28.Мета аудиту фінансової звітності

Метою перевірки фінансової звітності незалежним аудитором є висловлення думки про рівень об'єктивності, за яким звітність характеризує фінансовий стан, результати діяль­ності, а також рух коштів відповідно до загальноприйнятих бухгалтерських принципів.

Аудитори збирають свідчення для того, щоб оцінити, чи об'єктивно складена фінансова звітність, а також для надання відповідного аудиторського висновку. Якщо зібрано досить свідчень, які дозволяють зробити висновок про те, що фінансова звітність навряд чи введе в оману користувача, то аудитор дає висновок про її об'єктивність і вважає за можливе зв'язати своє ім'я з цією фінансовою звітністю. Якщо ж факти, які мали місце до і після складання фінансової звітності, свідчать про те, що насправді звітність була представлена необ'єктивно, то, швидше за все аудитору доведеться доводити, що він провів аудит належ­ним чином і зробив обґрунтований висновок.

Хоча аудитор - не гарант об'єктивності наданої фінансової звітності, на нього покладається значна відповідальність за повідомлення користувачів про те, чи вірно вона пред­ставлена. Якщо аудитор вважає, що звітність представлена необ'єктивно, або якщо він не може прийти до певного висновку (через брак зібраних аудиторських свідчень чи через інші перешкоди), то він зобов'язаний повідомити про це користувачів за допомогою свого аудиторського висновку.

Для будь-якого конкретного балансу в рамках одного циклу існує мета аудиту. Конк­ретну мету аудиту можна розробляти, спираючись на твердження керівництва компанії, а також на загальну мету аудиту.

Мета, яку переслідує аудитор, формулюється відразу після одержання тверджень кері­вництва компанії і тісно зв'язана з ними. Тому що найперший обов'язок аудитора - визначити, чи правильні твердження керівництва компанії щодо фінансової звітності.

Зміст цілей аудиту полягає в тому, щоб зібрати потрібну кількість актуальних свідчень, а потім вирішити, які фактичні дані необхідно збирати в конкретних обставинах, при яких проводиться аудит. Цілі залишаються тими ж при різних перевірках, але фактичні дані будуть різними залежно від обставин.

29. Аудит розрахунків з бюджетом

Перевіряючи стан розрахунків з бюджетом, та іншими державними органами за податки, збори і внески, аудитор повинен переконатись в наступному:

в правильності проведених розрахунків за податки, збори та внески;

у своєчасності їх перерахувань за напрямками, що визначені діючими нормативно-правовими актами;

у правильності застосування розрахунків ставок і пільг у процесі нарахування податків та інших платежів, визначених законодавством;

у правильності складання розрахунків (декларацій) за податки, внески і збори та своєчасності подання їх у відповідні органи.

Аудит має бути спрямований на виявлення помилок при здійсненні розрахунків, вияснення причин їх виникнення та недопущення помилок в наступних розрахунках, а також на виявлення причин прострочення платежів та їх впливу на економічні санкції податкових органів.

В процесі аудиту необхідно провести перевірку правильності відображення в обліку нарахування та сплати податків, зборів та внесків у відповідності облікових даних даним бухгалтерської (фінансової) та податкової звітності.

Суми нарахованих і сплачених податків, зборів та внесків на підприємстві мають бути узгоджені із сумами, що відображені на рахунках та у звітності, яка знаходиться у фінансових і податкових органах, закладах комерцій банків та бути аналогічними.

Аудит покликає в процесі пере­вірки допомогти підприємству уникнути фінансових санкцій з при­чини неправильного вирахування і несвоєчасної сплати податків і платежів, тобто вжити профілактичні заходи.

Основним завданням аудиту є перевірка правильності проведення відповідних розрахунків платежів у бюджет і державні цільові фонди та своєчасності їх перерахування відповідно до чинного законодавства.

Під час проведення аудиту розрахунків за податками й платежа­ми аудитор керуються "Про державну податкову службу", "Про систему оподаткування", "Про опо­даткування прибутку підприємств", "Про ПДВ", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документа­льне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Положенням про ведення касових операцій, новим Планом рахунків бухгалтерсь­кого обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та затвердженими Положеннями (стандар­тами) бухгалтерського обліку.

Основними джерелами аудиту є: декларації, довідки й розрахун­ки за окремими видами платежів, виписки банку з прикладеними до них документами про перерахування належних сум у бюджет і в державні цільові фонди, бухгалтерські записи з рахунків 64 "Розра­хунки за податками і платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 80 "Матері­альні витрати", 90 "Собівартість продукції", журнали-ордери, відомості, Головна книга і баланс з рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами", акти перевірок тощо.