1.Предмет політичної економії та її місце в системі економічних наук.

Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багато­гранний, так само, як складна, багатогранна і динамічна еконо­мічна життєдіяльність людини. Еко­номічна теорія, вивчаючи реальні економічні процеси, сама пе­ребуває у постійному пошуку і розвитку, предмет її досліджен­ня змінюється й уточнюється. Ось деякі визначення предмету економічної теорія, дані представниками різних шкіл:

– Вчення про закони домашнього господарства, домоводства (Давньогрецькі та давньоримські мислителі)

– Наука про створення, примноження (Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія)

— сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту(А. Маршалл)

— дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів; (П. Самуельсон)

— вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів, що можуть мати альтернативні шляхи застосування; (Дж. Робінсон)

Як бачимо, формування предмета економічної теорії пред­ставники традиційних шкіл пов'язували з примноженням ба­гатства, економічними законами, виробничими відносинами між людьми, а сучасні західні економісти — з проблемами "рід­кісності", "обмеженості ресурсів та ефективності використання їх", "альтернативності вибору" тощо. Економічна теорія — творча наука, яка постійно збагачуєть­ся новими знаннями, предмет її дослідження розширюється й уточнюється. Сучасний розвиток економічної теорії характеризується та­кими рисами:

— різновекторністю наукової творчості, структури й методів пізнання, що допускає множинність і синтез теоретичних кон­цепцій та наукових ідей;

— відмовою від загальнообов'язкових критеріїв істинності та від теорій, що претендують на універсальність;

— взаємовпливом і толерантним змаганням ідей та пізна­вальних підходів, що розширює можливості бачення взаємодо­повнюючих істин у суперечливих міркуваннях;

— впровадженням в економічних дослідженнях нової пер­спективної методології аналізу, заснованої на синергетичному підході.

Узагальнюючи сказане, можна так визначити предмет еко­номічної теорії в політекономічному аспекті.

Економічна теорія — це суспільна наука, яка вивчає за­кони розвитку економічних систем, діяльність економіч­них суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх без­межних потреб.

Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розді­ли: основи економічної теорії політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаекономіка.

Отже, ця наука, з одного боку, покликана вивчати реальні факти, з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки в економічній системі, з іншого, — давати рекомендації щодо її вдосконалення з метою ефективнішого використання наявних ресурсів і досяг­нення на цій основі вищого рівня задоволення суспільних по­треб. Таким чином, економічна теорія виконує не тільки пізна­вальну, а й прикладну функцію.

Економічна наука – наука суспільна. Це значить, що поряд  з іншими аналогічними науками вона досліджує зв’язки і відносини між людьми та поведінку людини в суспільстві. Разом з тим, на відміну від соціології та філософії, вона розглядає не  суспільство в цілому, а лише сферу його господарського життя, тобто, господарські зв’язки та економічну поведінку людей. Якщо конкретизувати, то економічна теорія займається такими питаннями, як організація і регулювання економіки, ціноутворення та грошові доходи, безробіття та інфляція, бідність та нерівність, надмірні воєнні витрати та забруднення навколишнього  середовища й багатьма іншими проблемами суспільних відносин, що виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ. Але всі ці питання є відображенням головної економічної проблеми – проблеми отримання достатньої кількості благ за мінімуму виробничих затрат.

Економіка -  це будь-яка діяльність людей, пов’язана з забезпеченням матеріальних умов життя.

Економіка як наукова дисципліна складає цілу систему. В цій системі можна виділити два основні напрямки:

Економічну теорію, яка є загальнотеоретичною базою для усіх економічних наук.

Конкретні економічні науки, які вивчають ті чи інші окремі галузі господарського життя суспільства, наприклад, економіку певної галузі національного господарства, сферу фінансів тощо.