25.Вимірювання кутів повороту магістралі

При трасуванні часто вимірюють праві кути за ходом, одним прийомом. Кути повороту траси визначають, як доповнення до 1800 правого кута за ходом, при повороті лінії вправо за формулою

φпр=180º - β1. (1)

При повороті лінії вліво кут повороту траси обчислюють за формулою

φлів= β2 - 180º (2)

Одночасно з вимірюванням кутів визначають прямі і зворотні румби сторін траси. На прямих ділянках великої довжини (500 - 800 м) встановлюють створні точки, які не повинні відхилятися від створної лінії більше ніж на 1¢.

26.Вимірювання вертикальних кутів

Вимірювання вертикальних кутів.

У теодолітах для вимірювання кутів нахилу - вертикальних кутів, міжнапрямками візирної осі зорової труби і горизонтальною площиною -використовується кутомірні коло, жорсткої укріплений на осі обертаннязорової труби. На зовнішній частині кутомірні кола нанесені поділкилімба, оцифровка яких відрізняється в різних моделях теодоліта.

Зорова труба перевертається через зеніт. У зв'язку з цимвертикальний коло може виявитися праворуч від неї, це положення називаєтьсяколо право (КП), і ліворуч (КЛ).

Головна умова, яка повинна дотримуватися у вертикальному колі,полягає в тому, щоб при поєднанні нуля верньєр з нульовими шкаламивертикального кола Візирна ось зорової труби ZZ була паралельно осіциліндричного рівня LL. При дотриманні цієї умови відлік за лімбувертикального кола дає безпосереднє значення кута нахилувертикальної осі зорової труби. Якщо ж вісь рівня не | | нульовогодіаметру алідади, то при горизонтальному положенні візирної осі, зоровоїтруби і осі рівня нуль лімба не збігається з нулем верньєр, тобто відлік повертикальному колі не дорівнює нулю.

Відлік по вертикальному колі, відповідний горизонтальномуположенню візирної осі зорової труби, коли бульбашка рівня виведений насередину, прийнято називати місцем нуля, позначається МО. Для визначеннязначення МО візуємо зорову трубу при КП і КЛ на одну й ту ж крапку, іберуть відліки по вертикальному кругу при кожному наведенні труби.

1. Для теодолітів з круговою оцифровуванням вертикального кола проти годинникової стрілки (Т30) значення МО і кутів нахилу можуть бути розраховані за формулами:

При обчисленні треба керуватися правилом: до величин КП, КЛ і МО, меншим 90о, необхідно додавати 360о.

2. При секторною оцифровці лімба вертикального кола від нуля в обидві сторони - по ходу і проти ходу годинникової стрілки, тобто для теодолітів

2Т30, Т15, 2Е5 та ін

Обчислення МО і кутів нахилу можна виконувати за формулами.

При цьому 360о додавати не потрібно.

Правильність вимірювань вертикальних кутів на станції контролюєтьсясталістю МО, коливання які в процесі вимірювань не повинні перевищуватиподвійної точності відлікового пристрою. Всі відліки заносяться в журналвимірювань.

27.Способи вимірювання площ ділянок місцевості

Залежно від господарського значення ділянок, їх розмірів, конфігурації, наявності, результатів відповідних вимірювань (координати, довжини ліній), якості планово - картографічного матеріалу використовують такі способи визначення площ:

• аналітичний, коли площу вираховують за результатами вимірювань ліній і кутів, або їх функцій координат вершин ділянок;

• графічний, коли площу визначають за результатами вимірювань ліній і кутів, чи координат на планах, картах або з допомогою палеток;

• механічний, коли площі визначають на плані за допомогою спеціальних приладів - планіметрів, картометрій тощо.

За результатами вимірювань ліній і кутів на місцевості для визначення площ ділянок використовують формули геометрії, тригонометрії та аналітичної геометрії для геометричних фігур різної конфігурації і їх комбінацій.

Для визначення площі багатокутника з відомими координатами вершин поворотів використовують формулу Гауса:

(4.1)

Точність визначення площі за даною формулою визначається згідно з співвідношенням:

(4.2)

де Хі,Y_i|. - координати поточної точки; Р - площа ділянки;

m_p - середня квадратична помилка визначення площі; ,

m_x,m_y - середні квадратичні помилки визначення координат.

