Нижчі рівні організації життя:

- Клітинний - (жива матерія існує тільки на рівні клітини).

- Молекулярний (предмет молекулярної біології, будова білків, нуклеїнових кислот, жирів і інших речовин, їх роль у життєдіяльності).

- Тканинний – (жива матерія існує тільки на рівні органів)

- Системний.

Вищі рівні організації життя.

- Організмовий (вивчення організму як єдиного цілого).

- Популяційний (вивчення популяції)

- Видовий.

- Біогеоценотичний (вивчення проблем взаємовідносин організмів у біогеоценозах)

- Біосферний – вирішуються глобальні проблеми, зв’язані з функціями живої речовини на планеті, вивчення змін в біосфері, зв’язані з діяльністю людини.

Значення біології для медицини і господарства

Препарати рослинного походження становлять близько 40 % всіх лікарських засобів. У медицині нині використовують понад 3000 видів рослин, і з кожним роком їхня кількість збільшується.. Рослини також у значних кількостях використовують у парфумерно-косметичній, харчовій промисловості і навіть у техніці. Щоб поліпшити забезпечення людини продовольством, учені створюють нові породи тварин та високоврожайні сорти рослин. Дослідження біологів дають змогу підвищувати родючість ґрунтів, що є запорукою високих урожаїв. А такі відомі вам продукти харчування, як йогурт, кефір, сметана, сири, людина отримує завдяки певним видам бактерій та грибів. Дрібні одноклітинні гриби - дріжджі - дають змогу отримувати пухке тісто, яке використовують для випікання хліба та смачних кондитерських виробів.

Необхідні для харчування білки, жири, вуглеводи, вітаміни людина отримує головним чином від культурних рослин і прируче­них тварин. Знання законів генетики й селекції, а також фізіологічних особ­ливостей культурних і одомашнених видів дозволяє вдосконалювати агро­техніку й зоотехніку, виводити більш продуктивні сорти рослин і породи тварин. Рівень знань в галузі біогеографії та екології визначають можливо­сті й ефективність інтродукції і акліматизації. Біохімічні дослідження дозво­ляють повніше використовувати органічні речовини рослинного й тварин­ного походження, а також лабораторного та промислового синтезу. Розви­ток в останні роки генної інженерії відкриває широкі перспективи для біотехнології біологічно активних і лікарських речовин. Виключно важливе значення має біологія як теоретична основа ведення сільського, лісового й промислового господарства. Пізнання закономірностей розмноження та розповсюдження хвороботворних вірусів і бактерій, а також паразитичних організмів необхідно для успішної боротьби з інфекційними та паразитар­ними захворюваннями людини і тварин.

№2

Життя — особлива форма існування матерії, яка виникла на певному етапі її існування й характеризується процесами метаболізму. Життя є біологічним явищем, якому притаманні: внутрішня структурованість, власний метаболізм, здатність до розмноження, спадковість та підтримка внутрішнього гомеостазу. Вивченням властивостей життя займається наука біологія, яка покликана з'ясувати фундаментальні закони його існування та безперервності у часі. Зокрема життя визначають як безперервний процес обміну матерією та енергією між організмом та довколишнім середовищем, і здатністю його (організму) до самовідтворення. Часто-густо, життя визначають як існування білкових тіл, однак, сутність виключно білкового життя була відкинута після відкриття неклітинних організмів, складених лише із єдиної молекули нуклеїнової кислоти, а також висунення Гіпотези світу РНК для пояснення виникнення самого життя.