52.Ветерйнарна інспекція.

Люба інспекція має своєю метою шляхом збору та вивчення фактів, виявлення позитивних сторін, недоліків та порушень одержати об‘єктивну уяву про стан справи та на цій підставі розробити пропозиції щодо покращення справи, усунення недоліків, попередження небажаних наслідків.

Завдання інспекції ( перевірки) можуть бути різними.

Характер та обсяг контрольної роботи державного інспектора ветеринарної медицини в кожному окремому випадку залежить від конкретно поставлених перед ним завдань та мети перевірки.

ІІ. Організація інспекторських перевірок.

Основною формою роботи інспекції є перевірка стану справи на обстежуємому об‘єті і господарстві ( незалежно від форми власності), установі, підприємстві в районі, області і ін.

Перевірка, яка здійснюється, може бути комплексною, тобто охоплючою широке коло питань служби, та спеціальною, маючи обмежене спеціальне завдання (перевірка виконання заходів щодо ліквідації епізоотій, карантинного захворювання, перевірка виконання наказів вищестоящих органів ветеринарної медицини).

Обидва види перевірки можуть здійснюватись планово та позапланово. Перевірки (обстеження) можуть здійснюватися інспектором державної ветеринарної медицини шляхом:

• особистого виїзду на об‘єкт обстеження;

• вивчення документальних даних та інших матеріалів;

• направлення комісій в господарства, установи, організації, на підприємства, де здійснюється перевірка.

Державний інспектор ветеринарної медицини, при здійсненні перевірок повинен ретельно аналізувати стан тваринництва в господарстві, узагальнювати результати діяльності ветеринарних установ, ветеринарної служби та організацій.

При виявленні недоліків та порушень він повинен прийняти заходи до їх усунення.

При необхідності інспектор залучає до участі в перевірці фахівців місцевих науково-дослідних установ, лабораторій та організацій.

На підставі вивчення матеріалів ( звітів, актів, протоколів, планів тощо) або при перевірці на місці інспектор вивчає санітарно-епізоотичний стан об‘єкта, аналізує якість проведених заходів, вносить пропозиції, спрямовані на поліпшення справи, забезпечення благополуччя тваринництва, охорони здоров‘я людей тощо.

При виявленні порушень Закону України “Про ветеринарну медицину” та інших ветеринарних правил інспектор передає матеріали в відповідні органи для притягнення винних до адміністративної відповідальності ( в тому числі накладає штрафи на місці)

В випадках ( вам відомих) передає матеріали в слідчі органи для притягнення до кримінальної відповідальності.

Державний інспектор ветеринарної медицини встановлює тісний зв‘язок з фахівцями місцевих ветеринарних органів, установ та організацій щодо розробки заходів, спрямованих на ліквідацію різних захворювань, приймає активну участь в виробничих нарадах, конференціях, узагальнює та розповсюджує передовий досвід працівників тваринництва та досягнень науки в пресі, по радіо та телебаченню.

ІІІ. Підготовка інспекторської перевірки.

Ретельна підготовка наміченої перевірки визначає успіх в роботі та виконанні поставлених завдань.

Перш, ніж почати перевірку треба ретельно з‘ясувати стан справ в господарстві, на підприємстві, в районі для чого потрібно вивчити статистичний матеріал, звітність, директивні вказівки, діючі законодавчі положення, інструкції, матеріали попередніх перевірок, з‘ясувати виявлені раніше недоліки та результати роботи, щодо їх усунення.

Для здійснення перевірки краще намітити та конкретизувати завдання, скласти план перевірки, в якому вказують основні моменти наміченої роботи, підбирають фахівців, які будуть залучені до виконання перевірки.

План роботи або завдання по перевірці розглядається та затверджується керівництвом інспекції.

Учасників інспекції необхідно проінструктувати з вказанням мети перевірки, роз‘ясненням порядку роботи, взаємовідносин з посадовими особами перевіряємого об‘єкту.

Перед перевіркою на місці уточнюються потрібні довідкові дані, час їх представлення, порядок перевірки, коло питань визначених до перевірки.