56. Зміни у цивільному праві в новітній час.

Намітилася міждержавна уніфікація національних норм цивільного права, обумовлена ​​кількісним і якісним розширенням міжнародних економічних зв'язків (виникнення Європейського економічного співтовариства, що веде до економічної інтеграції). Зі сфери цивільно-правової регламентації виділилися області, регульовані офор-мівшіміся до цього часу новими галузями права, і перш за все трудових і соціальних правом. Трансформуються основні інститути цивільного та торгового права в бік їх де-мократізаціі, більшою мірою врахування інтересів суспільства в цілому, зокрема його екологічної-ської захисту, створення нових механізмів правового регулювання. У континентальній Європі (Франція, Німеччина, Італія тощо), як і раніше домінуючими джерелами є закон і підзаконні акти, а саме цивільне право конфіденційно. У країнах англосаксонського права (Англія, США) судовий прецедент, як і в минулому, відіграє виняткову роль, часом підносячись над законом. Суб'єкти права: Важливі перетворення зазнає статус фізичних осіб. У облас-ти правоздатності затверджується усіх громадян незалежно від національності, статі, вероіс-поведанія перед громадянським законом; відповідно скасовуються майже всі обмеження в цивільних правомочиях заміжніх жінок. В області дієздатності в більшості захід-них країн вік повноліття знижується з 21 до 18 років. Подальший розвиток отримало законодавство про юридичну особу як організаці-ційної структурі, яка має перш за все власну правосуб'єктність та майнову відокремленість.  Зазначені зміни в Цивільному праві, зрозуміло, не вели до зникнення норм, заснованих на класичних принципах XIX ст. Вони як і раніше домінують у правовому регу-лювання дрібного, середнього підприємництва та особливо побутових майнових відно-шений.

57. Основні тенденції в розвитку кримінального процесу в новітній час.К!

58. Розвиток соціального законодавства в хх ст.

Після закінчення першої і особливо другої світових воєн в більшості економічно розвинених країн трудящі добилися прийняття законів про соціальне забезпечення в старості, на випадок хвороби, повної або часткової втрати працездатності і по деяких інших об-обставини. В останні десятиліття з'явилися закони, покликані полегшити становище сімей, що мають низький рівень доходів у галузі медичного обслуговування, освіти та житлового будівництва. Але законодавство такого роду фрагментарно і нестабільно. У більшості країн застосовується соціальне страхування, яке передбачає страху-ші внески найманих працівників (звичайно в розмірі 1-1,5% заробітної плати) та внесків підприємців (у середньому 1-1,5% загальної суми виплаченої зарплати). Державні дотації, або державна допомога направляються тим, хто після офіційної перевірки визнаний не мають коштів для існування. Зазвичай така допомога є доповненням до соціального страхування. Система передбачає формування пенсійного фонду за рахунок особливого податку, ко-торий стягується з усіх громадян, що мають роботу і доходи, починаючи з їх повноліття і закінчуючи досягненням ними пенсійного віку.