- •2. Інженерне освоєння територій та екологія:
- •3. Загальні відомості про сейсмічні явища:
- •5. Методи проектних горизонталей:
- •6. Рельєф територій, схили місцевості:
- •7. Основна мета та завдання інженерної підготовки території:
- •8. Інженерна підготовка територій з карстом:
- •9. Метод профілів:
- •13. Завдання вертикального планування:
- •15. Метод позначок. Комбінований метод:
- •16. Економіка інженерного освоєння територій:
- •17. Проектування інженерної підготовки міських територій:
- •20. Стадії проектування інженерної підготовки міських територій:
- •21. Причини карсту та його характеристика:
- •23. Об’єми земляних робіт та баланс земляних мас:
- •25. Містобудівна оцінка природних умов:
- •1. Монтаж великопанельних будівель
- •6. Склад та структура процесу монтажу.
- •20. Розробка грунту скрепером.
- •13. Виробництво штукарних робіт.
- •18. Виробництво малярних та шпалерних робіт.
- •17. Монтаж колон, підкранових балок, ферм, плит покриття, стінових панелей.
- •11. СниПи. Продуктивність праці в будівництві.
- •2. Опалубні роботи.
- •4. Вибір монтажних механізмів.
- •5. Зведення кам’яних будівель.
- •7. Арматурні роботи.
- •8. Бетонні роботи.
- •9. Розробка грунту одноківшовими екскаваторами.
- •10. Дисципліна тбв. Продукція будівництва, будівельні процеси.
- •15. Проектування бмр, поб, пвр.
- •25. Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
- •24. Визначення об’ємів робіт при розробці котлованів
- •16. Методи монтажу каркасів будинків.
- •19. Монтаж великоблокових будинків.
- •23. Просторові та часові параметри будівельних процесів.
- •14. Дорогі, вантажі, транспорт.
- •Урбаністика
- •1. Функціональне зонування території населе-них міст.
- •2. Екологічні фактори розвитку міста.
- •3. Мікрорайон - характеристика, основні особливості.
- •4. Сучасні проблеми в галузі реконструкції міст України, проблеми Кривбаса.
- •5. Особливості старої міської забудови.
- •6. Місто як продукт розвитку суспільства.
- •7. Основі управління розвитком міста.
- •8. Класифікація садово-паркових ландшафтів.
- •9. Основні положення для вибіру території для населених місць.
- •10. Архітектурно - ландшафтні засоби для оздоровлення міського середовища.
- •11. Три основні системи планування населених місць.
- •12. Проблеми великих міських агломерацій, зведення їх у системи ув’язаних населених пунктів.
- •14. Міські сади, сквери, бульвари, вулиці.
- •15. Формування комфортності середовища житлових районів та мікрорайонів.
- •17. Картограмі житлової забудови інсоляційного, шумового та аераційного режимів.
- •18. Вихідні припущення ландшафтного проектування.
- •20. Основні напрямки розробок планувальних схем міст, котрі підлягають реконструкції.
- •21. Основні поняття про ландшафти.
- •22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
- •23. Архітектурно - ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів.
- •24. Спеціалізовані парки.
- •25.Загальні положення про природні та антропогенні ландшафти.
22. Міські та сільські парки культури та відпочинку.
Парк міського значення розрахований на масові відвідини і тому має достатньо розвинену дорожню мережу і складніший комплекс елементів об’ємно-просторової структури, що включає разом з малими і крупними спорудами водоймища, гаї, групові і одиночні посадки дерев і чагарників, великі квіткові портери, фонтани і ін. Вибір ділянки для парку загальноміського значення визначається перш за все природними умовами ландшафту – наявністю лісового масиву, водоймища або виразного рельєфу.
Основні етапи проектування міських парків:
Визначення загальної площі території.
Функціональне зонування.
Ландшафтно –планувальна організація території.
Баланс територій.
