22.Розв укр. В 1 пол.18 ст. Політика Мазепи.

Після поразки в Полтавській битві Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. 21 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву «Пакти і Конституція законів і вільностей Війська Запорозького».

Основні положення:

· Проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої.

· Територія України визначалася умовами Зборівського трактату 1649 р.

· Ліквідовувалися фортеці, побудовані І. Мазепою.

· При гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців

· Державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі.

· Скасовувалися оренди та податки на утримання гетьманської гвардії.

Хоча Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатною пам'яткою української державно-політичної думки в еміграції. Уряд Орлика намагався створити антиросійську коаліцію держав. Але ці намагання виявилися марними — європейські держави не бажали воювати за Україну.

Мазепа. Свою діяльність Мазепа розпочав в умовах підписання нових «Коломацьких статей», що застерігали Україну від порушен­ня умов вічного миру між Московією та Польщею. Геть­ману заборонялося мати дипломатичні відносини з іншими державами. Для постійного контролю за українським уря­дом мала постати залога в гетьманській столиці - Батурині. Мазепа був високоосвіченою людиною, мав значний військовий і дипломатичний досвід, пройшов добру шко­лу управління Україною під керівництвом Дорошенка і Самойловича. Усе це було запорукою його успішної діяль­ності на гетьманській посаді.

На першому етапі гетьманування Мазепа дотримував­ся політики добрих відносин 3 Москвою: доповідав про «витівки» запорожців, придушував народні рухи, поси­лав козацькі полки то в далекі північні райони, то в Польщу то на південь. За рахунок України утримували­ся не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя: Петро І довіряв українському гетьману.

Щирим прихильником Москви гетьман залишався доти, доки Петро І не почав ламати основи української автоно­мії. Тоді Мазепа вирішив піти на союз зі Швецією. 

Взявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, І. Мазепа розпочинає таємні перемовини з карлом XII. Коли шведський король у ході військових дій просувався територією України, гетьман перейшов на ЙОГО бік. У квітні 1709 р. з Карлом XII було підписано угоду. У першому пункті договору він обіцяв захищати Україну й не укладати миру з царем, поки українці оста­точно й назавжди не визволяться з-під влади Москви та не відновля і ь своїх давніх прав і привілеїв.

Планам не судилося здійснитися. Після Полтав­ці, ми катастрофи Мазепа опинився на чужині де й помер ' вересня 1709 р. Однак внесок Івана Мазепи у зміцнення української державності за умов неухильного наступу на неї. Прагнення Мазепи створити незалежну державу, власну еліту, його політика в царині освіти й культури мали далекосяжну мету і забезпечили навіть після його поразки ще майже 80-літнє існування гетьманської держави, вплинули на подальший розвиток українського народу та його державницьких традицій, на формування національної культури. І для майбутніх поколінь ім'я гетьмана Мазепи залишилося символом боротьби за незалежність України. Доба Мазепи - це час відродження України, епоха політичного, економічного й культурного поступу