14. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку малого підприємництва в Україні.

Малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:

• низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі;

• низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин;

• прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзингу тощо, а у нас це майже відсутнє);

• поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;

• відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;

• відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм;

• практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки;

• недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців.

Крім того, слід зазначити, що стан товарного ринку в Україні, на якому діють суб'єкти малого підприємництва, суттєво відрізняється від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні переважаючий вплив попиту з швидкою реакцією на нього, пріоритет приватної власності, розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та усталеність законодавства, фінансова стабільність, доступність засобів виробництва, традиції використання договірних відносин, інформаційна відкритість, офіційно мінімальна криміналізація.

15.Основні проблеми, що стримують розвиток і функціонування суб’єктів малого підприємництва.

Малі підприємства в Україні у своїй діяльності стикаються з великими труднощами.

Головна проблема малих підприємств — недостатня ресурсна база як матеріально-технічна, так і фінансова. Практично йдеться про створення широкого нового сектора народного господарства майже на порожньому місці. Протягом десятиліть такого сектора у нас у скільки-небудь істотному ступені не було. Це, зокрема, означало і відсутність підготовлених підприємців. У основної маси населення, що жила "від получки до получки", не могло утворитися резерву засобів, потрібних для започаткування власної справи.

Наступна проблема — це та законодавча база, на яку зараз може спиратися мале підприємництво. Поки вона, ще недосконала, а в багатьох дуже істотних випадках взагалі відсутня. Можна назвати чимало правових документів, які так чи інакше регулюють мале підприємництво, але трудність у тому, що, по-перше, немає зведеної єдиної законодавчої основи сьогоднішньої діяльності українських малих підприємств; по-друге, наявні розрізнені документи, постанови перетворюються в життя далеко не цілком. Проблема правової основи малого підприємництва в остаточному підсумку буде переконливо вирішена тоді, коли вдасться позбутися правового нігілізму. Це, звичайно, ніяк не виключає необхідності спеціальних законодавчих заходів регулювання малого бізнесу.

Основні причини гальмування розвитку малого підприємництва в Україні:

• — неопрацьованість законодавства як з питань розвитку малого підприємництва, так і підприємництва в цілому;

• — високі податки, що змушує деяких суб'єктів малого та середнього підприємництва йти в тіньову економіку;

• — недостатня державна фінансова-кредитна і майнова підтримка малих підприємств;

• — відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого бізнесу;

• — недосконалість системи обліку та статистичної звітності малих підприємств;

• — обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення;

• — недосконалість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності;

• — відсутність стимулів для інвестицій;

• — психологічне неприйняття позитивної ролі підприємців у ринкових перетвореннях серед окремих верств населення.