- •1.Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2.Виникнення науки про менеджмент та напрямки еволюції упр/думки.
- •6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе та ймовірне.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •3) Всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні поділити роботу між собою.
- •13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •15.Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •Фактори середовища непрямої дії (макросередовища)
- •18.Організаційна культура: формування, фактори формування, підтримка та зміни.
- •19. Загальна характеристика и класифікація функцій менеджменту.
- •20. Поняття організаційної структури управління виробництвом та фактори, що її визначають.
- •21. Організаційні структури, принципи їхньої побудови.
- •22.Типи організаційних структур.
- •23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організацій.
- •24.Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25.Розвиток організаційних структур управління виробництвом в сучасних умовах господарювання.
- •26.Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •28.Процес формування структури управління. Проблеми пов'язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесам організації.
- •29.Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •32. Девід Сільверман і антисистемна концепція організацій.
- •33. Гірт Хофстеде і концепція ділової культури організацій.
- •34.Ігор Ансофф і теорія організаційного потенціалу.
- •35.Методи моніторингу зовн середовища організації та оцінка економічної ефективн моніторингу.
- •36.Світові тенденції глобалізації та їхній вплив на вітчизняні організації.
- •37.Види планування та їх взаємозв'язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •38.Змістовні теорії мотивації.
- •39.Контроль як загальна функція менеджменту.
- •40.Процесійні теорії мотивації.
- •41.Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •42.Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції «любові і страху» Амітая Етціоні.
- •44.Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •46.Види управлінського контролю
- •48. Поведінкові аспекти контролю.
- •49.Умови ефективного та наслідки неефективного котролю.
- •50.Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи контролінгу, їх взаємодія.
- •51.Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •52.Стратегічне планування, мета і принципи сп. Види стратегій.
- •53.Тактичне планування, основні задачі і прийоми.
- •54.Оперативное планирование, мета, задачи, методы.
- •55. Перешкоди на шляху планування. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності організації.
- •56.Система стратегiчних, тактичних, оперативних планiв.
- •57.Моделі стратегічного планування Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини»
- •59. Місце планування у формуванні стратегічних рішень.
- •60.Процес формування стратегічногоплану.Основні етапи.
- •62. Сутність та значення інформації
- •63. Класифікація інформації. Носії інформації.
- •64.Комунікаційний процес. Форми комунікацій в організаціях.
- •65. Використаня інформаційних технологій в управлінні організацією
- •66 Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера.
- •67 Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •69.Неформальні комунікації в організації
- •70. Управлінські рішення, та вимоги, що до них подаються.
- •71. Класифікація управлінських рішень
- •72. Етапи процесу прийняття раціональних рішень. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •73. Підходи до оптимізації управлінських рішень.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •75.Поведінкові аспекти ухвалення рішення.
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •77.Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику і невизначеності.
- •78.Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
- •80.Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •82. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •83.Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень
- •84 Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85.Типи моделей: фізична, аналогова, математична.
- •87.Шляхи подолання основних бар'єрів моделювання.
- •88. Современные методы и модели принятия рациональных и стратегических управленческих решений.
- •91. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Підходи до вивчення лідерства
- •93. Модель управлінської сітки Блейка і Маутона
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – ціль” Мітчела і Хауса.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності
- •100. Підхід до керівництва на засадах попарних вертикальних зв`язків Гріна.
- •101. Подходы к управлению в. Терещенко
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні і демократичні керівники.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників в масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуационного лидерства Стинсона-Джонсона
- •108. Концепція атрибутивного лідерства (причинно-наслідковий підхід до вивчення лідерства).
- •109. Концепція перетворюючого лідерства або лідерство для змін
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції
- •111. Структура (цикл) конфлікту та основні форми поведінки у конфліктній ситуації.
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела. Стадії конфлікту: виникнення, передконфліктне становище, назрівання, розростання та хід, остаточний результат.
- •113. Структурні методи вирішення конфліктів.
- •114. Поняття стресу. Причини стресу.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
- •117. Поява опору у вигляді страйку, саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.