Графічний спосіб визначення площ полягає в тому, що земельні ділянки на плані розбивають на елементарні фігури (трикутники, прямокутники), в яких вимірюють на плані відповідні елементи і вираховують площі. Загальна площа дорівнює сумі площ елементарних фігур. Ефективність цього способу тим вища, чим менше сторін має земельна ділянка.

Для наближеного визначення площ земельних ділянок на топопланах можна використати палетку, яка представляє собою сітку квадратів. Залежно від масштабу плану буде відповідний розмір палетки.

Для визначення площі угідь, обмежених на плані криволінійними контурами, використовують планіметри Площа, коли полюс приладу знаходиться поза контуром угіддя - вираховується за формулою :

(4.3)

де µ - ціна поділки планіметра; ΔU_c = (U₂-U₁) - кількість поділок, які одержані при обведенні контуру і визначені як середнє з декількох прийомів. Ціна поділки планіметра µ- це площа, яка відповідає одній поділці і визначається за формулою

(4.4)

де S₀ - еталонна поверхня, яка дорівнює площі одного або декількох квадратів координатної сітки. Для підвищення точності фігуру обводять не менше ніж чотири рази (по два рази при двох положеннях полюса планіметра в прямому і зворотному напрямку).

Перед початком вимірювань на карті намічають контури угідь, площі яких необхідно визначити, присвоюють цим ділянкам відповідні номери чи назви, складають відомості, в які записують виміряні елементи і вирахуванні значення площ.

28.Прокладання теодолітних ходів

Основна мета прокладання теодолітних ходів - отримання координат точок повороту. Теодолітний хід - геодезична побудова, закріплена на місцевості у вигляді ламаної лінії з виміряними сторонами та кутами повороту. Теодолітний хід називається замкнутий, якщо точки повороту утворюють замкнутий многокутник (рис. 2, а) і навпаки - розімкнутий (рис. 2, а).

Розімкнуті теодолітні ходи повинні починатися і закінчуватися точками, координати яких відомі. Теодолітні ходи необхідні для виконання топографічних зйомок різних масштабів, особливо великомасштабних, а також при розвідуваннях доріг тощо.

Послідовність робіт при прокладанні теодолітних ходів

Роботи з прокладання теодолітних ходів виконують в такій послідовності:

1. Складання проекту теодолітних ходів на картах. Для цього використовують карти найбільших масштабів на дану територію. При проектуванні користуються вимогами інструкції з прокладання теодолітних ходів, а саме видержують довжини ходів і сторін залежно від масштабу зйомки. Теодолітні ходи повинні прокладатись в місцях, зручних для вимірювання ліній.

2. Рекогностування теодолітних ходів - вибір точок повороту ходу на місцевості і їх закріплення.

3. Вимірювання кутів повороту точок теодолітних ходів і кутів нахилу, якщо вони перевищують 1,5°.

4. Вимірювання ліній теодолітних ходів.

5. Обчислення координат точок теодолітних ходів.

6. Нанесення за координатами на план точок теодолітного ходу.

Прокладання теодолітних ходів

Замкнуті теодолітні ходи (рис. 2, а) - це многокутники, у яких на всіх поворотних точках 1,2,3... вимірюють внутрішні або зовнішні кути і всі лінії між точками повороту ходу.

Кути вимірюють одним прийомом. Розходження в півприйомах не повинні перевищувати 45".

Для орієнтування замкнутого теодолітного ходу вимірюють прилеглі кути γА і γB між твердими сторонами АC і BС (дирекційні кути яких відомі) і однією стороною ходу А-1. Лінії між точками теодолітного ходу вимірюють мірною стрічкою в прямому і зворотному напрямках з точністю 1/1000-1/3000 – довжини вимірюваної

лінії. Розімкнуті теодолітні ходи (рис. 2, б) прокладають між пунктами тріангуляції А і В або полігонометрії. Вони складаються з ламаних ліній з точками повороту 1, 2, 3.... Кути і лінії в розімкнутих ходах вимірюють так само і з такою ж точністю, як в замкнутих теодолітних ходах.