Території парків ділять на зони:
масових заходів – 5-17% загальної площі, кількість відвідувачів 15%. Площа на одного відвідувача 30-40м2. Розташовується поблизу головного входу в парк.
Зона тихого відпочинку - 50-75% загальної площі. Кількість відвідувачів -30%. Площа на одного відвідувача 200м2. Займає велику частину парку, характеризується природним пейзажем. Тут можуть бути малі архітектурні форми, а архітектурні споруди виключаються. Вона повинна бути на 90% озеленена, щоб можна було відпочивати на газонах під деревами.
Зона культурно – просвітницьких заходів. Складає 3-8% загальної площі. Кількість відвідувачів 20-25%. Площа на одну людину 10-20м2. Ця зона виділяється в окрему або може бути вільно розташованою на території парку. Характеризується наявністю архітектурних споруд ( кафе, виставкові зали), споруди можуть бути розташовані по всьому парку.
Фізкультурно-оздоровча зона – 10-20% загальної площі. Кількість відвідувачів 20%. Площа на одного відвідувача 75-100м2.Фізкультурно – оздоровчі споруди об’єднуються в один комплекс. Велосипедні ( лижні ) доріжки можуть бути розташовані по всьому парку, але так щоб не ускладнювати рух людей.
Зона дитячого відпочинку розташована відособлено на незначному віддалені від входу в парк. Ці майданчики захищають зеленню від шуму, пилу і сонячного перегріву.
Господарська зона складається з 1-5% (точки торгівлі, автостоянки). Розташовується на периферії парка, має свій вихід на прилеглу вулицю.
У парку повинне бути стільки додаткових входів, щоб з кожного прилеглого району люди могли б заходити.
Ширина алей і прогульних доріжок 3-10м. В зоні масових заходів - 1,5-5 м. У зоні тихого відпочинку перед входом в парк передбачається майданчик для зупинки транспорту і стоянки автомобілів.
Три відомих типи парків:
1)при розмірах не більше 70 га. Раціональна організація комплексного паркового центру зміщена до периферійних ділянок. Навколо центру повинна бути зона інтенсивного відпочинку.
2)парк середніх розмірів до 150 га. Має 4 спеціалізованих центри. Оптимальне розміщення центрів поза природним ядром.
3) крупні парки 200-500 га. Має декілька комплексних крупних центрів. Між центрами повинна бути пішохідна доступність.
Сільські парки влаштовують при школах, клубах, поряд з озелененими ділянками суспільних закладів. Рекомендується використовувати території, що примикають до лісу, гаю, плодових садів. Площа парку 2-3 га. Площа парку залежить від кількості проживаючих людей.
Функціональне зонування повинне проводиться так, щоб був забезпечений відпочинок, заняття спортом, і т.д.:
1) можна зробити так, щоб стадіон вдень використовувався для спорту, а увечері як парк (суміжне використання). Газон повинен бути стійким до толочення.
2) якщо на території селища є пам'ятник, то його потрібно включити в парковий ансамбль.
3) якщо парк примикає до лісу, то влаштовують зону лісового масиву, вширшки 200м, з велосипедними доріжками і місцями відпочинку.
Для масових заходів використовується 15% загальної площі. Можна влаштовувати літники, дискотеки, ігрові автомати і т.д.
Зона спорту 35%. Дитяча зона -15%(дитячі атракціони). Можна суміщати і використовувати як дитячі сади. Зона прогулянок і відпочинку 27%. Меморіальна зона 3%. Адміністративно-господарська ділянка – 5%.
Планувальна структура - вхід в парк з боку суспільного центру або клубу. Головна алея пов'язує вхід із спортивним ядром. Дільниця масових заходів розміщується спочатку або біля спортивного ядра. Дитяча зона біля зони відпочинку. Прогульні доріжки 1 – 1,5 м. без тупиків. На адміністративно-господарській зоні, є свій вихід і проїзд 3,5м.