- •118. Управління опором
- •119. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями
- •121. Класифікація методів управління
- •122. Тенденции развития экономики от управленческой к предпринимательской
- •123. Значення новаторства, інноваційних процесів
- •124. Управління в умовах різних культур
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •127. Підходи до оцінки ефективності управління.
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •133.Характеристика школи наукового управління, школи “фордизму” й класичної (адміністративної) школи управління.
- •1. Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
78.Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
В одній з відомих теорій організацій Дж. Марч та Дж. Оксен для пояснення процедури прийняття управлінських рішень використовують антіраціональну модель, в рамках якої механізм прийняття рішень пов’язується з політикою організації, а не із логікою оптимізації управління. В такому випадку рішення приймаються в різний час керівниками, що діють в різних структурних підрозділах, що не пов’язано з рішенням проблем організації в цілому. Прийняття рішень в такому випадку обумовлено прагненням вирішити особисті проблеми керівників, що призводить до хаосу та фрагментарності управлінської діяльності. В сучасній науковій літературі опис цієї моделі зустрічається в специфічних організаціях, які іменуються організаційними анархіями. Згідно за принципами, які використовують Дж. Марч та Дж. Оксен для характеристики цієї моделі, у такій організації люди та групи поводяться нераціонально: потребують доступу до інформації, але у більшості випадків не користуються нею; не цікавляться тим, що було раніше заплановано; прагнуть приймати участь в прийнятті рішень, але потім не надають належної уваги цьому процесу.
79. Мішель Крозє і синтетична концепція прийняття рішень.
Мішель Крозє – від франц соціолог, один із засновників синтетичної (конфліктно – ігрової) моделі аналізу організаційних систем колективної дії. Головна його їдея – створення синтетичної моделі організації виходячи з положень системної та анти системної версій, в котрих описано систему прийняття рішень, природу співробітництва і конфлікту в організації, визначено способи забезпечення соціального порядку, а також шляхи досягнення загально організаційних цілей.
При цьому його синтетична модель організації, яку він ще називав стратегічною моделлю організації, базується на єдиному розумінні проблеми забезпечення соціального порядку та індивідуальної активності. Такий синтез здійснюється Крозє на раціональній основі із застосуванням ігрової концепції організації та широким використанням ресурсів влади, контролю за невизначеністю, а також силових ігор, що закладаються в основу процесу управлінських рішень.
Він вважає, що бюрократія – не монолітна раціональна структура, а система, що надає індивідуумам і групам певний простір для маневру, незважаючи на всі спроби контролю. В дійсності, стверджує він, виникає постійна взаємодія між даною системою та її учасниками. Цей погляд чітко сформульований ним у концепції « силової гри», де організація визначається Крозє як сукупність силових ігор, що постійно взаємодіють, тобто як «ансамбль» ігор. Це не тільки квітчастий образ. Адже ігри, вважає він, є реальним полем для взаємодії представників організацій. Насправді організація – це не стільки результат розумного організаційного проектування, скільки продукт «життєдіяльності» таких ігор, які забезпечують канали для силових впливів, а також поєднують і примиряють членів організації завдяки примусу, що зумовлений їхнім місцем роботи ( або статусом).
Такі ігри проводяться між багатьма групами партнерів у будь-якій організації, напр., між групами керівників і підлеглих, менеджерів і робітників, групами відділів і секторів тощо. При цьому гравці виконують різні стратегії, що визначають їхні дії. Керівники можуть використовувати стратегії «поділяй і пануй», а підлеглі – оборонні стратегії для захисту своїх можливостей діяти самостійно на основі наявного у них досвіду або для звільнення від зайвого втручання керівників і їхніх нових розпоряджень. Деякі групи, такі як інженерно-технічні працівники ремонтних служб, можуть застосовувати консервативні або агресивні стратегії, що використовуються в галузі технічної модернізації. Цей ансамбль ділових ігор, що відбуваються усередині організаційних формувань Крозє називає ще стратегічною моделлю організації.