- •1.Сутність і функції фінансів підприємств.
- •2.Сфери фінансових відносин підприємств.
- •5.Фінансова діяльність і фінансова робота на підприємстві.
- •3.Фінансові ресурси підприємств.
- •4.Основні принципи організації фінансів підприємств.
- •6.Склад витрат на підприємстві.
- •7.Планування витрат та джерела фінансування витрат.
- •8.Напрямки та резерви зниження рівня витрат на виробництво продукції.
- •10.Фактори росту виручки від продажу продукції.
- •11.Планування виручки від реалізації та методи її планування.
- •14.Фінансові результати діяльності підприємства.
- •15.Напрямки розподілу та використання валового доходу.
- •16.Планування валового доходу.
- •17.Визначення прибутку. Формування та розподіл прибутку.
- •18.Методи планування прибутку.
- •19.Сутність рентабельності та методи визначення рентабельності.
- •20.Основні поняття, функції та принципи оподаткування.
- •21.Прямі податки (податок на прибуток, оподаткування доходів громадян).
- •22.Непрямі податки (пдв, акцизний збір).
- •23.Місцеві податки.
- •24.Валовий дохід та валові витрати підприємства (Закон “Про оподаткування прибутку підприємств).
- •25.Матеріальні активи (основні засоби): характеристика, склад облік.
- •26.Оцінка основних засобів: первісна, переоцінена, залишкова, ліквідаційна.
- •27.Знос і ремонт основних засобів.
- •28.Амортизація основних засобів (податкова концепція та за бухгалтерськими стандартами обліку (методи нарахування амортизації)).
- •29.Обіговий капітал:сутність, склад, структура, стратегічні цілі управління.
- •30.Головні принципи організації обігового капіталу.
- •31.Стадії кругообігу обігового капіталу : грошова, виробнича та товарна.
- •32.Показники використання обігового капіталу: фондовіддача, фондоємкість, оборотність, прибутковість, коефіцієнт обертання.
- •33.Визначення потреби підприємства в оборотних активах.
- •34.Потреба в запасах сировини і матеріалів (розрахунок норми запасу, одноденні витрати матеріальних запасів).
- •35.Потреба в запасах незавершеного виробництва : одноденні витрати, виробничий цикл, коефіцієнт нарощування витрат на виробництво виробу.
- •36.Потреба в запасах готової продукції на складі, запасних частин та інше.
- •37.Сутність фінансового стану.
- •38.Платоспроможність та ліквідність підприємства (показники).
- •39.Фінансові причини виникнення неплатоспроможності (банкрутства) підприємства.
- •40.Послідовність проведення діагностики фінансового стану підприємства.
- •41.Санація підприємства та джерела її забезпечення.
- •42.Фінансовий аналіз: види фінансового аналізу.
- •43.Поняття, об’єкти, задачі, стадії та методи фінансового планування діяльності підприємства.
- •44.Види фінансового планування: перспективне, поточне, оперативне.
- •45.Порядок розробки фінансового плану.
27.Знос і ремонт основних засобів.
Під строком використання (експлуатації) розуміють очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуються підприємством, або шляхом їх використання буде виготовлений очікуваний підприємством обсяг продукції (товарів, робіт, послуг).
Амортизація – процес зносу і поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлений за їхньою участю продукт.
Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичується для подальшого використання як джерело відтворення вартості основних засобів.
Ремонт – це спосіб відтворення основних засобів (поряд із новим будівництвом і реконструкцією), який полягає в ліквідації ушкоджень, поломок, дефектів засобів праці та об’єктів соціального призначення.
Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонт основних засобів.
У системі бухгалтерського обліку і звітності П(С)БО 7 усі витрати на поточний, середній і капітальний ремонти вважаються витратами, які здійснюються для підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані й одержання початково визначеної суми майбутньої економічної вигоди від їх використання і включаються до складу витрат на виробництво, тобто списуються на собівартість продукції.
У системі податкового обліку на основі Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” діє інший принцип фінансування витрат на ремонт, здійснюється з
таких джерел: за рахунок віднесення до валових витрат будь-яких витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, в сумі, що не перевищує 10% сумарної балансової вартості всіх груп статей на початок звітного періоду; за рахунок інших фінансових джерел із віднесенням вартості ремонтів на збільшення балансової вартості груп 2,3 і 4 чи окремих об’єктів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та окремих об’єктів на початок розрахункового кварталу. Ці витрати в подальшому підлягають амортизації у складі відповідних груп основних засобів за чинними в податковому законодавстві нормами.
28.Амортизація основних засобів (податкова концепція та за бухгалтерськими стандартами обліку (методи нарахування амортизації)).
Амортизація – процес зносу і поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлений за їхньою участю продукт.
У Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” у статті 8 : „амортизація” основних засобів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань”.
Згідно з П(С)БО 7 амортизація – це систематичний розподіл амортизаційної вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Всі об’єкти основних засобів підлягають фізичному і моральному зносу. Амортизація є економічним зносом, який виражений у грошовій формі.
Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичується підприємствами поступово і використовуються для вкладень у основні засоби не відразу, а в міру накопичення.
Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” порядок нарахування амортизації диференційовано за групами основних засобів в розрахунку на податковий квартал: група 1 – 2%, група 2 – 10%, група 3 – 6%, група 4 – 15%. група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;
група 2 – автомобільний транспорт, обладнання, устаткування та приладдя до них;
група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;
група 4 – електронно-обчислювальні машини, програмне забезпечення, інші інформаційні системи,
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують цих норм.
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.
Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Суму нарахованої амортизації усі підприємства відображають збільшенням суми витрат і зносу необоротних активів.